Справа № 686/11702/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Піндрака О.О.,

з участю: секретаря Біланя І.В.,

прокурорів Чернобая О.М., Сопрука А.А.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9,

підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

ОСОБА_13, ОСОБА_14,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст.ст. 89, 90 КК України раніше не судимого,

за ст.ст. 185 ч. 3, 187 ч. 3 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні малолітня дитина, непрацюючого, інваліда ІІІ групи, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимого 05.03.2010 р. Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком терміном на 2 роки,

за ст.ст. 185 ч. 3, 187 ч. 3 КК України,

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, неодруженого, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, неодруженого, працюючого водієм в ПП «Експерт Плюс», жителя ІНФОРМАЦІЯ_11, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_13, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_14, раніше не судимого,

за ст. 198 КК України,

встановив:

           01 червня 2011 року близько 02 год. 30 хв. ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, за попередньою змовою між собою, усі перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, через вікно проникли у житловий будинок, що по вул. Польовій, 17 в с. Мацьківці Хмельницького району Хмельницької області, де вчинили напад на ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_15, під час якого ОСОБА_10 утримував потерпілу, а ОСОБА_11 в цей час клейкою стрічкою (скотчем) зв’язав їй руки і ноги та почав душити, схопивши руками за шию, тим самим застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, з вимогою повідомити місце знаходження грошових коштів. В цей час ОСОБА_12 обшукав будинок та знайшов гроші в сумі 4020 грн., про що повідомив співучасникам злочину. Заволодівши грошима, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 покинули будинок, заподіявши потерпілій ОСОБА_15 матеріального збитку на вказану суму.

06 грудня 2011 року близько 23 год. ОСОБА_10 та ОСОБА_11, за попередньою змовою між собою, обоє перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, вибивши вхідні двері, проникли до житлового будинку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_16, що по вул. Басараги, 29 в с. Ладиги Старокостянтинівського району Хмельницької області, де, застосовуючи до останнього насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що виразилось у нанесенні потерпілому ударів руками по голові та різним частинам тіла, вимагали повідомити місце знаходження грошових коштів. Не отримавши відповіді, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обшукали будинок та знайшли грошові кошти в сумі 25000 грн., мобільний телефон «NOKIA 1600», вартістю 350 грн., зі стартовим пакетом «КиївСтар», вартістю 25 грн., та грошима рахунку в сумі 30 грн., мобільний телефон «Sony Ericsson W200i», вартістю 161 грн., зі стартовим пакетом «КиївСтар», вартістю 25 грн., та грошима на рахунку в сумі 3 грн., а також телевізор «LG», вартістю 1000 грн. Відкрито викравши вказані речі та грошові кошти в сумі 24950 грн. (окрім однієї грошової купюри номіналом 50 грн., яка випала із загальної кількості купюр та залишилась у будинку), ОСОБА_10 та ОСОБА_11 покинули будинок, заподіявши ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження та матеріального збитку на загальну суму 26544 грн.

           23 січня 2012 року в період часу з 02 год. до 03 год. ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13, за попередньою змовою між собою, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, за допомогою дубліката ключа, попередньо виготовленого ОСОБА_13, проникли до квартири № 34, що по вул. Подільській, 38 у м. Хмельницькому, звідки таємно викрали належне ОСОБА_16 майно, а саме: комп’ютерний системний блок «XPREDATOR», вартістю 10297 грн., монітор «SAMSUNG», вартістю 2500 грн., ігрову мишку «STEEL SERIAS», вартістю 790 грн., клавіатуру «STEEL SERIAS GV2», вартістю 790 грн., акустичну систему «Logitich», загальною вартістю 400 грн., а також мобільний телефон «iPhone-4», вартістю 3774 грн. 40 коп., а всього належного ОСОБА_9 майна на загальну суму 18551 грн. 40 коп.

У січні 2012 року ОСОБА_14 на прохання ОСОБА_10 збув - здав у ломбард в м. Вінниця комп’ютерний системний блок «XPREDATOR», монітор «SAMSUNG», ігрову мишку «STEEL SERIAS», клавіатуру «STEEL SERIAS GV2», акустичну систему «Logitich», у комплект якої входило 5 колонок та сабвуфер, завідомо знаючи, що це майно одержане злочинним шляхом (раніше викрадене у ОСОБА_9Ю.), про що заздалегідь (до вчинення крадіжки) ОСОБА_10 не обіцяв.

Винність підсудних у вчиненні злочинів підтверджуються сукупністю зібраних та досліджених по справі доказів.

За епізодом розбійного нападу на ОСОБА_15

Показаннями потерпілої ОСОБА_15 в ході досудового слідства (т. 4 а.с. 26-28) про те, що 01 червня 2011 року близько 02 год. 30 хв. вона, перебуваючи за місцем проживання – в будинку № 17, що по вул. Польовій в с. Мацьківці Хмельницького району Хмельницької області, почула як розбилось вікно у сусідній кімнаті, після чого до неї в кімнату зайшли троє чоловіків у рукавичках та масках. Один із нападників посадив її на ліжко, скотчем зв’язав руки і ноги та почав душити, при цьому вимагаючи повідомити місце знаходження грошових коштів. Повідомивши де знаходяться гроші в загальній сумі 4200 грн., нападники їх забрали, проте один із них перемотав їй шию скотчем, знову почав душити та вимагати ще грошей. Зрозумівши, що грошей більше немає, нападники перерізали ножем скотч та залишили будинок через вікно, заволодівши належними їй грошовими коштами у вищевказаній сумі.

          На обставини вчинення розбійного нападу потерпіла вказала під час відтворення нею обстановки та обставин події, вказавши зокрема на факт застосовуння до неї насильства, небезпечного для її життя та здоров'я, а саме здушення шиї, що зафіксовано у відповідному протоколі вказаної слідчої дії (т. 4 а.с. 206-208).

В ході огляду місця події – будинку № 17 по вул. Польовій в с. Мацьківці Хмельницького району Хмельницької області (т. 4 а.с. 10-17), працівниками міліції було виявлено і вилучено сліди підошви взуття та тканини, а також клейку стрічку (скотч).

За даними протоколів обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 працівниками міліції вилучено три пари взуття, а за місцем проживання ОСОБА_17 – сім трап`яних рукавичок (т. 2 а.с. 179, т. 4 а.с. 182).

Згідно з висновком трасологічної експертизи слід тканини, виявлений і вилучений 01.06.2011 р. при огляді місця події за фактом розбійного нападу на ОСОБА_15 по вул. Польовій, 17 в с. Мацьківці Хмельницького району, залишений таким самим типом тканини, з якого виготовлені рукавички, які було вилучено під час обшуку у помешканні ОСОБА_12 (т. 4 а.с. 193-200).

Відповідно до висновку трасологічної експертизи слід взуття, виявлений і вилучений 01.06.2011 р. під час огляду місця події по вул. Польовій, 17 в с. Мацьківці Хмельницького району, залишений таким самим типом взуття, як і кросівок зеленого кольору на праву ногу (пара взуття № 3), вилучений у ОСОБА_10 (т. 4 а.с. 216-227).

Речовими доказами - вищевказаними речами та даними протоколів їх огляду (т. 4 а.с. 173-174, 233-236).

          За епізодом пограбування ОСОБА_8

Показаннями потерпілого ОСОБА_8 в суді про те, що 06 грудня 2011 року у вечірній час він, перебуваючи за місцем проживання – в будинку № 29, що по вул. Басараги в с. Ладиги Старокостянтинівського району Хмельницької області, почув шум в коридорі, після чого до нього в кімнату зайшли двоє невідомих чоловіків, які були з ознаками алкогольного сп’яніння. Останні кинули його на ліжко, нанесли чисельні удари по голові і тулубу та вимагали повідомити, де знаходяться гроші. Не отримавши відповіді, грабіжники обшукали будинок та знайшли грошові кошти в сумі 25000 грн., заощаджені ним протягом тривалого часу раніше, а також належні йому мобільний телефон «NOKIA 1600», вартістю 350 грн., зі стартовим пакетом «КиївСтар», вартістю 25 грн., та грошима рахунку в сумі 30 грн., мобільний телефон «Sony Ericsson W200i», вартістю 161 грн., зі стартовим пакетом «КиївСтар», вартістю 25 грн., та грошима на рахунку в сумі 3 грн., телевізор «LG», вартістю 1000 грн. Заволодівши вказаними речами та грошовими коштами в сумі 24950 грн. (окрім однієї грошової купюри номіналом 50 грн., яка випала із загальної кількості купюр та залишилась у будинку), грабіжники покинули будинок. При цьому, потерпілий в суді прямо вказав на ОСОБА_10 та ОСОБА_11, як на осіб, які його пограбували.

З протоколу огляду місця події - будинку № 29, що по вул. Басараги в с. Ладиги Старокостянтинівського району Хмельницької області, вбачається, що обстановка в будинку порушена, речі побутового вжитку розкидані по будинку, поламані вхідні двері (т. 2 а.с. 96-108).

Згідно з повідомленням Старокостянтинівської центральної районної лікарні потерпілий ОСОБА_8 з 07 грудня 2011 року знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділені цієї лікарні з попереднім діагнозом: забій тіла, гематоми і садна тіла (т. 2 а.с. 111), що також підтвердив в суді свідок ОСОБА_18 – лікар-травматолог лікарні.

Свідок ОСОБА_19 – колишній голова сільської ради с. Ладиги Старокостянтинівського району Хмельницької області, в суді показав, що після вчинення злочину до нього приходив потерпілий ОСОБА_20 та повідомляв про факт пограбування, під час якого його побили та викрали велику суму грошей, телевізор, при цьому у потерпілого були видимі ознаки побиття (закривавлене обличчя).

За даними висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_8 виявлено легкі тілесні ушкодження, які не спричинили короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності, у вигляді крововиливів обличчя, грудної клітини, верхніх кінцівок, передньої стінки живота, саден носа, які виникли від неодноразової дії – удару твердих тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути руки, ноги сторонньої, та могли утворитись 06 грудня 2011 року за вищевказаних обставин пограбування (т. 2 а.с. 213).           

Свідок ОСОБА_21 як під час досудового слідства (т. 5 а.с. 48), так і в суді (т. 6 а.с. 52) показав, що до нього звертався його знайомий ОСОБА_10 з проханням здати у ломбард мобільний телефон «NOKIA 1600», не повідомляючи про його належність, на що він погодився та здав телефон у ломбард «Скарбниця», що по вул. Подільській, 38 в м. Хмельницькому, за 60 грн., які віддав ОСОБА_10

Показання свідка ОСОБА_21 підтверджуються повідомленням ПТ «Ломбард-Скарбниця», згідно з яким останній 09.01.2012 р. здавав у ломбард мобільний телефон «NOKIA 1600». Вказане товаристо також підтвердило факт здачі ОСОБА_10 у ломбард телевізора «LG» (т. 2 а.с. 207-208).

