Судове рішення #34450350

15.11.2013

                                         ЄУН 331/9093/13-к

                                                            Провадження № 1-кп/331/648/13

                                                             ВИРОК

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


« 15» листопада 2013 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

Головуючого – судді                              Клименко Л.В.

при секретарі судового засідання                    Владиченко І.В.

за участю:          прокурора                              Сухового В.В.

захисника – адвоката          ОСОБА_1

                    обвинуваченого                    ОСОБА_2           

          

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно:


ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 – Сахалінськ Сахалінської області Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, сімейний стан – розлучений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, який не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України,


                                                   ВСТАНОВИВ:


Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_2, маючи умисел на незаконний збут відеопродукції порнографічного характеру, знаходячись за місцем свого постійного проживання, а саме: в будинку № 8 по пров. Світловому в м. Запоріжжі, діючи згідно свого злочинного умислу зі своїх ІР – адрес: 92.113.53.94 – 18.03.2013 року о 02 годині 11 хвилин 11 секунд, 92.113.35.45 - 14.03.2013 року о 22 годині 49 хвилин 41 секунд, 92.113.167.89 – 17.03.2013 року о 12 годині 14 хвилин 56 секунд, 92.113.185.107 – 18.03.2013 року об 11 годині 53 хвилин 36 секунд, 92.113.185.168 – 15.03.2013 року о 15 годині 03 хвилин 33 секунд, 92.113.185.168 – 15.03.2013 року о 15 годині 03 хвилин 33 секунд, 92.113.188.152 – 20.03.2013 року о 21 годині 38 хвилин 05 секунд, незаконно через всесвітню мережу Інтернет, а саме, за допомогою файлового обмінника «e-mule», розповсюджував аудіовізуальні записи, які згідно висновку експерта № 76 від 26.09.2013 року містять ознаки порнографічної продукції.

Частина вказаних відео-файлів порнографічного характеру, що були скачані зі вказаних ІР – адрес, при контрольному скачуванні, згідно висновку експерта № 140-КТ від 23.10.2013 року, також містяться серед інформаційного наповнення наданих на дослідження: портативному комп’ютері «Acer» та зовнішньому накопичувачі з маркуванням «WD», виявлено відео файли, що містять ознаки порнографічної продукції.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися у розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 301 КК України.

Під час досудового розслідування, 30 жовтня 2013 року між прокурором прокуратури Жовтневого району м. Запоріжжя Суховим ОСОБА_3 та підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_2, на підставі вимог ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, яка відповідно до ч. 1 ст. 474 КПК України разом з обвинувальним актом направлена до суду.

Виходячи зі змісту даної угоди, прокурор Суховий В.В. та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч. 2 ст. 301 КК України, ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов’язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Згідно даної угоди, сторони погодилися на призначення покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 301 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень без конфіскації засобів демонстрування порнографічної відеопродукції і останній погодився на його призначення. Також вказаною угодою передбачені наслідки її укладання та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені йому п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також в підготовчому судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.

Прокурор наполягає на затвердженні даної угоди, захисник не заперечує проти її затвердження.

В судовому засіданні суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури Жовтневого району м. Запоріжжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд


                                                            ЗАСУДИВ:


Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 жовтня 2013 року, укладену між прокурором прокуратури Жовтневого району м. Запоріжжя Суховим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень без конфіскації засобів демонстрування порнографічної відеопродукції.

          Речові докази:

- флеш – накопичувач «silicon power» , обсягом пам’яті 16 Гб, переданий на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області відповідно до квитанції у провадженні № 120130800200002550 (номер книги обліку речових доказів, вилучених стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 1441, порядковий номер 4908) – підлягає знищенню (т. 2, а.п. 250-251);

- ноутбук чорного кольору фірми «Emochines», ноутбук чорного кольору фірми «Acer», жорсткий диск з маркуванням «WD», обсягом 150 Гб, DVD – диск, обсягом 4,7 Гб, з написом «три (ч) – В (п), ексклюзив 13 качков», які передані на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_2 – повернути ОСОБА_2 за належністю, як законному володільцю (т. 2 а.п. 252-254).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником – виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз’яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором – з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

          

          Суддя                                                  Л.В. Клименко

                    











Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація