Справа № 2-5967/08;
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 грудня 2008 р. м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі судді Мачули О.М., при секретарях Сухаревич З.М., Кузьміній Т.С., розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністрації Заводського району виконкому Миколаївської міськради та Миколаївської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, –
встановив:
5 вересня 2008 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до адміністрації Заводського району виконкому Миколаївської міської ради про визнання за нею права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. А, житловий будинок літ. Б, вбиральню літ. В, сіни літ. а, сіни літ. б, сарай літ. Г, сарай літ. Д, сарай літ. Е.
З урахуванням позиції позивача судом в попередньому засіданні відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України залучено до участі в справі в якості співвідповідача Миколаївську міську раду.
Під час розгляду справи судом позивачка підтримувала позовні вимоги в повному обсязі.
Голова адміністрації Заводського району направив на адресу суду листа, в якому не заперечував проти задоволення позовних вимог при наявності позитивних висновків відповідних органів та згоди осіб, права яких можуть бути порушені.
Оскільки представник Миколаївської міської ради, яка завчасно і належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про поважність причин своєї неявки нічого не повідомив, заяв про відкладення справи слуханням та відповідних документів не надав, відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України за клопотанням позивача позов розглядався в його відсутність.
Оцінивши доводи сторін та надані докази, суд приходить до наступного:
Як вбачається з копії розписки, оригінал якої був оглянутий судом, позивачка 25.06.2005 р. за 4 тис. грн. купила у громадянки ОСОБА_2 стару ветху будівлю, що розташована за адресою: м. Миколаїв, АДРЕСА_1 .
При цьому, з тексту зазначеної розписки не вбачається інших характеристик будівлі та наявності чи відсутності господарських споруд.
Згідно з довідкою Миколаївського МБТІ від 5 серпня 2008 р. № 1-12467 та технічним паспортом на садибний (індивідуальний) жилий будинок НОМЕР_1 , що розташований в АДРЕСА_1 м. Миколаєва, у користуванні позивачки на самовільно захопленій земельній ділянці площею 209 м2 знаходиться самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: житловий будинок літер А, житловий будинок літер Б, вбиральня літер В, сіни літер а, сіни літер б, сарай літер Г, сарай літер Д, сарай літер Е. Загальна вартість самовільно побудованих споруд складає 15208 грн.
Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони були збудована земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, а особа, яка його здійснила – не набуває права власності на таке майно.
Проте зі змісту частини третьої вказаної норми вбачається, що таке право власності за особою, яка здійснила самочинне будівництво, може бути визнане за рішенням суду за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже забудоване майно.
Однак, ОСОБА_1 суду не надано документів про те, що на даний час їй у встановленому законом порядку під уже збудоване нерухоме майно надано у власність чи користування відповідну земельну ділянку.
Крім того, відповідно до ст. 301 закону від 20 квітня 2000 р. № 1699-ІІІ «Про планування і забудову територій», ст. 18 закону від 16 листопада 1992 р. № 2780-ХІІ «Про основи містобудування» будівництво об‘єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам, а закінчені будівництвом об‘єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому КМ України.
Згідно з п. 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об‘єктів, затвердженого постановою КМУ від 22 вересня 2004 р. № 1243, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об‘єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об‘єктів нового будівництва, зокрема, як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
Однак позивачкою не надано суду доказів, про те, що нерухоме майно було прийняте у встановленому порядку в експлуатацію державному приймальною комісією.
При оцінці ствердження позивачки про те, що самочинно побудоване нерухоме майно вона придбала по цивільно-правовій угоді, яка була оформлена розпискою, суд виходить з наступного:
• перелічені вимоги закону щодо порядку будівництва об‘єктів нерухомості стосуються в т.ч. і ОСОБА_2 , у якої позивачка придбала самочинно побудоване домоволодіння;
• цивільним законодавством передбачена нотаріальна форма оформлення переходу права власності на жилі будинки, а недотримання такої форми тягне за собою нікчемність правочину.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
При цьому, оскільки вирішення питань щодо розпорядження землями територіальної громади міста Миколаєва, передачі земельних ділянок з комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності (ст. 8 – 12 ЗК); вирішення питань вибору, вилучення (викупу) земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об‘єктів містобудування; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об‘єктів містобудування та упорядкування територій (ст. 12 закону «Про планування і забудову територій») віднесено до компетенції Миколаївської міської ради, адміністрація Заводського району не є належним відповідачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57 – 66, 174, 209, 212 – 215 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до адміністрації Заводського району виконкому Миколаївської міськради та Миколаївської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області в порядку та строки, передбачені ст. 294 ЦПК України, через Заводський районний суд м. Миколаєва і набирає чинності через 10 днів після його винесення, якщо в цей термін не буде подано заяви про його апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Суддя: Мачула А.Н.