АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/1234/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/4168/2013

Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А.

Доповідач Триголов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Триголова В.М.,

суддів : Бондаревської С.М., Омельченко Л.М.

при секретарі: Порохні А.А.,

за участю представників ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31 жовтня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до філії "Новосанжарський райавтодор" ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Об'єднання первинних профспілкових організацій Полтавського Облавтодору професійної спілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України, треті особи: начальник філії "Новосанжарський райавтодор" ОСОБА_3, Новосанжарська центральна районна лікарня, про визнання недійсним та скасування наказу ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" № 242 від 26 вересня 2013 року, визнання недійсним та скасування наказу філії "Новосанжарський райавтодор" ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобяльні дороги України" № 50 від 27 вересня 2013 року, зміну підстав та формулювання звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення вихідної допомоги, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за період переведення на нижче оплачувану роботу, стягнення витрат на лікування та санаторно-курортне лікування, визнання недійсним висновку щодо результатів медичного огляду,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31 жовтня 2013 року позовні вимоги- задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано наказ Дочірнтого підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» №242 від 26 вересня 2013 року.

Визнано недійсним та скасовано наказ філії «Новосанжарський райавтодор» Дочірнтого підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» №50 від 27 вересня 2013 року.

Визнано недійсним внесений запис до трудової книжки ОСОБА_4 за №20 від 27 вересня 2013 року.

Зобов'язано філію «Новосанжарський райавтодор» Дочірнтого підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» змінити внесений до трудової книжки ОСОБА_4 запис про звільнення з роботи за власним бажанням відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України.

Стягнуто із Дочірнтого підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_4:

- середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 11638, 32 грн. з утриманням обов'язкових платежів;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 13274, 16 грн.з утриманням обов'язкових платежів;

- заробітну плату за перод роботи з 16 вересня 2013 року по 25 вересня 2013 року у розмірі 284, 45 грн. з утриманням обов'язкових платежів;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 25 вересня 2013 року по день прийняття рішення в розмірі 4368 грн. з утриманням обов'язкових платежів;

- грошові кошти в сумі 3000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди;

- середній заробіток за період двох тижнів з дня переведення на нижчеоплачувану роботу у розмірі 1512 грн. з утриманням обов'язкових платежів;

- середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 504 грн.;

- вихідну допомогу, передбачену ст. 44 КЗпП України в розмірі 3441 грн. з утриманням обов'язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Дочірнтого підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь держави судовий збір в розмірі 380, 58 грн.

Допущено негайне виконання рішення в чатсині стягнення середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць.

ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення місцевого суду від 31.10.2013 року, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити за безпідставністю, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 05/04/1996 року згідно наказу №13-к позивач прийнятий на посаду тракториста 4 розряду у філію Новосанжарський райавтодор. 22.04.2013 року позивача згідно наказу №23-к переведно на посаду сторожа.

Наказом №29-к від 14.05.2013 року позивача звільнено за ч.7 ст. 40 КЗпП України.

Наказом №220 від 04.09.2013 року ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та наказом №49-к від 16.09.2013 року філії «Новосанжарський райавтодор» ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» позивач ОСОБА_4 поновлено на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, донарахованої зарплати за грудень 2012 року та винагороди за вислугу років.

Наказами №242 від 26.09.2013 року та №50 від 27.09.2013 року вищезазначені накази про поновлення на роботі ОСОБА_4 скасовано.

24 вересня 2013 року ОСОБА_4 подав заяву про звільнення за власним бажанням за ч.3 ст. 38 КЗпП України, у зв'язку з порушенням работодавцем законодавства про працю та умов колективного договору.

Згідно трудової книжки позивача в ній здійснено запис №19 від 16.09.2013 року «Наказ №29-к від 14.05.2013 року скасовано. Поновлено на роботі сторожем.» (підстава: наказ №49-к від 16.09.2013 року) та №20 від 27.09.2013 року «Наказ №49-к від 16.09.2013 року скасовано. Наказ №29-к від 14.05.2013 дійсний» (підстава: наказ №50-К від 27.09.2013 року).

Згідно пояснень позивача, 13.05.2013 року він перебував на території філії «Новосанжарський райавтодор» згідно встановленого графіка чергувань. Близько 17 години до теритрії філії на службовій машині під'їхав ОСОБА_3 та звинуватив його в тому, що він перебуаає на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння.

У подальшому в ході медичного огляду о 20 год. 30 хв. Було складено акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогльного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також висновок щодо результатів огляду №16, якими встановлено перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння.

Згідно протокоду №22 від 14.05.2013 року засідання профспілкового комітету Новосанжарського РайДРБД постановлено дати згоду на звільнення сторожа ОСОБА_4 згідно ст. 40 п.7 КЗпП України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до вимог ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 117 ч.1 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з ч.1 ст. 2371 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем при звільненні позивача ОСОБА_4 згідно п.7 ст. 40 КЗпП України було порушено процедуру звільнення в частині дотримання роботодавцем вимог законодавства при проведенні медичного огляду, отриманні згоди профспілкового комітету, суд прийшов до вірного висновку, що звільнення ОСОБА_4 за п.7 ст. 40 КЗпП України є незаконним, а тому на його користь підлягають стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, заробітна плата за період роботи з 16.09.2013 року по 25.09.2013 року (день звільнення), середній заробіток за період переведення на нижчеоплачувану роботу, середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки, вихідна допомога та моральна шкода.

При цьому, поновивши позивача на роботі з 16.09.2013 року, відповідач, не дотримуючись норм трудового законордавства щодо звільнення працівника, незаконно скасував свої ж накази №220 від 04.09.2013 року та накза №49-к від 16.09.2013 року, відновивши дію наказу про звільнення з роботи ОСОБА_4

Враховуючи, що на час розгляду справи запис в трудову книжку позивача рпо звільнення за ч.3 ст. 38 КЗпП України роботодавцем не здійснено, суд першої інстанці їприйшов до вірного висновку про скасування запису в трудовій книжці №20 від 27.09.2013 року «Наказ №49-к від 16.09.2013 року скасовано. Наказ №29-к від 14.05.2013 року дійсний» (підстапва: наказ №50-к від 27.09.2013 року) та зобов'язання внести до неї записи про звільнення з роботи за власним бажанням відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України.

На підставі наведеного та враховуючи, що апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду, які б були підставою для його скасування чи зміни, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: /підпис/ В.М. Триголов

Судді: /підписи/ С.М. Бондаревська

Л.М. Омельченко

Копія вірно: