УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 435/2-3327/11 22-ц/774/2665/К/13
Провадження № 22-ц/774/2665/К/13 Головуючий в суді першої
Справа № 2/435/482/12 інстанції - Бондар Я.М.
Категорія 37 (4) Доповідач - Ляховська І.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 грудня 2013 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Ляховської І.Є.,
суддів - Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.,
при секретарі - Бевзі М.О.,
за участю - представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, прокурора Роденко Олени Олександрівни, представника виконкому Виноградова Дениса Васильовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_5 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04 грудня 2012 року у справі за позовом Прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу в інтересах малолітньої ОСОБА_8 (до усиновлення - ОСОБА_8) до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2011 року Прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу в інтересах малолітньої ОСОБА_8 (до усиновлення - ОСОБА_8) звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2 (треті особи: Орган опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради, Сьома Криворізька державна нотаріальна контора, Марганецька державна нотаріальна контора) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що після її смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, залишилося спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1.
24 листопада 2010 року державним нотаріусом сьомої Криворізької державної нотаріальної контори видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_10 та ОСОБА_2 про право на спадщину на 1/2 частку зазначеної квартири кожній без урахування інтересів малолітньої дитини ОСОБА_8 (до усиновлення - ОСОБА_8), яка після смерті своєї матері ОСОБА_12, дочки померлої ОСОБА_9, з якою вони проживали разом у зазначеній квартирі, є такою, що прийняла спадщину.
Тому, з урахуванням викладеного, прокурор просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом № 2-2240 від 24.11.2010 року, видане на ім'я ОСОБА_10, та свідоцтво про право на спадщину за законом № 2-2238 від 24.11.2010 року, видане на ім'я ОСОБА_2, встановити факт прийняття ОСОБА_12 спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_1 після смерті її матері ОСОБА_9 та визнати право на спадщину за законом за малолітньою ОСОБА_8 (ОСОБА_8) на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_12, визнати недійсним договір купівлі-продажу 1|2 частини квартири АДРЕСА_1, укладений 04.12.2010 року між ОСОБА_2 та представником ОСОБА_10 - ОСОБА_13.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04 грудня 2012 року позовні вимоги Прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу в інтересах малолітньої ОСОБА_8 (до усиновлення ОСОБА_8) задоволено в повному обсязі.
Ухвалою того ж суду від 22 травня 2013 року роз'яснено, що п'ятий абзац рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04 грудня 2012 року слід розуміти наступним чином: за малолітньою ОСОБА_8 (ОСОБА_8) визнано право власності на спадкове майно у вигляді двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 44,8кв.м., житловою площею 27,5кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_12.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на час відкриття спадщини ОСОБА_12 постійно не проживала з померлою ОСОБА_9, з заявою про прийняття спадщини на протязі двох років до нотаріальної контори не зверталась, отже ОСОБА_12 вважається є такою, що не прийняла спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1, а тому малолітня ОСОБА_8 (ОСОБА_8) також не могла успадкувати це майно одноособово.
В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_5 також ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що визнавши малолітню ОСОБА_8 (до усиновлення ОСОБА_8) одноособовим власником спірного майна та скасовуючи свідоцтва про право на спадщину за законом, виданих на ім`я ОСОБА_2, та ОСОБА_10, суд першої інстанції не взяв до уваги вимоги ч.2 ст. 1223, 1261, 1267, 1269, 1280 ЦК України. Оскільки на час відкриття спадщини ОСОБА_12 постійно не проживала з померлою ОСОБА_9, з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини не зверталась, тому вона вважається такою, що не прийняла спадщину, а тому, відповідно, і її малолітня дочка ОСОБА_8 не мала права на спадкування квартири АДРЕСА_1.
Крім того, в обох скаргах зазначено про те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.. 4, ч.3 ст. 36 ЦПК України не повідомив та не залучив ОСОБА_5 до участі у справі, чим позбавив його права на захист своїх прав та інтересів.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла одинока мати малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, - ОСОБА_12.
Відповідно до рішення Саксаганської районної у місті ради № 464/2 від 19 вересня 2007 року малолітній ОСОБА_8 надано статус дитини - сироти та влаштовано до державного дитячого закладу.
Даним рішенням за малолітньою ОСОБА_8 збережено право користування квартирою АДРЕСА_1, в якій вона проживала разом з матір'ю ОСОБА_12 та бабою ОСОБА_9.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 09 грудня 2008 року малолітню ОСОБА_8 усиновлено і змінено її прізвище та ім'я на ОСОБА_8.
На теперішній час ОСОБА_8 проживає у Швейцарії.
ІНФОРМАЦІЯ_2 баба малолітньої дитини - ОСОБА_9 померла, і після її смерті залишилося спадкове майно, яке належало їй на праві приватної власності та складалося із квартири АДРЕСА_1.
24 листопада 2010 року державним нотаріусом сьомої Криворізької державної нотаріальної контори видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_10 (матері померлої) та ОСОБА_2 (дочки померлої) про право на спадщину на 1/2 частку вказаної квартири кожній.
04 грудня 2010 року між ОСОБА_2 та представником ОСОБА_10 - ОСОБА_13 укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_10 стала власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог прокурора.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки він є передчасним.
Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції зазначені вимоги закону не дотримані, через що судове рішення у справі не можна визнати таким, що є законним і обґрунтованим. Такого висновку колегія суддів дійшла з огляду на наступне.
Визнаючи повністю недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_10, та визнаючи малолітню ОСОБА_8 (до усиновлення ОСОБА_8) одноособовим власником спадкового майна, суд першої інстанції виходив із того, що інших осіб (спадкоємців), які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_9, не було.
При цьому суд залишив поза увагою, що ОСОБА_2 та ОСОБА_10 у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_9.
Так, ОСОБА_2 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк (а.с. 126), а ОСОБА_10 подала таку заяву у додатковий строк, визначений рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2010 року (а.с. 132).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 померла (а.с. 63).
За життя ОСОБА_10 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Марганецької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_16 14 вересня 2010 року в реєстрі за №1475, згідно якого все своє майно заповіла своєму чоловікові ОСОБА_17 (а.с. 64), який у встановлений законом шестимісячний строк подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 (а.с. 62).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не залучив до участі у справі в якості сторони правонаступника померлої ОСОБА_10 - ОСОБА_17, проте вирішив питання про його права і обов'язки, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Зважаючи на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що обидві апеляційні скарги заслуговують на увагу в частині неврахування інтересів інших спадкоємців ОСОБА_9.
Що стосується доводів обох апеляційних скарг про те, що ОСОБА_12 вважається такою, що не прийняла спадщину, а тому, відповідно, і її малолітня дочка ОСОБА_8 не мала права на спадкування спірної квартири, то колегія суддів не може погодитись з ними в повній мірі, оскільки в матеріалах справи містяться суперечливі дані про те, чи була ОСОБА_12 на час смерті спадкодавця ОСОБА_9 зареєстрована разом з останньою у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 16, 17, 128, 28-29).
Розглядаючи справу, суд першої інстанції не усунув ці суперечності та не витребував нову довідку з місця проживання померлої ОСОБА_9 про склад зареєстрованих осіб на момент її смерті.
Посилання скаржників на те, що на час відкриття спадщини ОСОБА_12 постійно не проживала з померлою ОСОБА_9, тому мала звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, не можуть бути взятими до уваги, оскільки згідно вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України таким, що прийняв спадщину, вважається спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а місцем постійного проживання фізичної особи, згідно Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є місце її реєстрації (ст.. 3, 6). Тобто, якщо місце проживання особи зареєстровано разом зі спадкодавцем за однією адресою, то ця особа вважається такою, що проживає разом зі спадкодавцем.
Крім того, вирішуючи спір, суд першої інстанції не перевірив, чи дійсно ОСОБА_8, в інтересах якої пред'явлено даний позов прокурором, є усиновленою ОСОБА_8, оскільки такі дані були надані прокурором лише суду апеляційної інстанції.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи та ухвалив передчасне рішення про задоволення позовних вимог Прокурора в повному обсязі.
Оскільки до повноважень апеляційного суду не входить право залучати до участі у справі в якості сторони інших осіб, а ОСОБА_5, права та інтереси якого вирішено оскаржуваним рішенням, приймав участь у справі лише в якості третьої особи, колегія суддів, виходячи із повноважень апеляційного суду, визначених ст.. 307 ЦПК України, приходить до висновку, що рішення суду необхідно скасувати як передчасне та ухвалити у справі в порядку ст.. 309 ч. 1 п. 3, 4 ЦПК України нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч. 1 п. 3, 4, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційні скарги представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову Прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу в інтересах малолітньої ОСОБА_8 (до усиновлення - ОСОБА_8) до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Текст повного рішення складено 09 грудня 2013 року.
Головуючий : І.Є.Ляховська
Судді: Л.В.Митрофанова
Н.О.Соколан