ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"25" грудня 2013 р. Справа № К2/107-12/13

Суддя Бацуца В. М. розглянувши апеляційну скаргу б/н б/д Семенець Ніни Петрівни на ухвалу господарського суду Київської області від 02.12.2013 р.

у справі № К2/107-12/13

за первісним позовом Семенець Ніни Петрівни, м. Тетіїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема", м. Тетіїв

про визнання недійсним статуту товариства

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема", м. Тетіїв

до Семенець Ніни Петрівни, м. Тетіїв

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Акціонерного товариства „Реверта", м. Рига, Латвійська Республіка

про визнання права власності на нерухоме майно

та

за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Акціонерного товариства „Реверта", м. Рига, Латвійська Республіка

до:

1) Семенець Ніни Петрівни, м. Тетіїв;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема", м. Тетіїв;

про визнання недійсним частково статуту товариства та визнання права власності на нерухоме майно

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.11.2013 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № К2/107-12/13 за первісним позовом Семенець Н. П. до ТОВ „Нісема" про визнання недійсним статуту товариства та за зустрічним позовом ТОВ „Нісема" до Семенець Н. П. за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Акціонерного товариства „Реверта" про визнання права власності на нерухоме майно і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 13.11.2013 р.

13.11.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 22.11.2013 р.

22.11.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 04.12.2013 р.

28.11.2013 р. перед судовим засіданням Акціонерне товариство „Реверта" до прийняття рішення у справі № К2/107-12/13 звернулось в господарський суд Київської області із позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору до Семенець Н. П., ТОВ „Нісема" про визнання недійсним статут ТОВ „Нісема", зареєстрованого Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області 15.03.2012 р., в частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташованого в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі в місті Києві, та визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв. м, що становлять 13/100 від усього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2013 р. прийнято позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Акціонерного товариства „Реверта" для спільного розгляду з первісним позовом Семенець Ніни Петрівни та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема" і призначено його розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 04.12.2013 р.

04.12.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.12.2013 р.

19.12.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 26.12.2013 р.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2013 р., Семенець Ніна Петрівна через місцевий господарський суд 23.12.2013 р. подала на неї до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу.

Вказана апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження та підлягає поверненню з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 14 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження ухвал суду першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

Відповідно до приписів ч. 1, ч. 2 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду:

1) про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів;

2) про повернення позовної заяви;

3) про відмову у прийнятті позовної заяви;

4) про передачу справи за підсудністю;

5) про забезпечення позову, скасування забезпечення позову;

6) про зупинення провадження у справі;

7) про припинення провадження у справі;

8) про залишення позову без розгляду;

9) про затвердження мирової угоди;

10) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

11) про відмову прийняти додаткове рішення, ухвалу;

12) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні рішення, ухвали;

13) про внесення виправлень у рішення, ухвалу;

14) про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;

15) окрема;

16) додаткова;

17) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання;

18) про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню;

19) про видачу дубліката наказу або відмову у його видачі;

20) про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання;

21) про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби;

22) про відмову у прийнятті заяви про скасування рішення третейського суду;

23) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду;

24) про відмову поновити пропущений процесуальний строк;

25) про повернення заяви про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Отже, зазначена норма Господарського процесуального кодексу України містить виключний перелік ухвал, які можуть бути предметом апеляційного оскарження.

Право самостійного оскарження ухвали господарського суду, якою вирішується питання про вступ у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та прийняття її позовної заяви, чинним законодавством, зокрема ст. ст. 26, 106 Господарського процесуального кодексу України, не передбачено.

Заперечення щодо ухвал, що не перешкоджають подальшому розгляду справи і не підлягають самостійному оскарженню, можуть бути включені до скарги на прийнятий за результатами розгляду спору судовий акт.

Пунктом 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що за змістом частини першої статті 91 ГПК апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, можливе лише з дотриманням приписів частини другої статті 93 ГПК щодо поновлення строку подання скарги.

Апеляційна скарга подається також на ухвали місцевого господарського суду, які оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду у випадках, передбачених статтею 106 ГПК.

Абзацом 3 п. 5. цієї ж Постанови передбачено, що якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з частиною другою статті 106 ГПК повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та частину другу статті 106 ГПК.

За таких обставин, зазначена апеляційна скарга підлягає поверненню без розгляду з вказаних підстав.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 26, 86, 91, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути Семенець Ніні Петрівні апеляційну скаргу б/н б/д (вх. № 27211 від 23.12.2013 р.) на ухвалу господарського суду Київської області від 02.12.2013 р. та додані до неї матеріали без розгляду.

Суддя Бацуца В.М.