Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

                               Справа № 2-1631/11

Провадження № 2/270/5/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі: головуючого          судді Андрюшиної Л.А., при секретарі Свіягіній О.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом

СПД ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за договором

та за зустрічним позовом

ОСОБА_2

до СПД ОСОБА_1,

агентству нерухомості «Контакт»

про захист прав споживачів, визнання договору

недійсним, відшкодування збитків та моральної

шкоди

В С Т А Н О В И В :

          Позивачка СПД ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором, мотивуючи свої вимоги тим, 22 травня 2010 року між нею, як виконавцем та відповідачкою, яка раніше мала прізвище ОСОБА_3, як замовником, був укладений договір на виконання послуг № 869-09, предметом якого є посередницькі послуги по підбору варіанта для купівлі квартири. Відповідно з додатковою угодою до цього договору, вона надала можливість ознайомитися з квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 19000доларів США. Після огляду вказаної квартири відповідачка перестала користуватися послугами виконавця, а згодом стало відомо, що вказану квартиру купив її родич ОСОБА_4, відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Макіївського нотаріального округу ОСОБА_5. Таким чином відповідачка навмисно зареєструвала вказану квартиру на ім.»я ОСОБА_4, щоб уникнути сплати послуг за укладеним між ними договором. Відповідно до п.2.3 укладеного між ними договору, в разі придбання квартири з переліку вказаного у додатковій угоді, на ім.»я родичів, замовник від сплати послуг не звільняється. Відповідно до п. 2.1 цього договору, вартість послуг складає 5% від реальної ринкової вартості правочину, але не менш 3900грн., якщо об’єкт коштує менш ніж 70000грн.. Пунктом 2.2. укладеного між ними договору передбачено, що замовник зобов’язується сплатити послуги виконавця, 50% під час оформлення договору про передоплату на об’єкт, що набуває і 50% при оформлені нотаріусом договору купівлі-продажу, дарування, міни. Відповідно до офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановлений НБУ станом на 25 травня 2010 року, еквівалентом 100 доларів США є 792,5500грн.. Таким чином несплачена вартість послуг на дату придбання квартири складає: 150480,00(вартість квартири) х 5% = 7524,00грн.. Отже, дії відповідачки позбавили можливості виконати нею послуги передбачені договором № 869-09 у повному обсязі. Відповідно до ст.. 903 ЦК України, якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов’язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно п. 2.4 укладеного договору, замовник у випадку несплати послуг виконавця в термін, зазначений у даному договорі, сплачує виконавцю штраф у розмірі 100% від вартості послуг, що не звільняє його від виконання зобов’язання. Вона неодноразово зверталась до відповідачки з проханням погасити заборгованість за договором, але остання так і не оплатила надані їй послуги, в зв’язку з чим, вона вимушена звернутися до суду та просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на її користь оплату за виконанні послуги передбачені договором № 869-09 у розмірі 7524,00грн. та штраф за невиконання умов договору у розмірі 7524,00грн., а також стягнути понесені судові витрати при звернені до суду.

Відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до СПД ОСОБА_1, агентству нерухомості «Контакт» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, відшкодування збитків та моральної шкоди, вимоги якого неодноразово доповнювались. Зустрічні позовні вимоги мотивує тим, що у березні 2010 року вона зі своїм чоловіком ОСОБА_6 мала намір купити квартиру і з цією ціллю дивилися оголошення у місцевих газетах, у тому числі і у газеті «Вечірня Макіївка», в якій побачили оголошення, які їх зацікавили, з вказівкою номерів телефонів. Але, у цих оголошеннях не було зазначено, що продаж квартир здійснюється при надані посередницьких послуг АН «Контакт». Вона зателефонувала по одному з номерів телефонів і домовилася про зустріч 22.03.2010 року з жінкою, як вона вважала, хазяйкою квартири. Але, при зустрічі ця жінка сказала, що вона з агентства, однак, не зазначила з якого саме. Після цього вони оглянули квартиру по вул. Луначарського буд.12 м. Макіївки і агент попросила у неї паспорт, щоб записати її данні. Після того, як вони вийшли з квартири АДРЕСА_2, вони зупинилися у під»їзді, де було темнувато і агент дала їй якісь папери, щоб вона їх підписала. У відповідь на її запитання, агент відповіла, що це папери з адресою квартири, яку вони подивилися і в подальшому вона повинна ці папери показати в агентстві, щоб доказати, що вона працювала. Після цього, вона підписала цій папір, але агент відмовила їй в надані другого екземпляру для неї. Коли вона підписувала цей папір с другої сторони, там була зазначена лише адреса квартири, але ціна не була зазначена. Приблизно через 3 дні їй зателефонувала жінка і поцікавилась чи вирішила вона покупати цю квартиру, на що вона відповіла, що поки не вирішила. Вони вирішили з чоловіком покупати квартиру спільно, тобто половину грошів повинен був сплатити її чоловік ОСОБА_6, а іншу половину за неї, її батько ОСОБА_4, який продав сою однокімнатну квартиру. Оскільки у її чоловіка не получилось з грошима, то вони на той час відмовились від покупки квартири. В зв’язку з тим, що її батько побоювался, що гроші обісціняться, він вирішив вкласти їх у нерухомість, а тому вирішив купити квартиру для себе одного і став підшукувати варіанти і якось її батькам зателефонувала бабуся її чоловіка ОСОБА_7, яка повідомила, що її сусіди продають квартиру і оскільки вони є хорошими знайомими, вони вступать у ціні. З цієї розмови вона зрозуміла, що це та сама квартира, яку вона раніше дивилася, тобто квартира АДРЕСА_3. У бабусі вдома вони зустрілися з власниками квартири, один з яких виявився другом дитинства її матері ОСОБА_8 і її батько ОСОБА_4 купив цю квартиру. Після того, як у її чоловіка ОСОБА_6 з»явилися гроші, вони купили у її батька вказану квартиру. Приблизно через 2 місяці після того, як її батько купив цю квартиру, їй зателефонував чоловік і попросив зустрітися. Коли вони зустрілися, чоловік сказав, що він з АН «Контакт», що вона з ним підписала договір і став вимагати гроші за те, що її батько придбав квартиру, розташовану за вище вказаною адресою. Вона пояснила, що її батько купив квартиру не за допомогою агентства і навіть не з її допомогою, але чоловік її не став її слухати. Через декілька днів після цієї зустрічі на адресу її матері ОСОБА_8 прийшов лист від СПД ОСОБА_1 з копією договору, який вона підписала і з вимогою сплатити 15000грн., при цьому на додатковій угоді вже була зазначена ціна квартири 19000доларів США, незважаючи на те, що в оголошенні була вказана ціна 18000доларів США. Таким чином, СПД ОСОБА_1 не має ніякого відношення до купівлі нею квартири АДРЕСА_3, внаслідок чого їх вимоги є незаконними і не підлягають задоволенню. Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено визнання недійсними умов договорів, які обмежують права споживачів, у зв’язку з несправедливими для споживачів умовами договорів. Зокрема, в п.13 ч.3 ст. 18 зазначеного Закону передбачено, що несправедливими є умови договору про встановлення ціни товару на момент його поставки споживачу або надання продавцю(виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачу права розірвати договір у разі збільшення ціни, в порівнянні з тією, яка була узгоджена на час укладання договору. Як вона зазначала, коли вона 22.03.2010 року підписувала папірець з другої сторони, там була вказана лише адреса квартира, але ціна не була вказана. В конверті разом з листом від СПД ОСОБА_1 знаходилась копія договору, який вона підписала, при цьому на копії додаткової угоди вже стояла ціна квартири 19000у.є., незважаючи на те, що у оголошенні була зазначена ціна 18000у.є.. Таким чином, відповідачі грубо порушили її права споживача. Статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачена заборона нечесної підприємницької практики. Як вона вже зазначала, після того, як вони вийшли з квартиру АДРЕСА_4, вони зупинилися у під»їзді, де було темнувато і агент підсунула їй якісь папери, щоб вона їх негайно підписала, внаслідок чого, в один день, тобто 22.03.2010 року протягом приблизно 2-х хвилин вона вимушена була підписати договір № 869-09, додаткову угоду до нього, а також акт про виконану роботу, що свідчить про обман, порушення її прав як споживача, оскільки їй не була надана інформація, необхідна для вільного вибору для покупки квартири. Згідно ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочин, здійснений з застосуванням нечесної підприємницької діяльності є недійсним. Таким чином, оскільки відповідачі припустили багаточисленні порушення її прав споживача, вона вимушена звернутися до суду з позовом про захист прав споживачів. Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв’язку з вчиненням цього правочину.

