Справа № 464/5624/13 Головуючий у 1 інстанції: Тімченко О.В.

Провадження № 22-ц/783/7765/13 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія 57

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Бермеса І.В., Мусіної Т.Г.

за участі секретаря: Проворної Н.І.

з участю: представника ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» - Билень І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», третя особа - приватний нотаріус ЛМНО ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню ,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, 25 лютого 2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_6, було укладено кредитний договір №6137895, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 79000 доларів США, строком до 25.02.2023 року.

Для забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та Банком 25.02.2008 року було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №907, предметом якого виступало нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

У зв»язку з простроченням виконання зобов»язань за кредитним договором Банк 25.05.2012 року звернувся до приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу ОСОБА_5, яка вчинила виконавчий напис на іпотечному договорі, який передбачає звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності її та ОСОБА_7,ОСОБА_8, та ОСОБА_6

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив факту про безспірність заборгованості, а також не отримав первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення.

Крім того, нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не відображено інформацію про найменування та місце проживання боржника та осіб які передавали майно в іпотеку, неправильно вказано їхні паспортні дані.

З урахуванням зазначених обставин позивач просила:

Визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2391, вчинений 25.05.2012 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на договорі іпотеки №6138003 від 25.02.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №907, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню (а.с.2-4).

Оскаржуваним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2013 року позов задоволено.

Визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 2391 від 25.05.12., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнуто з ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 114,70 грн.

Рішення суду оскаржило ПАТ «Перший Український Міжнародний банк».

В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції на власний розсуд визначив Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою КМУ №1172 від 29.06.99р., що не грунтується на вимогах чинного законодавства України.

Про помилковість висновку суду першої інстанції також свідчить напрацьована судами практика у вирішенні подібних спорів, зокрема це Ухвала ВССУ від 22.02.2012 року, в якій чітко зазначено, які саме документи підтверджують безспірність вимог.

Крім цього зазначає, що помилковим є висновок суду про те, що банк реалізував своє право на задоволення вимог за кредитним договором звернувшись до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки здійснення особою свого права на судовий захист не може ставитись у залежність від використання нею інших засобів правового захисту, до яких відноситься, наприклад, захист цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Просить рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити повністю.

Адвокат ОСОБА_10, що діє в інтересах ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, у день розгляду справи (06 грудня 2012 року) подав клопотання про її відкладення у зв»язку із його зайнятістю в іншому процесі, яке колегією суддів відхилено як необґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Перший Український міжнародний банк» Билень І.М. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2013 року скасуванню на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 суд першої інстанції дійшов висновку, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не переконалася належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню та безспірності характеру правовідносин сторін, оскільки між ОСОБА_4 та Банком був судовий спір щодо розміру та стягнення заборгованості за зобов»язанням, яке забезпечувалося договором іпотеки, на якому вчинено оспорюваний виконавчий напис.

Крім того, ні відповідачем, ні нотаріусом, не було надіслано ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 повідомлення про наявність суми заборгованості та її розрахунок, а також неправильно вказані паспортні дані осіб які передали майно в іпотеку.

Відтак, виконавчий напис від 25.05.2012 року за № 2391 визнано таким, що не підлягає виконанню.

З таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи із наступного.

Судом та матеріалами справи установлено, що 25 лютого 2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_6, було укладено кредитний договір №6137895, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 79000 доларів США, строком до 25.02.2023 року зі сплатою 13,49% річних.

Для забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та Банком, 25.02.2008 року було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №907, предметом якого виступало нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

У зв»язку із невиконанням умов договору ОСОБА_6, ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», 22 травня 2009 року, звернувся із відповідною вимогою - повідомленням до нього про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом, а також звернувся із такою ж вимогою до всіх іпотекодавців за даним кредитним договором (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4), та попередив про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказані вимоги були отриманні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 29 травня 2009 року і були залишені останніми поза увагою ( 28-35).

У подальшому, ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» звернувся із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки і за рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 13 квітня 2011 року стягнуто із ОСОБА_6 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором № 6137895 від 25.02.2008 року в сумі 86 306 доларів 97 центів, 74 409 гривень 97 копійок та судові витрати (а.с.74-75).

У задоволенні позовних вимог Банку до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів - відмовлено (а.с.74-75).

У зв»язку із невиконанням ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 вимог Банку викладених у повідомленні від 22 травня 2009 року, а також невиконанням ОСОБА_6 рішення Сихівського районного суду м. Львова від 13.04.2011 року (про стягнення заборгованості за кредитним договором) Банк 15 травня 2012 року звернувся із заявою до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки №6138003, з метою звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру за адресою АДРЕСА_1 (а.с.14-15).

Приватним нотаріусом ОСОБА_5 16.05.2012 року надіслано ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 письмове повідомлення про звернення банку з проханням вчинити Виконавчий напис, з метою звернення стягнення на вищезазначене нерухоме майно, і в разі судового спору чи наявних заперечень просила надіслати обґрунтовані заперечення на її адресу (а.с.60).

Таких заперечень в адресу приватного нотаріуса ОСОБА_5 від даних осіб не поступало.

25 травня 2012 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (а.с.43).

В силу вимог ст.ст.32,33 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі незадоволення іпотекодавцем вимоги іпотекодержателя про виконання порушеного боржником зобов»язання у тридцяти денний строк.

Статею 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 282 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5 (надалі Інструкції), передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч1 ст.88 ЗК «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Частиною 4 пункту 283 Інструкції передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов»язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Згідно пункту 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 283 Інструкції встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номера рахунків у банках, кредитних установах, код ЄДРПУ для юридичної особи; строк, за який має проводитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до п.1 постанови КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов»язання.

Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов»язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за яким стягнення заборгованості проводитьс у безспірному порядку.

Із матеріалів справи убачається, що приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем в підтвердження наявності заборгованості було подано наступні документи: копія кредитного договору №6137895 від 25.02.2008 року;договір іпотеки №6138003 від 25.02.2008 року;розрахунок заборгованості за кредитним договором; вимога про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом №1149 від 22.05.2009 року; вимоги повідомлення про порушення забезпеченого іпотекою зобов»язання за кредитним договором від 22.05.2009 року з відмітною про отримання їх 29.05.2009 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4; меморіальний ордер; анкета заява на отримання споживчого кредиту; довіреність представника банку; довідку про відсутність коштів на рахунку боржника.

Таким чином, Банк звернувшись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису реалізував право на захист свого цивільного права.

Суд першої інстанції неправильно визначив характер правовідносин між сторонами, дав невірну оцінку зібраним у справі доказам, та не врахував, що виконавчий напис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 25 травня 2009 року, вчинений відповідно до вимог чинного законодавства.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» підлягає задоволенню, рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2013 року скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 за безпідставністю вимог.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст. 309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст. 316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - задовольнити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення .

У задоволенні позову ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа - приватний нотаріус ЛМНО ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Бермес І.В.

Мусіна Т.Г.