Справа №345/3315/13-к

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

24.12.2013 року                     м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано – Франківської області

у складі: головуючого – судді Бойка М.Я.

секретаря – Пукіш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Івано – Франківської області та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 Івано – Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, розлученого, невійськовозобов’язаного, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, громадянина України, за ст. 185 ч. 3 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 Івано – Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, неодруженого, невійськовозобов’язаного, судимого 19 листопада 2013 року вироком Рогатинського районного суду Івано – Франківської області за ст. 185 ч 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на чотири місяці арешту, громадянина України, за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України,

з участю:          прокурорів – Мельника В.С., Романіва М.В.

потерпілих – ОСОБА_3, ОСОБА_4

в с т а н о в и в:

що ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у сховище чи інше приміщення.

ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у сховище чи інше приміщення та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно.

Кримінальні правопорушення вчинено при наступних обставинах:

Так, 09.05.2013 року ОСОБА_1 з корисливих мотивів, запропонував своєму племіннику ОСОБА_2 спільно з ним вчинити крадіжку виробів з металу з подвір’я та господарської будівлі, що знаходиться в м. Калуші по вул. Менделеєва 1 Івано – Франківської області та належить ОСОБА_3, на що ОСОБА_2 погодився.

З цією метою, 09.05.2013 року близько 23.00 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 проникли до господарського приміщення, яке розташоване на території подвір’я, звідки таємно викрали механічний ручний домкрат, вартістю 300,00 грн., механічну ручну водяну помпу, вартістю 480,00 грн. та велосипед, вартістю 365,00 грн.

Після цього, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 із подвір’я будинку, таємно викрали саморобний ручний культиватор, вартістю 300,00 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдали ОСОБА_3 шкоди на загальну суму – 1 445,00 грн.

24.07.2013 року біля 23.00 год. ОСОБА_2, тимчасово проживаючи в гуртожитку по вул. Б.Хмельницького у кімнаті № 6 м. Калуша Івано – Франківської області, щляхом вільного доступу, таємно викрав із даної кімнати особисті речі свого співмешканця по кімнаті ОСОБА_4, а саме куртку із шкірзамінника вартістю – 350,00 грн., спортивну матерчату куртку, вартістю – 200,00 грн., джинсові шорти, вартістю – 160,00 грн., джинсові штани, вартістю – 200,00 грн., сорочку на короткий рукав, вартістю – 120,00 грн., пару туфель із шкірзамінника, вартістю – 220,00 грн., дорожню матерчату сумку, вартістю – 100,00 грн. та записник, вартістю – 30,00 грн. Таким чином ОСОБА_2 таємно викрав майно ОСОБА_4 на загальну суму – 1 380,00 грн. Із викраденим майном ОСОБА_2 покинув гуртожиток та втік з місця події.

Суд приходить до висновку, що вина обвинувачених у вчинених ними кримінальних правопорушеннях у судовому засіданні доведена повністю. Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у сховище чи інше приміщення.

Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. ст. 185 ч. 3, 185 ч. 2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у сховище чи інше приміщення та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що крадіжку із господарства ОСОБА_3 вчинив ОСОБА_2 Показання з приводу цього в ході розслідування кримінального правопорушення він давав під тиском працівників міліції. Просить суворо не карати.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав частково та пояснив, що дійсно особисто із господарства ОСОБА_3 викрав домкрат та водяну помпу. Під час розслідування із помсти оговорив ОСОБА_1 з приводу вчинення кримінального правопорушення спільно з ним. Повністю визнає вину щодо крадіжки речей ОСОБА_4 при вищенаведених обставинах. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Окрім часткового визнання вини обвинуваченим ОСОБА_2, вина обвинувачених у судовому засіданні підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:

-          показаннями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили вищенаведені обставини вчинених кримінальних правопорушень. ОСОБА_4 на суворому покаранні обвинуваченого ОСОБА_2 не наполягає.

