РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 124/6567/13-ц
04.12.2013 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Заболотної Н.М.,
при секретарі – Корольковій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон, стягнення аліментів,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа – Сімферопольська міська рада в особі Служби у справах дітей про стягнення аліментів на утримання дитини, надання дозволу на виїзд дитини за межі України без згоди батька. Свої вимоги, мотивує тим, що 22.06.2002 року між ОСОБА_2 та нею було укладено шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Красноперекопського міського управління юстиції, АР Крим. Від шлюбу вони мають малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина знаходиться повністю на її утриманні. Матеріальної допомоги відповідач на утримання дитини не надає, у зв’язку з чим позивачка просить стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/2 частки всіх видів доходів, але не менше 363 грн. щомісяця, до досягнення дитиною повноліття. Також, позивачка зазначає, що вона має змогу вивозити сина за межі України на відпочинок, оздоровлення та навчання, однак відповідач не надає згоди на виїзд дитини за межі України. Відсутність згоди з боку батька – ОСОБА_2 щодо виїзду неповнолітнього сина – ОСОБА_3 за межі України не дає можливість оформлення проїзного документу. На підставі наведеного позивачка просить суд також надати дозвіл малолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на тимчасовий виїзд за межі України – до Держави Ізраїль, у супроводі матері – ОСОБА_1, без згоди та супроводу батька – ОСОБА_2, а також у супроводі інших осіб уповноважених його матір’ю – ОСОБА_1, без згоди та супроводу батька – ОСОБА_2, строком на 90-то днів з дня набуття рішенням суду законної сили; надати дозвіл ОСОБА_1 на оформлення та виготовлення проїзних документів на право тимчасового виїзду за межі України її малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до Держави Ізраїль, у супроводі матері – ОСОБА_1, без згоди та супроводу батька – ОСОБА_2, а також у супроводі інших осіб, уповноважених його матір’ю – ОСОБА_1, без згоди та супроводу батька – ОСОБА_2, строком на 90-то днів з дня набуття рішенням суду законної сили.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник – ОСОБА_4 у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити на підставі наведеного. Позивачка пояснила, що в Ізраїлі проживає її мати, яка хворіє на онкозахворювання, вона дуже бажає провідати матір разом із своїм сином, однак відповідач перешкоджає цьому.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що він не заперечує проти виплати аліментів на утримання дитини в частці від заробітку, працює неофіційно, отримує заробітну плату в розмірі приблизно 1300-1500 грн. щомісячно, однак, заперечує проти надання дозволу на вивіз дитини за межі України, оскільки вважає, що позивачка не повернеться до України, також, дитина йому говорила, що не бажає проживати з матір’ю.
Представник третьої особи - Сімферопольської міської ради в особі Служби у справах дітей – ОСОБА_5 в судовому засіданні просила позов в частині стягнення аліментів задовольнити, позовні вимоги щодо надання дозволу на виїзд дитини за межі України без дозволу батька дитини вирішити на розсуд суду, враховуючи положення Закону України «Про освіту».
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, третьої особи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 22.06.2002 року укладено шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Красноперекопського міського управління юстиції АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.8). Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Як вбачається із матеріалів справи шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 09.12.2008 року, актовий запис №179 (а.с.10).
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно з частиною 2 статті 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Позивачка просила стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1/2 частини від всіх видів доходів відповідача.
При визначенні розміру аліментів суд враховує вимоги статті 182 СК України та приймає до уваги, що ОСОБА_2 інших осіб на утриманні не має, інвалідності не має, погодився сплачувати аліменти в частці від заробітку та не просив суд про стягнення аліментів з нього в твердій грошовій сумі.
Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частки від всіх видів доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Також, судом встановлено, що мати позивачки проживає в Ізраїлі та хворіє на онкозахворювання. Позивачка бажає відвідати мати разом з дитиною, але відповідач відмовляється надати їй дозвіл на виїзд дитини за межі України.
Згідно із ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно із п.3 ч.3 ст.313 Цивільного кодексу України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків та в їхньому супроводі.
Порядок виїзду за кордон дітей - громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ, постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами).
Також, у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», оформлення проїзного документа дитині провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Окрім того, пунктом 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року, передбачено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється, зокрема, без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків або його нотаріально засвідченої копії.
Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьківських прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Пунктом 2 статті 2 Протоколу N 4 Конвенції про права людини передбачено, що кожен має вільно залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, крім тих які встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Таким чином суд приходить до висновку, що надання дозволу ОСОБА_8 на виїзд за межі України для відвідування своєї матері, яка хворіє тяжкою хворобою не призведе до порушення прав відповідача та буде відповідати інтересам дитини, оскільки надасть можливість спілкування зі своєю близькою родичкою, що має значення для належного виховання дитини.
Однак, з огляду на те, що триває навчальний рік, дитина відвідує школу, суд вважає обмежити строк виїзду до 30 днів.
Також суд вважає передчасними вимоги про надання дозволу ОСОБА_1 на оформлення та виготовлення проїзних документів на право тимчасового виїзду за межі України її малолітнього сина – ОСОБА_3, оскільки рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України за відсутності згоди одного з батьків є підставою для оформлення проїзного документа дитині.
Вимоги позивачки щодо виїзду дитини в супроводі інших осіб є неконкретними, у зв’язку з чим в їх задоволенні суд відмовляє.
Згідно частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.
Керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку(доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 липня 2013 року, до досягнення дитиною повноліття.
Надати дозвіл малолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на тимчасовий виїзд за межі України – до Держави Ізраїль у супроводі матері – ОСОБА_1, без згоди та супроводу батька - ОСОБА_2 строком на 30 днів з дня набуття рішенням суду законної сили.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.
Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів – у межах платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Н. М. Заболотна