Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року Справа №607/17157/13-ц

Тернопільський міськрайонний суду Тернопільської області в складі

головуючого судді Процько Я.В.,

при секретарі Костиник О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі в суду у м. Тернополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Універсал Банк» звернувся в суд із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення 105'281,24 грн. заборгованості за кредитним договором № 11/501-К від 15 грудня 2006 року, укладеним між позивачем і ОСОБА_1 та звернути стягнення на предмет іпотеки: однокімнатну квартиру № 2, загальною площею - 25,1 мІ, житловою площею - 16,2 мІ, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, місто Тернопіль, вул. Руська, 3 та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 15 грудня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 3984, шляхом продажу предмету іпотеки спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), посилаючись на те, що останній порушив взяті на себе згідно вказаного договору зобов’язання щодо своєчасного погашення боргу щомісячними платежами, а ОСОБА_2, будучи поручителем, за таке порушення солідарно відповідає. Окрім цього вважає, що з даних підстав позивач має право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з мотивів викладених у позовній заяві та просив його задовольнити.

Відповідачі повторно в судове засідання не з'явились та не надіслали на адресу суду заяв про розгляд справи за їх відсутності, хоча своєчасно повідомлялись про дату, час і місце судового розгляду, відтак, за згоди представника позивача, відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд розглядає справу заочно, на підставі наявних в ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали та проаналізувавши їх, приходить до переконання, що позов слід задовольнити частково з огляду на таке.

Згідно з умовами кредитного договору № 11/501-К від 15 грудня 2006 року ОСОБА_1 отримав у ВАТ "Універсал Банк", кредит у сумі 26'307 доларів США з терміном їх повернення до 14 грудня 2016 року.

Кредитний договір передбачає надання кредиту за плату: процентна ставка - 10,5% річних (п.п. 1.1.). Відповідно до п. п. 4.6. кредитного договору, ОСОБА_1 зобов'язався погашати заборгованість за кредитом згідно графіка (додаток №1 до кредитного договору) рівними частинами в сумі 219,23 доларів США, відсотки в термін до 10 числа наступного за звітним місяцем (п.п 4.5. кредитного договору).

Публічне акціонерного товариства «Універсал Банк» є правонаступником усіх прав та обов’язків ВАТ «Універсал Банк», що стверджується п.п 1.1 статуту ПАТ «Універсал Банк».

Згідно з п. 1.1 додаткової угоди № 1 від 13 серпня 2009 року до вказаного кредитного договору, позивач та ОСОБА_1, окрім іншого, погодили збільшення процентної ставки за користування кредитом до 12,95%.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1, між ним, позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 15 грудня 2006 року, за умовами п. 1.5 якого, поручитель зобов'язуються перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 у повному обсязі зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 11/501-К від 15 грудня 2006 року. Відповідальність відповідачів є солідарною.

Окрім цього, на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 15 грудня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 3995, відповідно до якого ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання зобов'язань передав позивачу в іпотеку нерухоме майно: однокімнатну квартиру № 2, загальною площею - 25,1 мІ, житловою площею - 16,2 мІ, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, місто Тернопіль, вул. Руська, 3, котра належить останньому на підставі договору купівлі-продажу укладеного 15 грудня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 3984.

Позивач надав ОСОБА_1 26'307 доларів США, що еквівалентно 132'850,35 грн., чим виконав умови договору в частині надання кредиту. Даний факт стверджується меморіальним ордером № 20_5 від 15 грудня 2006 року.

В наслідок неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору у нього перед позивачем утворилась заборгованість, що станом 11 липня 2013 року складає 13'171, 68 доларів США, з яких:

-           9'128,14 доларів США - заборгованість по сумі кредиту;

-           2'438,52 доларів США - прострочена заборгованість по сумі кредиту;

-           1'370,84 доларів США - відсотки;

-           234,18 доларів США - пеня,

що за офіційний курс гривні до долара США, встановленим Національним банком України на дату розрахунку, становить 105'281,24 грн.

Згідно з вимогами ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншої сторони (позичальника) грошові кошти, або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів, належних йому, відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Вказане погоджено сторонами кредитного договору у його п.п. 10.3.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, перерахованих в ст. 11 ЦК України, зокрема на підставі договорів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку встановленому цим Законом.

Відповідно до п. п. 4.1., 4.4. зазначеного вище договору іпотеки, позивач набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки, серед іншого, у випадку, якщо іпотекодавець не виконує таабо неналежним чином виконує умови кредитного договору.

Статтею 590 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, серед іншого, за рішенням суду. При цьому в рішенні суду, згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку», зазначається спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Позивачем 31 травня 2013 року на адресу відповідачів направлено вимоги щодо погашення суми заборгованості, однак останні не відреагували, заборгованості не погасили.

Таким чином, у даному випадку має місце порушення прав позивача з вини відповідачів, які підлягають захисту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи, що представник позивача наполягає на розрахунку заборгованості у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на рівні 7,993 грн. за 1 долар США, що діяв на момент проведення ним обчислень боргу, тобто 11 липня 2013 року, зважаючи на відсутність, щодо цього заперечень з боку відповідачів та враховуючи їхні інтереси, суд вважає такі вимоги представника позивача підставними.

Вимога представника позивача про стягнення суми заборгованості та одночасне звернення стягнення на предмет іпотеки не ґрунтується на вимогах закону, оскільки як роз’яснив Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 42 своєї постанови № 5 від 30 березня 2012 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", «… суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).»

Також в силу ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають до стягнення в рівних частинах 1'052,81 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 213, 215, 224 - 226 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 554, 572, 590, 611, 1046, 1048, 1050, 1054, ЦК України, ст. ст. 1, 33, 39, 41 Закону України «Про іпотеку», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов – задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки: однокімнатну квартиру № 2, загальною площею - 25,1 мІ, житловою площею - 16,2 мІ, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, місто Тернопіль, вул. Руська, 3, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 15 грудня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 3984, шляхом її продажу спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів) за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а вилучені кошти спрямувати в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» за кредитним договором № 11/501-К від 15 грудня 2006 року, котра становить 13'171 (тринадцять тисяч сто сімдесят однин) долар США і 68 центів, що еквівалентно 105'281 грн. (ста п'яти тисячам двісті вісімдесяти одній) грн. і 24 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 526 (п’ятсот двадцять шість) грн. і 40 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 526 (п’ятсот двадцять шість) грн. і 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення суду в загальному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скаргу подається апеляційному суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_4