Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-946/2007 р. Головуючий в 1 інстанції
Завгородня Л.М.
Категорія 5 Доповідач апеляційної
інстанції Володіна Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя у складі:
головуючого - Володіної Л.В.,
суддів - Колбіної Т.П., Зотова B.C.
при секретарі - Благовідові А.В.
за участю - представника позивача ОСОБА_2 -ОСОБА_3
· 3-ї особи - ОСОБА_6
· представника відповідача ОСОБА_1-ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 14 травня 2007 року та ухвалу від 2 9 травня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, 3-я особа ОСОБА_6 до ОСОБА_1, 3-я особа КП "Жілсервіс-5" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-ї особи КП "Жілсервіс -5", Управління архітектури і містобудування СМДА про усунення перешкод в користуванні землею шляхом зносу заборів самочинного будівництва,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 і, вточнивши свої вимоги, просив усунути перешкоди в користуванні землею загального користування , зобов'язавши відповідачку убрати ворота, які розташовані на загальному проході між будинками НОМЕР_1 і АДРЕСА_1.
У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом і просила усунути перешкоди в користуванні землею загального користування, зобов'язавши знести кам'яні забори з боку будинків НОМЕР_1 і АДРЕСА_1, як самочинні споруди.
Рішенням місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 14 травня 2007 року позов ОСОБА_2 задоволений. Усунені перешкоди в користуванні земельною ділянкою.
Суд зобов'язав ОСОБА_1 прибрати ворота, які розташовані на загальному проході між будинками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на вул. Л.Українки в м. Севастополі.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою того ж суду від 29 травня 2007 року виправлена допущена описка в рішенні суду від 14 травня 2007 року - доповнено в резолютивній частині рішення позивачку та по зустрічному позову відповідачку - ОСОБА_5.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить рішення та ухвалу суду скасувати, як ухвалені з
2
порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд.
Скарга мотивована тим, що суд розглянув не всі заявлені вимоги, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, думку представника ОСОБА_2 та думку третьої особи ОСОБА_6, які згодні з рішенням суду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення по основному позову, суд виходив з того, що встановленні ОСОБА_1 ворота чинять позивачу перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка розташована на загальному проході між будинками НОМЕР_1 і АДРЕСА_1.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач користується домоволодінням АДРЕСА_1. Власником квартири АДРЕСА_2 являється ОСОБА_6 на підставі договору купівлі -продажу від 30.11.2006 року укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 135). Між будинками знаходиться загальний проїзд, який призначений для обслуговування комунікацій будинків НОМЕР_2 і НОМЕР_1 і являється власністю місцевої Ради, на цій ділянці проходять місцеві комунікації ( каналізація, водопровід) (а.с. 57). Крім того, газовий шафа квартири АДРЕСА_2 розташований на стіні дома НОМЕР_1 у вищезазначеному проїзді.
Відповідачем по справі, без дозволу на установку, у зазначеному проїзді встановлені ворота, сторонами цей факт не заперечується.
Оскільки, по своєму правовому положенню, землі, які находяться у комунальної власності, виконують переважно суспільні функції на користь усього населення, використовуються для забезпечення належних умов життя мешканців, у тому разі, виконують комунікаційні функції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що встановлені відповідачем ворота чинять позивачу перешкоди в користуванні зазначеною земельною ділянкою і права позивача підлягають захисту, а тому колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга у цієї частині задоволенню не підлягає.
Однак, суд у резолютивній частині рішення зазначив формулювання способу усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яке не відповідає суті постановленого рішення і, в цієї частині, рішення суду підлягає уточненню вказівкою про демонтування воріт.
Ухвалюючи рішення по зустрічному позову суд виходив з того, що доказів незаконного будівництва кам'яних заборів будинків НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 суду не надано, обставини, якими обґрунтовуються позивні вимоги не знайшли свого підтвердження.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
Актами державної технічної комісії від 10.04.2002 року та від 19.11.2004 року про прийом у експлуатацію жилого будинку НОМЕР_2 та квартири АДРЕСА_2 свідоцтвами про право власності на житловий будинок НОМЕР_2 від 26.04.2002 року та квартиру АДРЕСА_2, планами зовнішніх меж земельних ділянок (а.с. 43-47, 51-56) підтверджується, що будинок НОМЕР_2 з господарськими побудовами загальною площею 0, 0602 га та квартира АДРЕСА_2 прийнятий до експлуатації у відповідності до чинного законодавства.
Докази самочинного будівництва на землі загального користування і порушень меж земельної ділянки при будівництві в матеріалах справи відсутні. Не підтверджуються матеріалами справи і доводи ОСОБА_1
3
про фальсифікацію свідоцтва про права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку.
Доводи ОСОБА_1 та її представника, що суд необгрунтовано не задовольнив клопотання про заміну неналежного відповідача ОСОБА_4 та не залучив до справи у якості відповідача по зустрічному позову ОСОБА_6, колегія суддів вважає такими, що заслуговують уваги, але ці процесуальні порушення, у відповідності до ч.3 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування чи зміни рішення не являються, оскільки судом не встановлене порушень прав позивача, крім того ОСОБА_6 приймав участь у розгляді справи.
Доводи ОСОБА_1 та її представника, що суд розглянув не всі заявлені вимоги по її зустрічному позову, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зі змісту рішення суду слідує, що заявлені вимоги розглянуті у повному обсязі.
Оскаржуючи ухвалу суду від 29.05.2007 року, апелянт посилається на те, що суд необгрунтовано доповнив резолютивну частину рішення посиланням на ОСОБА_5, як на позивачку оскільки ОСОБА_5 позивачем по справі не була.
З цим погоджується колегія суддів оскільки з матеріалів справи вбачається, що зазначена особа позов по справі не подавала, а тому апеляційна скарга на ухвалу суду від 29.05.2007 року підлягає задоволенню, а ухвала суду у цієї частині - скасуванню.
Керуючись ст. ст. 303-315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_73адовольнити частково.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 14 травня 2005 року залишити без змін. Вточнивши резолютивну частину рішення вказівкою про демонтування воріт.
Скасувати ухвалу місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 29 травня 2007 року в частині доповнення резолютивної частини рішення посиланням на ОСОБА_5, як на позивача.
У іншої частині ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законну силу з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.