Вона вважає, що обманом є такі дії відповідачів: в оголошеннях про продаж квартири, не було зазначено, що оголошення дано АН «Контакт», не зазначено, що вказані телефони є телефонами агентов АН «Контакт», не зазначалось, що продаж квартири здійснюється при посередництві АН «Контакт», при телефонній розмові, жінка не сказала, що вона є агентом АН «Контакт», внаслідок чого вона вважала, що розмовляє з хазяйкою квартири і саме з нею домовилась про зустріч. При огляді 22.03.2010 року квартири не була присутня відповідачка СПД ОСОБА_1, а була інша жінка, яка не пред’явила їй документ і довіреність на вчинення конкретних дій, не назвала агентство від якого вона діє та після огляду квартири, не надала їй можливості ознайомитися з документами, які вона їй підсунула для підписання. У договорі № 869-09 не конкретизована сторона, яка пропонує посередницькі послуги, а також не вказані правовстановлюючі документи між СПД ОСОБА_1 і агентством нерухомості «Контакт», не вказано місто укладання договору. Після огляду квартири 22.03.2010 року жінка, яка назвала себе агентом, одразу ж після підписання нею договору, надала їй для підписання додаткову угоду, а також акт про виконану роботу. Додаткова угода підписана директором агентства, а договір № 869-09 був підписаний СПД ОСОБА_1, в додатковій угоді не проставлена печатка. В додатковій угоді вказано, що агентство надало їй можливість ознайомитися з об’єктами нерухомості, а договір № 869-09 був підписаний СПД ОСОБА_1.В акті про виконану роботу також зазначено, що від агентства - СПД ОСОБА_1 діють на підставі свідоцтва, в порушення діючого законодавства, відповідно з яким, представництво здійснюється на підставі належним чином оформленої довіреності. В акті про виконану роботу також вказано, що агентство виконало роботу, а акт підписаний СПД ОСОБА_1. Оскільки вона не зверталась в АН «Контакт» і до СПД ОСОБА_1, тому їй не пропонувались і не були надані ні одна з послуг, перелічених в п.1.2 договру № 869-09, а також в акті про виконану роботу і їй не був виданий на руки екземпляр договору № 869-09 Перелічені нею, а також інші грубі порушення відповідачів свідчать про обман, а також умислі відповідачів незаконно стягнути з неї суми за ненадані посередницькі послуги. Діями відповідачів їй також спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що протиправні вимоги відповідачів підписати незаконний договір, додаткову угоду і акт виконаних робіт, систематичні погрози і докори на її адресу, призвели до порушення її конституційних прав, внаслідок чого вона випробовує нравствені страждання, порушення душевного спокою, тривогу, негативні душевні травми, які продовжуються до теперішнього часу , спричиняють їй почуття незахищеності, безпорадності, потягли зміну звичайного образу її життя, а тому у неї виникло право вимагати відшкодування спричиненої моральної шкоди. Просить суд визнати недійсним договір № 869-09 від 22.03.2010 року про надання посередницьких послуг, укладений між нею та СПД ОСОБА_1В.