Підсудний ОСОБА_14 в суді показав, що також на прохання ОСОБА_10 здавав в ПТ «Ломбард «Скриня» мобільний телефон «Sony Ericsson W200i», що підтверджується договором надання фінансового кредиту та застави, згідно з яким вказаний факт мав місце 11.12.2011 р. (т. 3 а.с. 22).

Згідно з висновком товарознавчої експертизи вартість мобільного телефону «Sony Ericsson W200i» станом на 06.12.2011 р. становить 161 грн. (т. 2 а.с. 232-234).

Речовим доказом – вказаним мобільним телефоном та даними протоколу його огляду (т. 3 а.с. 18-21).

          За епізодом крадіжки з квартири ОСОБА_9

Показаннями самих підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 про те, що дійсно 23 січня 2012 року в період часу з 02 год. до 03 год. вони, перебуваючи в квартирі № 34, що по вул. Подільській, 38 у м. Хмельницькому, в яку проникли за допомогою дубліката ключа, попередньо виготовленого ОСОБА_13, діючи з корисливих мотивів, таємно викрали належне ОСОБА_9 майно, а саме: комп’ютерний системний блок «XPREDATOR», монітор «SAMSUNG», ігрову мишку «STEEL SERIAS», клавіатуру «STEEL SERIAS GV2», акустичну систему «Logitich», мобільний телефон «iPhone-4», яке в подальшому здали в ломбард, а гроші витратили на власні потреби.

Факт викрадення у вищевказаних місці та час вказаних речей підтвердив в суді потерпілий ОСОБА_9 Місце вчинення злочину зафіксовано у протоколі огляду місця події – квартири № 34, що по вул. Подільській, 38 у м. Хмельницькому (т. 1 а.с. 6-9);

Підсудний ОСОБА_14 в суді показав, що наприкінці січня 2012 року він разом з ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 їздили автомобілем в м. Вінницю, де він на прохання останнього здавав у ломбард вищевказану комп’ютерну техніку.

Свідок ОСОБА_22 в суді показав, що на початку лютого 2012 року до нього телефонував ОСОБА_10 та пропонував викупити у ломбарді в м. Вінниця комп’ютерну техніку. Тоді він разом з ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_23 та ОСОБА_10 їздили в м. Вінницю, де ОСОБА_14 за його гроші викупив вказану техніку, яку він в подальшому залишив у себе в помешканні. Факт поїзди у ломбард в м. Вінниця підтвердив в суді свідок ОСОБА_23

Згідно з протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_22 працівниками міліції було виявлено і вилучено комп’ютерний системний блок «XPREDATOR», монітор «SAMSUNG», ігрову мишку «STEEL SERIAS», клавіатуру «STEEL SERIAS GV2», акустичну систему «Logitich» (т. 1 а.с. 104-105).

Відповідно до протоколу добровільної видачі ОСОБА_24 добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон «iPhone-4», який йому давав ОСОБА_10 для ремонту (т. 1 а.с. 154). За даними висновку товарознавчої експертизи вартість вказаного телефону з урахуванням проценту зносу у цінах станом на 23.01.2012 р. могла становити 3774 грн. 40 коп. (т. 1 а.с. 163-165).

Згідно з висновком комп’ютерно-технічного дослідження системний блок, монітор, клавіатура лазерний маніпулятор - миша та колонки (за виключенням однієї колонки з пошкодженим роз`ємом) знаходяться в працездатному стані (т. 1 а.с. 176-178). Вартість вказаного комп’ютерного обладнання встановлена проведеною у справі товарознавчою експертизою, згідно з висновком якої вартість системного блоку «XPREDATOR» становить 10297 грн., монітору «SAMSUNG» - 2500 грн., ігрової мишки «STEEL SERIAS» - 790 грн., клавіатури «STEEL SERIAS GV2» - 790 грн. (т. 1 а.с. 189-192).

Речовими доказами - вищевказаними речами та даними протоколів їх огляду (т. 1 а.с. 196).

          За епізодом збуту ОСОБА_14 майна, одержаного злочинним шляхом.

Показаннями самого ОСОБА_14 про те, що дійсно у січні 2012 року він разом з ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 автомобілем їздили в м. Вінницю, де на прохання останнього він здавав у ломбард комп’ютерний системний блок «XPREDATOR», монітор «SAMSUNG», ігрову мишку «STEEL SERIAS», клавіатуру «STEEL SERIAS GV2», акустичну систему «Logitich», у комплект якої входило 5 колонок та сабвуфер, за що отримав 2800 грн., які передав ОСОБА_10, а той в свою чергу частину з них витратив на придбання продуктів харчування, які вони разом спожили.

Вказані обставини підтвердили в суді підсудні ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 Останній крім того показав, що під час поїздки автомобілем у м. Вінницю він мав телефонну розмову з потерпілим ОСОБА_9 з приводу крадіжки вищевказаного комп’ютерного обладнання, при чому цю розмову чули всі пасажири автомобіля, в тому числі і ОСОБА_14 Факт розмови ОСОБА_10 по телефону підтвердили також підсудний ОСОБА_13 та сам ОСОБА_14

Покказання підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що вони не вчиняли розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_15, показання підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про те, що вони не грабули потерпілого ОСОБА_8, показання ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 про відсутність у них попередньої змови на вчинення крадіжки та що умисел викрасти майно у них виник безпосередньо у квартирі, в яку вони проникли з метою відпочити, а також показання підсудного ОСОБА_14 про його необізнаність у злочинному походженні зданого ним у ломбард комп’ютерного обладнання, суд визнає неправдивими і даними з метою ухилення від відповідальності за фактично вчинене або ж пом’якшення такої відповідальністі, а тому відхиляє їх. Ці ствердження повністю спростовуються вищенаведеними належними, об'єктивними та допустимими доказами, зокрема показаннями потерпілих та свідків, які є послідовними, логічними, переконливими, узгоджуються між собою та з іншими наведеними доказами по справі, а тому суд не знаходить підстав ставити їх під сумнів. Підстав для оговору потерпілими та свідками підсудних не встановлено.

Разом з тим, будучи допитаними в суді з участю своїх захисників (т. 6 а.с. 55-59), підсудні ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 давали зізнавальні показання про обставини вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_15, а останні двоє також про пограбування потерпілого ОСОБА_8 Зокрема, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ствердили про попередню домовленість на пограбування ОСОБА_15, вживання перед цим алкоголю, проникнення через вікно в будинок потерпілої, зв’язування її скотчем та викрадення грошей. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 також вказали на попередню домовленість на пограбування ОСОБА_8, проникнення з цією метою в будинок останнього та викрадення грошей, телевізора та двох мобільних телефонів. Крім того, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 показали, що про вчинення крадіжки з квартири ОСОБА_9 вони попередньо домовлялись, перед тим ОСОБА_13 виготовив дублікат ключів від квартири, в яку вони проникали саме з метою вчинення крадіжки. Про вчинення злочинів за попередньою змовою між собою свідчить також узгодженість дій підсудних. Підсудний ОСОБА_10 також ствердив, що ОСОБА_14 знав про злочинне походження зданого ним у ломбард комп’ютерного обладнання, оскільки чув його телефонну розмову в автомобілі з потерпілим ОСОБА_9 з приводу крадіжки комп’ютерного обладнання. ОСОБА_7 того, сам ОСОБА_14 в суді вказав на те, що перед тим як здавати комп’ютерну техніку у ломбард він здогадався про те, що вона крадена. На ці обставини підсудні вказували і під час досудового слідства, в тому числі на допитах віч-на-віч.

Відмову підсудних в подальшому від цих показань суд розцінює як намір уникнути відповідальності за фактично вчинене, або ж пом’якшити таку відповідальність, а тому до уваги не приймає.

Відхиляє суд також ствердження захисників на спростування винуватості підсудних про те, що потерпіла ОСОБА_15 не була допитана у судовому засіданні, позаяк остання допитувалась в суді (т. 6 а.с. 55), а її подальша неявка в судові засідання була зумовлена поважними причинами, а саме похилим віком та станом здоров’я, в зв’язку з чим її показання, дані під час досудового слідства та в суді раніше, були оголошені в порядку ст.ст. 306 ч. 1 п. 2, 308 КПК України 1960 року та взяті судом до уваги як належний, допустимий та достовірний доказ, який узгоджується з іншими наведеними вище доказами по справі.

Ствердження захисників про те, що у підсудних не було вилучено жодних речових доказів по епізоду пограбування потерпілого ОСОБА_8, не змінює факту вчинення злочину та не спростовує вини підсудних, позаяк ці ствердження спростовуються вищенаведеними належними, об'єктивними та допустимими доказами, зокрема показаннями потерпілого, який прямо вказав на підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 як на осіб, які його пограбували.

Не бере суд до уваги ствердження захисника підсудного ОСОБА_10 про порушення права останнього на захист під час досудового слідства, оскільки як видно з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_10 під час провадження досудового слідства до пред'явлення обвинувачення був призначений захисник – адвокат ОСОБА_25 (т. 4 а.с. 166), з участю якого ОСОБА_10 пред'явлено кінцеве обвинувачення (т. 5 а.с. 32-35).

Не змінює факту вчинення злочину, не впливає на кваліфікацію дій та не звільняє підсудних від кримінальної відповідальності твердження сторони захисту про те, що в показаннях потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_26, даних ними в процесі досудового слідства та в суді, містяться розбіжності, оскільки такі є не суттєвими та такими, що не впливають на встановлення істини у справі, ґрунтуються на вільному тлумаченні показів потерпілих.

Доводи захисника підсудного ОСОБА_12 про алібі останнього та відсутність самої події розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_15 суд відхиляє, оскільки вони спростовуються дослідженими в суді доказами. ОСОБА_7 того, сам ОСОБА_12, будучи допитаним в суді з участю свого захисника (т. 6 а.с. 56), вказував на обставини та свою причетність до вчинення цього розбійного нападу, при цьому про алібі не стверджував. Показання свідка ОСОБА_27 про те, що напередодні вчинення розбійного нападу він був разом з ОСОБА_12 на господарстві останнього приблизно до 24 – 01 год., що також підтверджувала матір підсудного ОСОБА_28, а також показання свідка ОСОБА_29 про те, що вона не чула щоб в будинку її сусідки ОСОБА_15 щось відбувалось, не змінює факту вчинення злочину та не спростовує вини підсудного, оскільки злочин було вчинено близько 02 год. 30 хв. Разом з тим, свідки вказали на те, що у час вчинення злочину вони спали. Не бере до уваги суд і ствердження захисника ОСОБА_12 про відсутність відбитків пальців рук на вилученому з місця події скотчу, оскільки вказана обставина не змінює факту вчинення злочину та не спростовує вини підсудних. ОСОБА_7 того, розбійний напад на потерпілу ОСОБА_15 підсудні вчиняли у рукавичках, що підтверджено дослідженими в суді доказами.

Твердження підсудних про застосування до них під час досудового розслідування заборонених методів слідства суд також відхиляє, оскільки жодних достовірних доказів на підтвердження цих обставин в судовому засіданні не встановлено. Ці твердження підсудних розцінюється судом як спосіб уникнути відповідальності за вчинені злочини. Про такий висновок красномовно свідчить і час повідомлення ними про застосування таких методів слідства, а саме через понад вісім місяців після написання заяв-зізнань. Відсутність застосування заборонених методів слідства у вказаній кримінальній справі підтверджено також судом апеляційної інстанції (ухвала апеляційного суду Хмельницької області від 28.01.2013 р., т. 6 а.с. 24-25).

Наведене вище свідчить про безпідставність доводів підсудних та їх захисників, які ґрунтуються виключно на твердженнях самих захисників та підсудних, їх роздумах щодо діяльності правоохоронних органів, систематичних звинуваченнях органів досудового слідства та суду в упередженості та необ'єктивності, вільному тлумаченні кримінального закону, що не можна визнати допустимими доказами.

          Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудних у вчиненні злочинів доведена.

В ході судового слідства не встановлено об’єктивних доказів про застосування ОСОБА_10 та ОСОБА_11 під час пограбування ОСОБА_8 насильства, небезпечного для життя чи здоров'я останннього, або погроз застосування такого насильства. Так, за даними висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_8 виявлено легкі тілесні ушкодження, які не спричинили короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності (т. 2 а.с. 213). Показання ж потерпілого про те, що в ході його побиття він втрачав свідомість, жодними об’єктивними даними не підтверджено, на що зокрема вказали в суді експерт ОСОБА_30, який проводив вказану експертизу, та свідок ОСОБА_18 – лікар-травматолог Старокостянтинівської центральної районної лікарні, де перебував на лікуванні потерпілий ОСОБА_8

З урахуванням наведеного дії ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за епізодом пограбування ОСОБА_8 слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 186 КК України.

Не встановлено в суді і доказів застосування ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 під час розбійного нападу на ОСОБА_15 погроз застосування насильства, небезпечного для їїї життя чи здоров'я (фактично останнім і не ставилось у вину вчинення цих дій), доказів вчинення ними розбою раніше (до епізоду розбійного нападу на ОСОБА_15І.), а також доказів отримання та зберігання ОСОБА_14 майна (комп’ютерного обладнання), одержаного злочинним шляхом, а тому ці кваліфікуючі ознаки суд виключає з обвинувачення підсудних.

Не знайшли свого підтвердження також обставини заподіяння ОСОБА_10 та ОСОБА_11 під час пограбування потерпілому ОСОБА_8 ударів дерев’яною палицею, а також заподіяння ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 під час розбійного нападу потерпілій ОСОБА_15 тілесних ушкоджень. Так, потерпілий ОСОБА_8 в суді показав, що ударів дерев’яною палицею грабіжники йому не завдавали, а лише розбили нею лампочку у кімнаті. Потерпіла ОСОБА_15 також не вказувала про її побиття нападниками, стверджуючи, що останні лише її зв’язували та душили. За даними висновку судово-медичної експертизи та роз’яснень в суді експерта ОСОБА_31 виявлені у ОСОБА_15 тілесні ушкодження можуть мати давність утворення в межах 5-7 діб до моменту проведення судово-медичної експертизи 01.06.2011 р., тобто дня вчинення злочину (т. 4, а.с. 36). З урахуванням наведеного суд виключає вказані обставини з обвинувачення підсудних.

Таким чином, дії підсудних слід кваліфікувати:

-          ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_15 – за ч. 3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло та із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу;

-          ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - за епізодом пограбування ОСОБА_8 – за ч. 3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у житло та із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб,

-          ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 - за епізодом крадіжки майна ОСОБА_9 – за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, а ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ще й як вчинене повторно;

-          ОСОБА_14 - за епізодом збуту комп’ютерного обладнання – за ст. 198 КК України, як заздалегідь не обіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

* * *

Крім того, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обвинувачуються в тому, що 03 січня 2011 року близько 23 год. 00 хв., за попередньою змовою між собою, обоє перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння чужим майном, вирвали віккону раму та проникли до будинку № 5 по вул. Молодіжній в с. Вишнопіль Старокостянтинівського району Хмельницької області, де вчинили напад на ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_17, під час якого клейкою стрічкою зв`язали руки та ноги потерпілої, після чого завдали їй декілька ударів руками по тілу, по голові і обличчю, з вимогою повідомити місце, де заховані кошти. Не отримавши відповіді, ОСОБА_10 приставив до горла потерпілої ножа та знову пред’явив вимогу повідомити місце знаходження грошей. В цей час ОСОБА_11 обшукав будинок та знайшов гроші, заволодівши якими, разом з ОСОБА_10 покинули будинок, кошти розділили та витратили на власні потреби. Таким чином, під час розбійного нападу на ОСОБА_32 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 заволоділи коштами потерпілої в сумі 18000 грн. та заподіяли останній легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в підочній ділянці зліва, по тильній поверхні правого променевого зап`ястного суглобу, саден на крилі носа зліва, по передній поверхні шиї посередині.

          Свою причетність до вчинення цих злочинів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в суді заперечили, показавши, що під час досудового слідства себе оговорили під тиском працівників міліції.

Потерпіла ОСОБА_32 на досудовому слідстві підтвердила факт нападу на неї та пограбування за вищевказаних обставин, при цьому показала, що осіб нападників вона впізнати не може (т. 2 а.с. 31-32).

Наведені органом досудового слідства докази, а саме дані висновку судово-медичної експертизи щодо виявлених у потерпілої ОСОБА_32 тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 22), протоколу огляду місця події – будинку № 5 по вул. Молодіжній в с. Вишнопіль Старокостянтинівського району Хмельницької області (т. 2 а.с. 4-14), під час якого було виявлено та вилучено синю стрічку типу «скотч» та 3 гумових рукавичи, а також протоколу огляду речових доказів – вказаних речей (т. 2 а.с. 25), лише підтверджують факт вчинення нападу на потерпілу, проте жодним чином не вказують на причетність до цього злочину підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Суд не приймає до уваги в якості доказу заяву-зізнання ОСОБА_10 про пограбування разом з ОСОБА_11 потерпілої ОСОБА_32 (т. 2 а.с. 84), а також зізнавальні показання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про пограбування потерпілої ОСОБА_32, дані ними під час досудового слідства, від яких вони відмовились в суді, оскільки жодних належних, достатніх та достовірних доказів, які б вказували на їх причетність до вчинення розбійного нападу на ОСОБА_32 стороною обвинувачення суду не представлено, не встановлено таких і в суді. Наведене органом досудового слідства обвинувачення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні цього злочину фактично грунтується лише на припущеннях.

У відповідності до ст.ст. 73, 74 КПК України 1960 року показання підозрюваного та обвинуваченого, в тому числі й такі, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці. Визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 327 КПК України 1960 року обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

В ході судового слідства не встановлено об’єктивних доказів про участь підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_32, наведенні ж органом досудового слідства докази ґрунтуються лише на припущеннях, а тому в цій частині обвинувачення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 слід виправдати, через не доведення їх участі у вчиненні цього злочину.

Крім цього, ОСОБА_14 обвинувачується в тому, що в середині грудня 2011 року на прохання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 збув - здав у ломбард «Скарбниця», що по просп. Миру, 76 в м. Хмельницькому, телевізор «LG», завідомо знаючи, що він одержаний злочинним шляхом, а саме раніше викрадений ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у незнайомого йому чоловіка.

Підсудний ОСОБА_14 в суді показав, що дійсно він на прохання ОСОБА_10 він здавав у ломбард телевізор «LG», проте не знав, що цей телевізор одержаний злочинним шляхом (крадений). Також показав, що раніше він бачив цей телевізор вдома у ОСОБА_10, яким останній користувався. Про необізнаність ОСОБА_14 у злочинному походженні телевізора ствердили в суді підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Повідомлення ПТ «Ломбард Скарбниця» лише підтверджує факт здачі в ломбард вказаного телевізора, проте жодним чином не вказує на обізнаність ОСОБА_14 в тому, що це майно набуте злочинним шляхом.

Суд визнає недопустимим доказом показання ОСОБА_14 в якості свідка, дані ним під час досудового слідства (т. 5 а.с. 5-7), від яких він відмовився в суді, оскільки такі показання отримані внаслідок істотного порушення права ОСОБА_14 не свідчити проти себе, гарантованого ст. 63 Конституції України, позаяк в подальшому останній був визнаний підозрюваним та обвинуваченим з приводу вказаних обставин.

Також не можуть бути покладені в основу обвинувачення в якості доказів показання обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про обізнаність ОСОБА_14 у походженні телевізора (його крадіжці), дані ними під час досудового слідства, від яких вони відмовились в суді, оскільки жодних належних, достатніх та достовірних доказів, які б підтверджували ці показання стороною обвинувачення суду не представлено, не встановлено таких і в суді. Наведене органом досудового слідства обвинувачення ОСОБА_14 у вчиненні цього злочину грунтується фактично лише на припущеннях.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 198 КК України характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює, що придбаває, отримує, зберігає чи збуває майно, набуте злочинним шляхом, і бажає цього.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

В ході судового слідства не встановлено об’єктивних доказів про те, що на час збуту телевізора «LG» ОСОБА_14 володів інформацією, що вказане майно одержане злочинним шляхом, наведенні ж органом досудового слідства докази ґрунтуються лише на припущеннях, а тому в цій частині обвинувачення ОСОБА_14 слід виправдати, через відсутність в його діянні складу цього злочину.

* * *

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, осіб винних, обставини, що пом’якшують і обтяжують їм покарання, а також положення ст. 375 КПК України 1960 року.

Суд враховує, що ОСОБА_12 та ОСОБА_14 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, ОСОБА_11 має на утриманні малолітню дитину, є інвалідом ІІІ групи, ОСОБА_13 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, що пом'якшує їм покарання.

ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вчинили злочини (розбійний напад та пограбування відповідно) щодо осіб похилого віку, в стані алкогольного сп'яніння, що покарання їм обтяжує.

При призначенні покарання суд також враховує, що ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 окрім скоєного характеризуються позитивно, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 – посередньо, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 є особами не судимими.

Проте, підсудні вчинили умисні злочини, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - особливо тяжкий корисливий злочин зокрема, які визначаються високим ступенем небезпечності для суспільства. ОСОБА_11, будучи раніше судимим за вчинення тяжкого умисного корисливого злочину, та ОСОБА_10, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не стали та вчинили нові злочини, ОСОБА_11 до того ж в період іспитового строку.

Крім того, підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні злочинів фактично не розкаялися, своєї вини у скоєнні розбійного нападу та грабежу взагалі не визнали, належних даних про виявлення ними жалю в справі не встановлено, останні не вживали достатніх заходів щодо відшкодування заподіяної злочинами шкоди.

Вказані обставини характеризують підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як осіб, схильних до протиправних проявів, і це дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, вони можуть продовжити злочинну діяльність.

Приймаючи до уваги характер діянь і спосіб їх вчинення, суспільну небезпеку скоєних злочинів, наслідки, які настали, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 можливе лише в умовах ізоляції їх від суспільства та їм слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі із конфіскацією всього належного їм на праві власності майна, крім житла.

При цьому, враховуючи роль кожного з підсудних у вчиненні злочинів, суд дійшов висновку призначити підсудним покарання в межах санкцій ст.ст. 185 ч. 3, 186 ч. 3, 187 ч. 3 КК України, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 більше мінімального розміру, а ОСОБА_12 у мінімальному розмірі та остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів із врахуванням положень ч. 1 ст. 70 цього ж Кодексу. ОСОБА_11, крім того, згідно зі ст. 71 КК України до визначеного покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2010 року.

ОСОБА_14 вперше притягується до кримінальної відповідальності, ОСОБА_13 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, проте визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, окрім скоєного, як і ОСОБА_14, характеризується позитивно, а тому суд приходить до висновку призначити ОСОБА_13 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України ближче до мінімального розміру, а ОСОБА_14 - у вигляді обмеження волі в межах санкції ст. 198 КК України у мінімальному розмірі. Разом з тим, приймаючи до уваги осіб ОСОБА_14 та ОСОБА_13, а також інші в сукупності обставини і їх поєднання, які пом'якшують покарання та знижують ступінь небезпечності підсудних для суспільства, суд приходить до висновку у відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_14 та ОСОБА_13 від відбування покарання з випробуванням та покласти при цьому на останнього певні обов’язки, передбачені ст. 76 цього ж Кодексу.

На думку суду такі покарання будуть справедливим, необхідними і достатніми для виправлення підсудних та запобігання вчиненню нових злочинів як самими підсудними, так і іншими особами.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, а підтриманий прокурором в порядку ч. 2 ст. 291 КПК України 1960 року цивільний позов потерпілої ОСОБА_15 – задоволенню у повному обсязі, виходячи із наступного.

Потерпілому ОСОБА_8 злочинними діями підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 завдано матеріального збитку на загальну суму 26383 грн. (26544 грн. – 161 грн. вартості повернутого потерпілому мобільного телефону «Sony Ericsson W200i»), що підтверджується вищенаведеними дослідженими по справі доказами. В силу ст.ст. 22, 1166, 1190 ЦК України вказана сума коштів, за виключенням відшкодованих матір’ю підсудного ОСОБА_10 потерпілому 1500 грн., а саме 24883 грн. (26383 – 1500) підлягає стягненню з підсудних на користь потерпілого в солідарному порядку.

Також суд вважає, що злочинними діями підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 потерпілому ОСОБА_8, який є особою похилого віку, заподіяно моральну шкоду, оскільки останній в зв’язку з протиправними діями підсудних переніс душевні страждання і незручності, фізичний біль у зв’язку з ушкодженням здоров’я, що також змінило звичний спосіб життя потерпілого та потребувало додаткових зусиль для його влаштування. На думку суду, з урахуванням ступеню вини підсудних, їх матеріального становища, понесених потерпілим моральних страждань, способу та характеру вчиненого злочину, наслідків, що настали, беручи до уваги інфляційні процеси в державі, розмір цього відшкодування слід визначити в сумі 20000 грн. Суд вважає, що зазначена сума (в межах заявлених позовних вимог) за своїм розміром, враховуючи фізичний та моральний стан потерпілого, є достатньою сатисфакцією. В силу ст.ст. 23, 1167, 1190 ЦК України вказана сума коштів підлягає стягненню з підсудних на користь потерпілого в солідарному порядку.

Потерпілим ОСОБА_8 не надано суду об’єктивних доказів понесення ним витрат на лікування, не встановлено таких і судом, а тому в задоволенні його позову в цій частині слід відмовити.

Потерпілій ОСОБА_15 злочинними діями підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 завдано матеріального збитку на суму 4020 грн., що підтверджується вищенаведеними дослідженими по справі доказами. В силу ст.ст. 22, 1166, 1190 ЦК України вказана сума коштів, за виключенням відшкодованих матір’ю підсудного ОСОБА_10 потерпілій 1000 грн., а саме 3020 грн. (4020 – 1000) підлягає стягненню з підсудних на користь потерпілої в солідарному порядку.

Судові витрати по справі за проведення товарознавчих та трасологічної експертиз (т. 1 а.с. 86, 102, 115, 182, т. 2 а.с. 66, 134, 167, 210, 225, 251, 265) в силу ст. 93 КПК України 1960 року підлягають стягненню з підсудних на користь держави. При цьому ці витрати розподіляються судом в залежності від участі підсудних в тому чи іншому епізоді злочинної діяльності, враховуючи їх майновий стан та ступінь вини. Висновки дактилоскопічних та трасологічних експертиз (т. 1 а.с. 49-57, т. 2 а.с. 16-20, 27-31, 38-40, 47-49, 58-61, 77-81) не мають доказового значення у справі, а тому витрати на їх проведення слід віднести на рахунок держави. Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України 1960 року.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд

засудив:

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України (за епізодом крадіжки майна ОСОБА_9Ю.), ч. 3 ст. 186 КК України (за епізодом пограбування ОСОБА_8Л.), ч. 3 ст. 187 (за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_15І.), та призначити йому покарання:

-          за ч. 3 ст. 185 КК України – 4 роки позбавлення волі;

-          за ч. 3 ст. 186 КК України – 5 років позбавлення волі;

-          за ч. 3 ст. 187 КК України – 7 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.

В силу ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити його у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.

Строк відбуття покарання ОСОБА_10 рахувати з 11 грудня 2013 року, зарахувавши в цей строк час перебування його під вартою – з 20 лютого 2012 року по 10 грудня 2013 року включно.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_10, до набрання вироком чинності, залишити попередню – тримання під вартою.

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України (за епізодом крадіжки майна ОСОБА_9Ю.), ч. 3 ст. 186 КК України (за епізодом пограбування ОСОБА_8Л.), ч. 3 ст. 187 (за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_15І.), та призначити йому покарання:

-          за ч. 3 ст. 185 КК України – 4 роки позбавлення волі;

-          за ч. 3 ст. 186 КК України – 5 років позбавлення волі;

-          за ч. 3 ст. 187 КК України – 7 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.

В силу ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити його у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.

Згідно зі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2010 року і остаточно визначити його у виді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.

Строк відбуття покарання ОСОБА_11 рахувати з 11 грудня 2013 року, зарахувавши в цей строк час перебування його під вартою – з 27 березня 2012 року по 10 грудня 2013 року включно.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_11, до набрання вироком чинності, залишити попередню – тримання під вартою.

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України (за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_15І.), та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.

Строк відбуття покарання ОСОБА_12 рахувати з 11 грудня 2013 року, зарахувавши в цей строк час перебування його під вартою – з 20 лютого 2012 року по 10 грудня 2013 року включно.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_12, до набрання вироком чинності, залишити попередню – тримання під вартою.

ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (за епізодом крадіжки майна ОСОБА_9Ю.), та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_13 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Згідно зі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_13 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зарахувати ОСОБА_13 в строк відбуття покарання час утримання його під вартою – з 20 лютого 2012 року по 20 квітня 2012 року включно.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_13, до набрання вироком чинності, залишити попередню – підписку про невиїзд.

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України (за епізодом збуту комп’ютерного обладнання), та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_14 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_14, до набрання вироком чинності, залишити попередню – підписку про невиїзд.

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 187 КК України (за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_32Д.) - виправдати, через не доведення їх участі у вчиненні цього злочину.

ОСОБА_14 за ст. 198 КК України (за епізодом отримання, зберігання та збуту телевізора «LG») - виправдати, через відсутність в його діянні складу цього злочину.

          Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь ОСОБА_8 в солідарному порядку 24883 грн. завданої матеріальної та 20000 грн. моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_15 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на користь ОСОБА_15 в солідарному порядку 3020 грн. завданої матеріальної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Речові докази:

-          комп’ютерний системний блок, монітор «SAMSUNG» 2233 Гц, ігрову мишку «STEEL SERIAS», клавіатуру «STEEL SERIAS GV2», комп’ютерні колонки, мобільний телефон «iPhone-4», які передані на зберіганні потерпілому ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 198-200), - залишити останньому за належністю;

-          квитанцію з ломбарду скарбниця та договір фінансового лізингу (т. 1 а.с. 246-248, т. 3 а.с. 21-22) – залишити в матеріалах кримінальної справи;

-          мобільний телефон «Sony Ericsson», який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_8 (т. 3 а.с. 21, 23), - залишити останньому за належністю;

-          вилучене під час обшуку квартири ОСОБА_33 майно, яке передане йому на зберігання (т. 3 а.с. 15-17), - залишити останньому за належністю;

-          пакет з трьома резиновими перчатками та змотком використаної клейкої стрічки типу скотч (т. 2 а.с. 28-29), – залишити на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області;

-          три пари належного ОСОБА_10 взуття, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Хмельницького РВ УМВС України в Хмельницькій області (т. 4 а.с. 174-175), – повернути ОСОБА_10;

-          скотч та 7 рукавичок, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області (т. 4 а.с. 235-236), – знищити.

Накладений на мобільні телефони «Motorola Talkabout», «Nokia 6233», фотоапарат «KODAK», телевізор марки "Grundik», які передані на зберігання в камеру схову речових доказів Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області, арешт (т. 1 а.с. 217-218), – скасувати, а вказані речі повернути за належністю ОСОБА_6

Стягнути на користь держави судові витрати по справі: з ОСОБА_10 – 1175 грн. 92 коп., з ОСОБА_11 – 1175 грн. 92 коп., з ОСОБА_12 – 499 грн. 52 коп., з ОСОБА_13 – 558 грн. 80 коп.

Решту судових витрат віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку. Апеляція подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя: