АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року червня місяця 6 дня у м. Полтаві колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого   -  МАРТЄВА   С.Ю.

суддів   -   ТИМЧУК Л.А.,ЧІЧІЛЯ В.А.

при секретарі - СУЛИМКА С.В. розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 у інтересах ОСОБА_2 на рішення Решетилівського районного суду Полтавській області від 18 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача,-ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавській області від 18 квітня 2006 року зазначений позов задоволено частково.

Встановлено постійний земельний сервітут на обмежене платне користування ОСОБА_3, ОСОБА_4 земельною ділянкою розміром 95 кв.м., яка належить відповідачці ОСОБА_2 згідно варіанту №НОМЕР_1 висновку судової технічної експертизи (що виділена на плані жовтим кольором) на право проїзду до житлового будинку №НОМЕР_2 АДРЕСА_1 без позбавлення ОСОБА_2, як власника земельної ділянки, прав володіння і розпорядження нею.

Справа № 22а - 1539 2006 року

Головуючий у першій інстанції: ГОРУЛЬКО О.М.

Суддя - доповідач: МАРТЄВ С.Ю.

Стягнуто із ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 84,55 грн. плати за користування зазначеною земельною ділянкою щорічно.

У решті позову відмовлено.

У апеляційній скарзі порушено питання про скасування рішення з підстав недотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповного з'ясування обставин справи і невідповідності висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню частково.

Виходячи з п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Встановлюючи земельний сервітут щодо земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2, місцевий суд не врахував, що фактичний не легалізований проїзд до ділянки ОСОБА_2, який відображений у висновку експерта (а.с.145-147), у свою чергу, також розташований на земельних ділянках, які перебувають у власності або у користуванні інших осіб (а.с.91).

Зазначені особи, зокрема гр.гр. ОСОБА_1, ОСОБА_5 проти використання позивачами для обладнання під'їзду їхніх земельних ділянок категорично заперечують (а.с.53-54).                                                                                                                               Між тим, зазначені особи до участі у справі як співвідповідачі не притягнуті.

Таким чином, задовольнивши позов, суд першої інстанції фактично вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Системний аналіз ст.401 ЦК України дає підстави вважати, що встановлення земельного сервітуту повинно бути пов 'язано із утворенням найменших незручностей для особи, яка є власником (володільцем) спірної земельної ділянки.

У справі наявні відомості про інших осіб, які не заперечують проти використання їхніх земельних ділянок для обладнання проїзду до земельної ділянки позивачів (а.с.40,57,81,104,108,118), коли обладнання проїзду можливо не через декілька, а лише через одну чужу земельну ділянку, проте умови, на яких вони погоджуються на встановлення земельного сервітуту судом не з'ясовувалися.

Не з'ясовувалася думка щодо обладнання проїзду по їх земельних ділянках інших співвласників, які межують із земельною ділянкою позивачів.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 307,311, 315 ЦПК України, УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 у інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Решетилівського районного суду Полтавській області від 18 квітня 2006 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у Іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.