(агентство нерухомості «Контакт»), укладений під впливом обману. Зобов»язати відповідачів солідарно, відшкодувати їй збитки у подвійному розмірі 30096грн., розмір яких вона визначає як суму 15048,00грн. яку вимагає стягнути з неї СПД ОСОБА_1В.(15048 х 2). Зобов»язати відповідачів відшкодувати їй моральну шкоду у розмірі 50000грн. з кожного з відповідачів. Крім того, договір підряду б/н, укладений 05 серпня 2009 року між агентством нерухомості «Контакт», в особі СПД ОСОБА_1 і ОСОБА_9, не відповідає вимогам діючого законодавства, внаслідок чого остання не мала права пропонувати для укладання договори від імені агентства нерухомості «Контакт», в особі СПД ОСОБА_1, у тому числі договір № 869-09, а також інші документи, які ОСОБА_9 підсунула їй для підписання. Вказана обставина є додатковою підставою для підтвердження вчинення правочину під впливом обману. Оскільки виконавець СПД ОСОБА_1В.(агентство нерухомості «Контакт» не виконувала особисто жодної з послуг, перелічених в пунктах 1.1 і 1.2 договору № 869-09 від 22.03.2010 року, вона має право вимагати у судовому порядку визнання багаточисленних фактів невиконання особисто виконавцем СПД ОСОБА_1 жодної з цих послуг. Разом з тим, оскільки між СПД ОСОБА_1 та ОСОБА_9 не укладався договір доручення, а також не видалася довіреність з вказівкою конкретного обсягу повноважень, остання не мала права та повноважень підсовувати обманним шляхом ОСОБА_2 для підписання договір № 869-09 від 22.03.2010 року, а також додаткову угоду та акт про виконану роботу, внаслідок чого просить визнати недійсним зазначений договір про надання посередницьких послуг, у зв’язку з відсутністю договору доручення і належним чином оформленої довіреності від СПД ОСОБА_1 на ім.»я ОСОБА_9. Крім того, договір підряду відноситься до цивільно-правових договорів і регулюється, зокрема ст.ст.837-864 ЦК України. В порушення вимог ст. 837 ЦК України в договорі підряду від 05.08.2009 року, укладеного між СПД ОСОБА_1 та ОСОБА_9 не зазначено, хто є підрядником, а хто замовником, не вказані паспортні дані «агента» ОСОБА_9, не зазначено її адреси проживання, також, як і місцезнаходження СПД ОСОБА_1. В зазначеному договорі підряду не вказувалось індивідуально-конкретне завдання на посередницькі послуги за адресою: АДРЕСА_5 і таким чином неправильно визначений предмет договору. Крім того, у цьому договорі підряду не вказані суттєві умови договору, строки виконання робіт, вимоги щодо якості робіт, порядок оплати роботи, порядок використання матеріалів, не міститься конкретного об’єму робіт, не вказані конкретно права і обов’язки сторін, не вказаний обов’язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, не вказана гарантія якості роботи, не вказана відповідальність сторін та він складений не на державній мові. Просить суд також визнати недійсним договір № 869-09 від 22.03.2010 року про надання посередницьких послуг, укладений між ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_1В.(агентство нерухомості «Контакт»), внаслідок недійсності договору підряду від 05.08.2009 року, укладеного між СПД ОСОБА_1 і ОСОБА_9.

          Позивачка СПД ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася. Про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. Суду надала заяву з проханням справу розглянути буз її участі. Свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Проти зустрічного позову, разом з доданими до нього доповненнями заперечує та просить у ньому відмовити.

Представник позивачки ОСОБА_10 в судове засідання не з»явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та налженим чином. Суду надав заяву з проханням справу розглянути без його участі. Позовні вимоги СПД ОСОБА_1 підтримує, проти зустрічного позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася по невідомим суду причинам. Про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить її розписка, яка мається в матеріалах справи(т.2 а.а.55).

Представник відповідачки ОСОБА_11, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, в судове засідання не з»явилася. Про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить її розписка, яка мається в матеріалах справи(т.2 а.с.55). Суду надала заяву з проханням відкласти розгляд справи у зв»язку з її зайнятістю в іншому суді.(т.2 а.с.57). Проте ніякого належного доказу в підтвердження причини своєї неявки в судове засідання не надала, оскільки нею не була долучена до поданої заяви копія судової повістки про виклик її до іншого суду. Відповідно до вимог ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої права і виконувати процесуальні обов’язки, на що неодноразово зверталася увага представника відповідача, оскільки остання, на думку суду, зловживала своїми процесуальними правами, так як фактично позбавляла суд можливості розпочати розгляд справи по суті, заявляючи у кожному судовому засіданні безпідставні відводи судді, на які суд вимушений був витрачати час для їх розглядати та відмовляти у їх задоволення за необґрунтованістю. Незважаючи на це, представник відповідача свою процесуальну поведінку не змінила і продовжувала заявляти відводи судді, підстав для задоволення яких, не було. Крім того, як вбачається з матеріалів цивільної справи протягом тривалого періоду часу відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_11 фактично ухилялися від отримання судових повісток, які надсилалися їм на адреси, зазначені ними в зустрічній позовній заяві, оскільки судові повістки були повернуті до суду за закінченням терміну зберігання. Зазначені дії представника відповідачки ОСОБА_11 суд розцінює як зловживання своїми процесуальними правами з ціллю затягування розгляду справи, а тому, на підставі наведеного, суд вважає за необхідне визнати повідомлені представником відповідачки ОСОБА_11 причини неявки в судове засідання неповажними, оскільки вони не є підтвердженими та враховуючи її процесуальну поведінку протягом всього часу розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у відсутності як відповідачки ОСОБА_2, так і її представника ОСОБА_11, які своєчасно та належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи.

           Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги СПД ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що агентство нерухомості «Контакт» не внесено як юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(т.1 а.с.80, 265). Відповідно до вимог ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Оскільки агентство нерухомості «Контакт» не внесено як юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, воно не може бути стороною по даній цивільній справі.

Згідно свідоцтву про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № 351034, ОСОБА_1 зареєстрована 05.07.2000 року виконавчим комітетом Макіївської міської ради, як фізична особа-підприємець, номер запису 2 273 017 0000 010468(т.1 а.с.43). Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується довідкою серії ААБ № 758385 з Єдиного державного реєстру та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(т.1 а.с.41, т.2 а.с.16-18/.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона(виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

22 березня 2010 року між СПД ОСОБА_1В.(агентство нерухомості «Контакт»), діючої на підставі свідоцтва № 227301700000104468 від 05.07.2000р., як виконавцем, та ОСОБА_3, як замовником, був укладений договір № 869-09 предметом якого є надання посередницьких послуг по підбору варіанту для покупки квартири в м. Макіївка(т.1 а.с.5,44). Відповідно до умов цього договору сторонами були взяті на себе взаємні права та обов»язки. Згідно п. 2.1вказаного договору вартість послуг по ньому складає 5% від реальної ринкової вартості об’єкта нерухомості(квартири, будинку зазначеної в додатковій угоді до цього договору, але не менш ніж 3900грн., якщо об’єкт коштує нижчі 70тис.грн., за виконану роботу. Пунктом 2.2 укладеного між сторонами договору передбачено, що замовник зобов’язується оплатити послуги виконавця, 50% під час оформлення договору про предоплату(завдатку) на придбаний об’єкт(вказаний в додатковій угоді к даному договору) і 50%-при оформлені нотаріусом договору купівлі-продажу. Відповідно до п. 2.3 договору, у разі придбання квартири (будинку) з переліку вказаного у додатковій угоді на ім.»я родичів, друзів, колег і т.і., замовник від оплати послуг не звільняється. Згідно п. 2.4 договору, замовник, у разі не оплати послуг агентства в строк, вказаний в цьому договорі, або ухиленні від оплати послуг, виплачує виконавцю штраф у розмірі 100% від вартості послуг, що не звільняє його від виконання зобов’язання , а також оплачує всі збитки понесені виконавцем.

З додаткової угоди до договору № 869-09 від 22.03.2010 року, СПД ОСОБА_1В.(агентство нерухомості «Контакт») надало можливість ОСОБА_3 22.03.2010 року ознайомитися з об’єктом нерухомості, а саме: квартири № 31, розташованої в будинку № 12 по вул. Луначарського м. Макіївки. Ціна цього об’єкту нерухомості складає 19000у.о.. Згідно акту про виконану роботу від 22.03.2010 року, виконавець – СПД ОСОБА_1 виконав роботу, відповідно до договору № 869-09 від 22.03.2010 року(т.1 а.с.5об, а.с.45.)

Згідно положенням ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

05.09.2009 року між агентством нерухомості «Контакт» в особі СПД ОСОБА_1, що діє на підставі свідоцтва № 227301700000104468 від 05.07.2000р. з однієї сторони, та ОСОБА_9, як агентом, з іншої сторони, був укладений договір підряду(т.1 а.с.46). Як встановлено судом, додаткова угода та акт про виконану роботу від 22.03.2010 року укладалися за участю ОСОБА_9, яка діяла на підставі зазначеного договору підряду.

З претензії, надісланої 13.08.2010 року на адресу ОСОБА_3 та отриманої 18.08.2010 року вбачається, що СПД ОСОБА_1 просила оплатити протягом 7 днів вартість послуг виконавця за надані посередницькі послуги агентством нерухомості «Контакт» в сумі 7486,50грн., на підставі укладеного договору № 869-09 від 22 березня 2010 року, оскільки підібраний за участю виконавця об’єкт нерухомості був придбаний 25.05.2010 року на ім.»я ОСОБА_4П.(батька), при цьому навмисно ухилилися від оплати послуг(т.1а.с.6,8,9). 17 серпня 2010 року у відповідь на пред’явлену претензії СПД ОСОБА_1, відповідачка просила вислати їй завірену копію ліцензії на ведення посередницької діяльності АН «Контакт» і копію підписаного ОСОБА_3 договору про надання послуг(т.1 а.с.7).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Згідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Закону сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору, як зазначено у ст. 628 ЦК України становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим для виконання сторонами, що передбачено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Судом встановлено, що 22.03.2010 року між сторонами саме в письмовій формі був укладений договір про надання послуг, предметом якого є надання посередницьких послуг по підбору варіанту для покупки квартири в м. Макіївка, який підписаний позивачем і відповідачкою ОСОБА_3, яка в подальшому, у зв’язку з реєстрацією шлюбу, змінила прізвище на ОСОБА_2, що нею було визнано та вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви.

Предметом зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 є визнання недійсним договору про надання послуг, внаслідок вчинення цього правочину під впливом обману, а також внаслідок відсутності договору доручення і належним чином оформленої довіреності від СПД ОСОБА_1 на ім.»я ОСОБА_9, внаслідок недійсності договору підряду від 05.08.2009 року, укладеного між СПД ОСОБА_1 і ОСОБА_9, а також відшкодування збитків, визнання багаточисленних фактів невиконання особисто відповідачкою ОСОБА_1 жодної з послуг, перелічених в п.1.1 і 1.2 договору № 869-09 від 22.03.2010 року, визнання недійсним договору підряду від 05.08.2009 року, укладеного між СПД ОСОБА_12 і ОСОБА_9 та зобов’язання відшкодувати моральну шкоду у розмірі 50тис. грн.. з кожного з відповідачів.

Одним із способів захисту прав і інтересів згідно із частиною 2 статті 16 Цивільного Кодексу України є, зокрема, визнання правочину недійсним. За приписами ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину – правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину, як визначено в частині 1 статті 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом(нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відповідно до норми ст. 203 ЦК України є: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2) особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5) право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до вимог ст. 10,60 ЦК України цивільне законодавство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачкою ОСОБА_2 не оспорюється той факт, що договір про надання послуг, додаткова угода та акт виконаних робіт нею підписані особисто, але в обґрунтування зустрічних позовних вимог стверджує, що вона ці документи підписала не ознайомившись з їх змістом. Отже, посилання позивачки ОСОБА_2 на ту обставину, що вона підписала договір про надання послуг, додаткову угоду до нього і акт про виконану роботу під впливом обману, не можуть бути взяти судом до уваги, оскільки суд вважає, що при їх підписані відповідачка ОСОБА_2 мала реальну можливість вимагати для надання їй для ознайомлення всіх документів наданих їй для підписання ОСОБА_9, а також вона мала реальну можливість ознайомитися як зі змістом договору, так і з додатковою угодою до нього, а також всіма умовами, передбаченими цим договором, про те, які права та обов»язки у неї виникають у зв»язку з його укладанням, а також про те, які негативні наслідки можуть для неї настати у разі невиконання умов договору, який вона укладає на власний розсуд. При цьому суд враховує, що відповідачка є молодою особою, в зв’язку з чим, на думку суду, вона повинна добре розумітися щодо своїх прав та обов’язків, а також наслідків, які можуть виникнути при підписанні будь-яких документів, а тому суд критично ставиться до доводів відповідачки в тій частині, що вона підписала якісь папери, що були надані їй агентом ОСОБА_9 не ознайомившись з їх змістом, оскільки судом встановлено, що нічого не заважало останній скористатися своїм правом та ознайомитися з усіма документами, на яких вона поставила свій підпис та у разі не згоди з ними, відповідачка ОСОБА_2 мала реальну можливість відмовитися від їх підписання.

Разом з тим, відповідачкою ОСОБА_2 суду не було надано жодних належних доказів того, що вона навмисно була введена в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Оскільки зустрічні позовні вимог в частині зобов’язання відповідачів солідарно відшкодувати ОСОБА_2 збитки у подвійному розмірі в сумі 30096грн. є похідними від вимог щодо визнання недійсним договору № 869-09 від 22.03.2010 року про надання послуг, підстав для задоволення яких судом не встановлено, вимоги в зазначеній частині також не можуть бути задоволені судом.

Відповідно до змісту ст.ст.11,15 ЦК України цивільні права й обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Захист же цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб»єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення(визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Таким чином, аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічних позовних вимог в частині визнання багаточисленних фактів невиконання особисто виконавцем СПД ОСОБА_1В.(агентство нерухомості «Контакт») жодної з послуг, перелічених в пунктах 1.1. і 1.2 договору № 869-09 від 22.03.2010 року, оскільки такий спосіб захисту цивільного права та інтересу не передбачений ст. 16 ЦК України, отже фактично ці вимоги перебувають за межами можливих способів захисту порушених прав, а тому у їх задоволенні слід відмовити. Також суд не вбачає підстав для задоволення зустрічних позовних вимог в частині визнання недійсним договору підряду від 05.08.2009 року, укладеного між СПД ОСОБА_1 і ОСОБА_9, оскільки ці вимоги стосуються прав останньої, яка не є стороною у даній цивільній справі і жодних вимог до неї не було заявлено.

Аналізуючи надані та наявні по справі докази, у їх сукупності, суд вважає доведеним факт того, що відповідачка ОСОБА_2 на підставі досягнутої домовленості, отримала послуги від СПД ОСОБА_1 на підставі укладеного договору 869-09 від 22.03.2010 року про надання послуг, а саме, була здійснена організація огляду вибраної замовником квартири № 31, розташованої в будинку № 12 по вул. Луначарського м. Макіївки, але відповідачка ОСОБА_2 в односторонньому порядку відмовилась від отримання подальших послуг СПД ОСОБА_1 за вказаним договором та не виконала взятих на себе зобов’язань, оскільки зазначена квартира в подальшому без надання посередницьких послуг СПД ОСОБА_1 була придбана на ім.»я батька відповідачки ОСОБА_4, а згодом, коли у її чоловіка ОСОБА_6 появилися гроші на половину квартири, вони придбали вище вказану квартиру у її батька ОСОБА_4, що визнано відповідачкою ОСОБА_2, так як підтверджується змістом її зустрічної позовної заяви. Відповідно до вимог ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до положень ч.2 ст. 903 ЦК України у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов’язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов’язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2)зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4)відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою(штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги СПД ОСОБА_1 як в частині стягнення плати за виконані послуги передбачені договором 869-09 від 22.03.2010 року у розмірі 7524,00грн., так і в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на її користь штрафу за невиконання умов цього договору підлягають задоволенню, оскільки судом достовірно встановлено, що відповідачки ОСОБА_2 були надані послуги щодо організації огляду вибраної нею квартири, однак в подальшому, вона в односторонньому порядку відмовилась від отримання подальших послуг СПД ОСОБА_1 за вище вказаним договором.

Таким чином, суд вважає, що при обчислені вартості наданих послуг СПД ОСОБА_1 слід виходити з вартості спірної квартири, вказаної у додатковій угоді, як це передбачено досягнутою домовленістю сторін у п. 2.1 договору № 869-09 від 22.03.2010 року, а тому вартість послуг позивача, з урахуванням офіційного курсу долару США станом на 22.03.2010 року, повинна складати 7562,00грн., виходячи з такого розрахунку(19000доларів США х 5% х 7,96грн.= 7562,00грн.). При цьому розмір штрафу, передбаченого п.2.4 договору 869-09 у розмірі 100% від вартості послуг, повинен складати 7562,00грн.. Але, суд враховує, що відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, а тому з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки СПД ОСОБА_1 підлягає стягненню сума оплати за виконанні послуги у розмірі 7524,00грн. та сума штрафу у розмірі 7524,00грн., в межах заявлених позовних вимог. При цьому суд не може взяти до уваги заяву відповідачки, щодо застосування до вимог про стягнення штрафу, позовної давності, яка відповідно до ст. 258 ЦК України встановлена тривалістю в 1 рік, з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Положеннями ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність для окремих видів вимог, зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені).

Відповідно до положень ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила. Як встановлено судом та підтверджується квитанцією про відправлення рекомендованого листа з претензією СПД ОСОБА_1, претензія щодо необхідності виконання умов договору 869-09 від 22.03.2010 року була надіслана на адресу відповідачки ОСОБА_2 13.08.2010 року, а тому суд вважає, що саме з цієї дати позивачка довідалася про порушення свого права і з саме з цього часу, у відповідності до ч.1 ст.261 ЦК України для неї розпочався перебіг позовної давності. З позовом до суду СПД ОСОБА_1 звернулася 18.07.2011 року, тобто до спливу позовної давності щодо вимог про стягнення штрафу, яка встановлена тривалістю в один рік, а тому суд не вбачає підстав для застосування положень ч.3 ст. 267 ЦК України.

Аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позовних вимог СПД ОСОБА_1 в повному обсязі, в межах заявлених позовних вимог, та необхідності відмовити задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2.

Крім того, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні , на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки СПД ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 150,48грн. сплачена при подачі позовної заяви до суду та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00грн. сплата яких була передбачена на час подачі позовної заяви до суду.

          Керуючись ст.ст.11,15,16,23,203,204,215,230,257,258,261,549,611,627,629,638,901-903ЦК України, ст. ст. 10,11,60,88, 209,212,213-215,218 ЦПК України , суд , -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги СПД ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь СПД ОСОБА_1 оплату за виконання послуг за договором № 869-09 від 22 березня 2010 року у розмірі 7524,00грн.(сім тисяч п’ятсот двадцять чотири грн..).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь СПД ОСОБА_1 штраф за невиконання умов договору № 869-09 від 22 березня 2010 року у розмірі 7524,00грн.(сім тисяч п’ятсот двадцять чотири грн.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь СПД ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 150,48грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00грн., а всього стягнути 270,48грн.(двісті сімдесят грн. 48копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Андрюшина Л.А.