КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" грудня 2013 р. Справа№ 925/1019/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.
за участю представників
від позивача: Пац В.О. - дов. від 16.03.2012 року № 14-333
від відповідача: П'ятаченко К.С. - дов. від 20.11.2013 року № 11/2045
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" на рішення господарського суду Черкаської області від 20.08.2013 року
у справі № 925/1019/13 (суддя Грачов В.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (м. Київ)
до Комунального підприємства теплових мереж „Черкаситеплокомуненерго" (м. Черкаси)
про стягнення 5 853 579 грн. 92 коп.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Черкаської області звернулось Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія ,,Нафтогаз України" з позовом до Комунального підприємства теплових мереж „Черкаситеплокомуненерго" про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за спожитий природний газ у сумі 4 970 491 грн. 60 коп., пені - 378 318 грн. 94 коп., 7% штрафу - 391 263 грн. 29 коп., інфляційних втрат - 33 632 грн. 69 коп., 3% річних - 75 663 грн. 79 коп.
Рішенням від 20.08.2013 року господарський суд Черкаської області позов задовольнив частково. Стягнув з КП „Черкаситеплокомуненерго" на користь ПАТ „НАК „Нафтогаз України" 4 970 491 грн. 60 коп. основного боргу за спожитий природний газ, 283 739 грн. 21 коп. пені, 293 447 грн. 48 коп. 7% штрафу, 33 632 грн. 69 коп. інфляційних втрат, 75 663 грн. 79 коп. 3% річних, 68 820 грн. судових витрат. В частині стягнення 94 579 грн. 74 коп. пені і 97 815 грн. 82 коп. штрафу - відмовив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ПАТ „НАК ,,Нафтогаз України" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 20.08.2013 року у справі № 925/1019/13 в частині відмови у стягненні 94 579 грн. 74 коп. пені та 97 815 грн. 82 коп. 7% штрафу та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити, в решті залишити оскаржене рішення без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 року апеляційна скарга ПАТ „Нафтогаз України" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 925/1019/13 у судовому засіданні за участю представників сторін.
В судовому засіданні 17.12.2013 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечувала з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 10.07.2012 року Публічним акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (продавець) та Комунальне підприємство теплових мереж „Черкаситеплокомуненерго" (покупець) уклали договір купівлі-продажу природного газу № 178-БО-36 відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 23 939 301 грн. 03 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.08.2012 року, 30.09.2012 року, 26.11.2012 року, 27.11.2012 року, 30.11.2012 року, 31.12.2012 року.
Відповідно до п. 1.2 договору від 10.07.2012 року № 178-БО-36 газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.
Пунктом 6.1 договору від 10.07.2012 року № 178-БО-36 встановлено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.
Ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Так як відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про те, що відповідач розрахувався за отриманий природний газ лише частково, з порушенням встановлених п. 6.1 договору строків, в зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість у розмірі 4 970 491 грн. 60 коп.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 4 статті 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно п. 7.2 договору від 10.07.2012 року № 178-БО-36 у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені і штрафу та дійшла висновку, що місцевий господарський суд вірно визначено розмір пені в сумі 378 318 грн. 94 коп. і розмір штрафу в сумі 391 263 грн. 29 коп.
Однак місцевий господарський суд на підставі ч. 2 ст. 233 ГК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшив розмір пені і штрафу на 25%, до відповідно складає 94579 грн. 74 коп. та 97 815 грн. 82 коп.
Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно зменшив розмір стягуваних пені та штрафу, оскільки відповідач не міг вчасно розрахуватися через несвоєчасне перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та сама заборгованість виникла через невчасні розрахунки споживачів з відповідачем.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок 3% річних і інфляційних та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув 3% річних у розмірі 75 663 грн. 79 коп. та втрати від інфляції у розмірі 33 632 грн. 69 коп.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" на рішення господарського суду Черкаської області від 20.08.2013 року по справі № 925/1019/13 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 20.08.2013 року по справі № 925/1019/13 залишити без змін.
3. Справу № 925/1019/13 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано__19.12.2013 р.__
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич