АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1908/1457/12Головуючий у 1-й інстанції Вирста М.М.

Провадження № 11/789/271/13 Доповідач - Подковський О.А.

Категорія - ч.2 ст.190 КК України

П О С Т А Н О В А

26 грудня 2013 р. м. Тернопіль

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Подковський О.А. з участю прокурора - Семенця О.А.,

при попередньому розгляді кримінальної справи за апеляцією прокурора прокуратури Козівського району Нестора М.М. на вирок Козівського районного суду від 01 жовтня 2013 року стосовно ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В .

Згідно вироку Козівського районного суду від 01 жовтня 2013 року ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні злочину та засуджено.

Кримінальна справа разом із апеляцією державного обвинувача надійшла на апеляційний розгляд, що призначений на 22 січня 2014 року.

Ознайомившись з матеріалами кримінальної справи та поданою апеляцією, заслухавши думку прокурора, який вважає, що кримінальну справу слід зняти з апеляційного розгляду, вважаю, що кримінальну справу слід повернути в суд першої інстанції для виконання вимог ст. 350 КПК України (1960 року) з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 350 КПК України (1960 року) в апеляції зазначаються:

1) назва суду, якому адресується апеляція;

2) особа, яка подає апеляцію;

3) вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва суду, який їх постановив;

4) вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування;

5) прохання особи, яка подає апеляцію;

6) перелік документів, які додаються до апеляції.

Згідно ч.1 ст.352 КПК України (1960 року) в разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених статтею 350 цього Кодексу, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення.

Встановлено, що постановою судді апеляційного суду Тернопільської області від 19 листопада 2013 року кримінальна справа про засудження ОСОБА_2 була знята з апеляційного розгляду та повернута в суд першої інстанції для виконання вимог ст.350 КПК України (1960 року) з наступних мотивів.

Згідно апеляції державного обвинувача, її мотивувальна частина не відповідала резолютивній. Так, в мотивувальній частині Він зазначав, що вирок Козівського районного суду від 01 жовтня 2013 року підлягає зміні із звільненням ОСОБА_2 від покарання, а в резолютивній - просив постановити новий вирок, тобто не зрозуміло, що саме просив зробити державний обвинувач.

В апеляції від імені адвоката ОСОБА_3 ставилося питання про скасування вироку. При цьому - відсутні посилання на аркуші справи. Текст апеляції не підписано, а тому не зрозуміло хто її склав - адвокат чи інша особа.

Постановою Козівського районного суду від 28 листопада 2013 року апеляції прокурора прокуратури Козівського району Нестора М.М. та адвоката ОСОБА_3 залишені без руху, а апелянтам запропоновано усунути недоліки.

29 листопада 2013 року до Козівського районного суду повторно надійшла апеляція прокурора прокуратури Козівського району Нестора М.М., в якій Він просить вирок суду змінити та призначити ОСОБА_2 покарання:

- за ч.2 ст.190 КК України у вигляді штрафу розміром 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.;

- за ч.1 ст. 366 КК України, в редакції від 21.03.2009р., у вигляді штрафу розміром 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн., з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 1 рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарння більш суворим у вигляді - штрафу розміром 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 1 рік.

При цьому, прокурором не наведено жодних мотивів на обґрунтування чому слід призначити саме таке покарання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України прокурор також просить звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Крім того, мотивувальна частина апеляції прокурора не відповідає резолютивній. Так, в мотивувальній частині Він зазначає, що ОСОБА_2 слід звільнити від покарання, а в резолютивній - звільнити від кримінальної відповідальності, тобто не зрозуміло, що саме просить зробити державний обвинувач.

Тим самим апелянтом порушено вимоги ст.350 КПК України (1960 року), на що не звернув уваги суд першої інстанції.

Тому, вказане унеможливлює розгляд справи в апеляційній інстанції.

Виходячи із вищенаведеного, справу слід зняти з апеляційного розгляду.

Керуючись ст.357 КПК України (1960 року), -

П О С Т А Н О В И В .

Кримінальну справу про засудження ОСОБА_2 зняти з апеляційного розгляду та повернути в суд першої інстанції - Козівський районний суд, для вирішення питання в порядку ст.ст. 350, 352 КПК України (1960 року).

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.А. Подковський