          Потерпілий ОСОБА_3 також пояснив, що обвинувачені погрожували йому, вимагаючи забрати заяви про вчинення кримінального правопорушення. Наполягає на суворому покаранні обвинувачених;

-          відомостями, які вміщені у протоколах про прийняття заяв про вчинення кримінальних правопорушень від 10.05.2013 року та від 26.07.2013 року;

          -          відомостями, які вміщені у протоколах огляду місця події від 10.05.2013 року із фото таблицями та інформації ОСОБА_3, з яких вбачається місце та обставини вчиненого кримінального правопорушення;

          -          відомостями, які вміщені у заявах та інформаціях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 11.05.2013 року та від 09.08.2013 року про вчинення ними зазначених кримінальних правопорушень;

          -          відомостями, які вміщені у протоколах пред»явлення речей для впізнання та постановах про визнання їх речовими доказами від 12.05.2013 року, від 10.08.2013 року під час яких потерпілий ОСОБА_3 впізнав водяну помпу та домкрат, а потерпілий ОСОБА_4 впізнав свій одяг та щоденник;

          -          відомостями, які вміщені у довідках про вартість викрадених речей від 09.05.2013 року, від 11.05.2013 року та від 23.07.2013 року;

          -          відомостями, які вміщені у протоколах проведення слідчих експериментів від 23.05.2013 року, під час яких обвинувачені вказали на час і місце вчинення крадіжки із господарства ОСОБА_3, місце знаходження викрадених речей, стежку якою вони несли викрадені речі та місце, де вони заховали викрадені речі;

-          відомостями, які вміщені у протоколах допиту підозрюваних від 23.05.2013 року та від 10.08.2013 року, згідно яких обвинувачені визнали свою вину вчиненні крадіжок майна, назвавши час, місце і обставини їх вчинення детально.

У судовому засіданні не знайшла свого підтвердження обставина, на яку покликався ОСОБА_1 з приводу того, що показання з приводу вчинення кримінального правопорушення в ході розслідування він давав під тиском працівників міліції. Скарг з приводу цього він не подавав.

У судовому засіданні вище переліченими доказами та відомостями, які відображенні в протоколі проведення слідчого експерименту (а.с. 117 – 131) у відповідності до ухвали Калуського міськрайонного суду від 05.12.2013 року (а.с. 109 – 110) спростовано показання обвинувачених про те, що крадіжку із господарства ОСОБА_3 вчинив ОСОБА_2 одноособово, викравши домкрат та водяну помпу і пронісши їх 150 метрів до місця схову. Під час слідчого експерименту ОСОБА_2 зміг пронести ці речі тільки 13 метрів.

Враховуючи наведене, суд розцінює зазначені показання обвинувачених, як такі, що мають на меті уникнення ними кримінальної відповідальності за вчинене та намір ОСОБА_2 вигородити ОСОБА_1, племінником якого він є.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, осіб винних і обставини справи.

          До обставин, які пом’якшують покарання, суд відносить часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_2, каяття у вчиненому, часткове відшкодування потерпілим заподіяної шкоди.

Щодо осіб обвинувачених, то суд враховує негативну характеристику ОСОБА_2 за місцем проживання, а також те, що вони раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини.

Також суд враховує те, що потерпілий ОСОБА_3 наполягає на суворому покаранні обвинувачених.

          Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обох обвинувачених можливі при ізоляції їх від суспільства і, що їм слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

          Вироком Рогатинського районного суду Івано – Франківської області від 19 листопада 2013 року ОСОБА_2 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на чотири місяці арешту, які відбув.

          Тому суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання із врахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України.

          Запобіжний захід обвинуваченим тримання під вартою слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

          Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, ст. ст. 70, 72 КК України, суд, –

з а с у д и в :

          ОСОБА_1 визнати винуватим за ст. 185 ч. 3 КК України та призначити покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 08.30 годин 26 липня 2013 року.

Запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_1 залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

          ОСОБА_2 визнати винуватим за ст. ст. 185 ч. 3, 185 ч. 2 КК України та призначити покарання:

-          за ст. 185 ч. 3 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі;

-          за ст. 185 ч. 2 КК України – 1 (один) рік позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання – 3 (три) роки 2 (два) місяці позбавлення волі.

Згідно ст. ст. 70 ч. 4, 72 КК України, зарахувати у строк відбування покарання за даним вироком суду відбуте покарання – 4 (чотири) місяці арешту за вироком Рогатинського районного суду Івано – Франківської області від 19.11.2013 року.

Строк відбування покарання рахувати з 22 серпня 2013 року.

Запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_2 залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речові докази:

-          домкрат та водяну помпу, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, повернути йому ж;

-          одяг, дорожню сумку та записник, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4, повернути йому ж.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано – Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подання апеляції протягом 30 діб з часу проголошення.

Головуючий: