10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 грудня 2013 року Справа № 812/9888/13-а
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Дибова О.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1738,80 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
28 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1738,80 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрована як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 26.03.2008 та перебуває на обліку в УПФУ м. Алчевську Луганської області як платник страхових внесків. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. В порушення зазначеного закону відповідач за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 має не сплачені страхові внески, у зв'язку з чим станом на 06.11.2013 за відповідачем рахується недоїмка по сплаті страхових внесків в розмірі 1738,80 грн.
УПФУ в м. Алчевську Луганської області відповідачу була направлена вимога про сплату боргу №Ф-260У від 05.04.2011. Відповідач суму боргу, зазначеної у вимозі, у встановленому законом порядку протягом 10 днів з дня отримання такої вимоги, не оскаржила, борг в повному обсязі не сплатила.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалою від 02 грудня 2013 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.
Ухвала про відкриття скороченого провадження, направлена відповідачу на адресу: АДРЕСА_1.
12.12.2013 на адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою про отримання, про що свідчить особистий підпис відповідача від 11.12.2013 (а. с. 13).
У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 26.03.2008 за №23840000000005213 (а. с. 6), перебуває на обліку в УПФУ в м. Алчевську Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 28.03.2008 за №1205119476 (а. с. 7).
Станом на 06.11.2013 заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 складає 1846,80 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника за період з 01.01.2010 по 22.10.2013 (а. с. 8), звітом за 2010 рік (а. с. 9) та розрахунком заборгованості (а. с. 11). В рахунок погашення заборгованості відповідачем було сплачено 108,00 грн., тому загальний розмір страхових внесків, які підлягають стягненню в судовому порядку становить 1738,80 грн. (1846,80 грн.-108,00 грн.=1738,80 грн.).
05.04.2011 УПФУ в м. Алчевську Луганської області була винесена вимога про сплату боргу №Ф-260У на суму 1738,80 грн. (а. с. 10). Вказана вимога була отримана відповідачем 18.05.2011 (а. с. 10).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач суму боргу, зазначеної у вимозі, у встановленому законом порядку протягом 10 днів з дня отримання такої вимоги, не оскаржив, борг в повному обсязі не сплатив.
Правовідносини, пов'язані зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
08.07.2010 прийнято Закон України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), який набрав чинності з 01.01.2011 року, регулює правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 2464, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, борг по сплаті недоїмки по страховим внескам у відповідача виник до 01.01.2011, тому, в даному випадку потрібно застосовувати норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (із змінами) (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно з п. 5 ст. 14 Закону №1058-ІV, страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-ІV (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин у 2010 році), застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону №1058-ІV, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Частиною 3 статті 15 Закону №1058 передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Законом України від 08.07.10 № 2461 «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду.
Для платників фіксованого податку пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 13 лютого 1998 №129/98-ВР встановлено порядок перерахування з фіксованого податку відрахувань до ПФУ, а саме: до внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань на державне пенсійне страхування громадянами-підприємцями, що сплачують фіксований податок, 10 відсотків сум цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсійного фонду України, а 90 відсотків сум фіксованого податку, що надійшли до місцевого бюджету, спрямовуються на потреби територіальної громади за визначеними нею напрямами.
До введення в дію Закону України від 08.07.2010 р. № 2461 «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи-платника спрощеної системи оподаткування.
Починаючи з липня 2010 року Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 р. № 2461 встановлено обов'язкову сплату підприємцями-фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058, тобто мінімального страхового внеску, а саме: за січень-червень 2010 року - 9,00 грн. щомісяця, липень-вересень 2010 року - по 294,82 грн. щомісяця; за жовтень-листопад 2010 року - по 301,12 грн. щомісяця; за грудень 2010 року - 306,10 грн.
Як вбачається зі звіту за 2010 рік, відповідач працювала за спрощеною системою та сплачувала єдиний податок. Відповідно до картки особового рахунку платника розмір непогашеної заборгованості по сплаті страхового внеску за 2010 рік складає 1738,80 грн., тобто нараховані внески до 01.01.2011, але станом на 01.01.2011 строк сплати даних платежів не настав, так як звіт подається страхувальником до органів ПФУ один раз на рік до 01 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17, п. 6. ст. 20 Закону № 1058-ІV, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.
Пунктом 6 частини 2 стаття 17, ч. 6 ст. 20 Закону №1058-ІV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону №1058-ІV, страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону №1058-ІV, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Зазначений борг до теперішнього часу відповідачем до Управління пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області не перерахований, вимога про сплату боргу №Ф-260У від 05.04.2011 у встановленому законом порядку не оскаржена.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Виходячи з аналізу наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 128, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1738,80 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 43, р/р 25605301727 у ЛОУ Ощадбанку України, МФО 304665, ід. код 21792347) недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1738,80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять вісім гривень 80 коп.).
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Дибова