Справа № 459/2851/13-к Головуючий у 1 інстанції: Грабовський В.В.

Провадження № 11-кп/783/275/13 Доповідач: Галапац І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Галапаца І.І.,

суддів Березюка О.Г., Марітчака Т.М.

з участю секретаря Кіндрат Р.В.,

прокурора Шахрайчук Н.І.,

захисника-адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

матеріали кримінального провадження №12013150150000652 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 15 жовтня 2013 року,-

встановила:

цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Соснівки Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, неодруженого, маючого малолітню дитину, непрацюючого, раніше судимого: вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 31 жовтня 2007 року за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України на чотири роки три місяці десять днів позбавлення волі; вироком Сокальського районного суду Львівської області від 13 вересня 2012 року за ч.2 ст. 15-ч.3 ст. 185, ст. 75 КК України на три роки позбавлення волі з іспитовим строком два роки,

засуджено за ч.2 ст. 186 КК України на чотири роки три місяці позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Сокальського районного суду Львівської області від 13 вересня 2012 року та остаточно визначено ОСОБА_2 покарання - чотири роки шість місяців позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк відбуття покарання обчислюється з 24 вересня 2013 року.

Запобіжний захід - тримання під вартою - залишено без змін до набрання вироком законної сили.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 17 травня 2013 року о 03 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на центральній площі м. Соснівки Львівської області, що по вул. Галицькій, під час словесного конфлікту з ОСОБА_3, з метою особистого збагачення за рахунок викрадення чужого майна, вирішив заволодіти майном останнього. Здійснюючи свій злочинний намір, повторно, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_3, який сидів на передньому пасажирському сидінні в салоні автомобіля марки "Ланос", припаркованого на проїзній частині вулиці, і шляхом ривка відкрито викрав з шиї останнього золотий ланцюжок 55 розміру вагою 27,67 г, вартістю 13 тис. грн., після чого з місця вчинення злочину втік, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 13 тис. грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 покликається на те, що оскаржуваний вирок незаконний та необґрунтований в частині призначення міри покарання.

Зазначає, що при обранні міри покарання суд врахував, як обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, однак він заперечував таку, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази.

Наголошує, що судом не було враховано те, що він активно сприяв розкриттю злочину, так як у вчиненому зізнався та допомагав досудовому розслідуванню та судовому слідству.

Звертає увагу, що злочин був вчинений при збігу тяжких сімейних обставин, оскільки його дружина була вагітна і їй необхідні були кошти для пологів та проживання, а він постійної роботи не мав та перебивався тимчасовими заробітками, і вважає, що ці обставини повинні бути враховані при визначенні міри покарання як такі, що пом'якшують покарання.

Акцентує, що ухилення від суду було зумовлено вагітністю дружини та необхідністю заробити гроші для утримання маленької дитини.

Вважає, що призначивши таку сувору міру покарання, суд фактично залишив на довгий термін маленьку дитину без батька та можливості її доглядати, утримувати та піклуватись про неї.

Крім цього наголошує, що судом було допущено порушення його права на захист, що є істотним порушенням вимог КПК України і полягає в тому, що він 25 вересня 2013 року заявив клопотання про призначення захисника, яке судом задоволено, однак в судовому засіданні 15 жовтня 2013 року суд не дав можливості адвокату виступити у судових дебатах, мотивувавши таку відмову тим, що така стадія закінчена і він не має права її відновлювати, а тому захисник не мав можливості повністю реалізувати свої права на його - ОСОБА_2 захист та просити суд про застосування ст. 69 КК України.

Просить змінити вирок у зв'язку із тяжкістю призначеного покарання та призначити таке у виді трьох років трьох місяців позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та виступ захисника-адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, думку прокурора про заперечення апеляції та залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку суду кримінального правопорушення, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.

Наведеним у вироку доказам суд дав належну правову оцінку, вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст. 186 КК України.

Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, суд не проводить детальний їх аналіз і відповідно до ст. 404 КПК України перевіряє вирок суду лише в межах апеляційної скарги.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Ті пом'якшуючі покарання обставини, на які покликається обвинувачений в апеляційній скарзі, судом І інстанції теж враховані.

Щодо покликання в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_2 на те, що він під час вчинення кримінального правопорушення не перебував в стані алкогольного сп'яніння, то таке спростовується протоколом його допиту як підозрюваного (т.1 а.с.56) та поясненнями під час судового слідства (т.2 а.с.21-22), де останній зазначає, що перед вчиненням злочину вживав алкогольні напої.

Також, колегія суддів не вбачає порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки в матеріалах справи (т.2 а.с.8), є заява останнього, в якій він просить розглядати кримінальне провадження в суді без участі захисника, а на стадії останнього слова заявив клопотання про призначення захисника лише для долучення таким довідки про вагітність його - ОСОБА_2 дружини (т.2 а.с.50).

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що зазначене спростовує доводи апеляційної скарги обвинуваченого, а визначене судом І інстанції ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст.ст. 65, 71 КК України, є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 15 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

Галапац І.І. Березюк О.Г. Марітчак Т.М.