14.11.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц/797/2648/2013р. Головуючий в першій
інстанції Гапонов Д.Ю.
Категорія 45 Доповідач в апеляційній
інстанції Лівінський С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 листопада 2013 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Лівінського С.В.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Козуб О.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 01 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради(далі СМР) до ОСОБА_3, третя особа: Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив (далі ОК «ДБК)«Горний - 2», про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування з незаконного володіння земельної ділянки,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2010 року прокурор звернувся до суду з позовом, просив визнати недійсним виданий ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1, серії ЯИ № 067100, виданий Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 27.04.2010р. та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301250. Витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння відповідача земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована у АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536300000:58:002:0606, нормативно-грошовою вартістю 94000 грн., судові витрати покласти на відповідача.
Вимоги мотивовані тим, що спірний державний акт, виданий відповідачу на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації(далі СМДА) від 29.03.2010р. за № 825-р, яка вийшла за межі своїх повноважень, оскільки до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Крім цього, зазначена земельна ділянка для дачного будівництва відноситься до складу земель рекреаційного призначення, тому проект землеустрою щодо її відведення підлягає обов'язковій земельній експертизі, однак зазначену земельну ділянку надано без висновку державної експертизи. Разом з тим, правом розпорядження спірною земельною ділянкою наділена Севастопольська міська Рада, та зазначене розпорядження скасоване за протестом прокурора, внаслідок чого підстав для видачі державного акту немає, а спірна земельна ділянка підлягає витребуванню.
Заочним рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 01 серпня 2013 року позов прокурора задоволений повністю, визнаний недійсним виданий на ім'я ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1, серії ЯИ № 067100, витребувана на користь держави в особі СМР з незаконного володіння ОСОБА_3 земельна ділянка, площею 0,1000 га, розташована: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536300000:58:002:0606, виданий Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 27.04.2010р., вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, як ухваленого з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням процесуального права, при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також невідповідності висновків суду обставинам справи, тому просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи сповіщалися належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення прокура, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню за наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що отримання відповідачем земельної ділянки було проведено з порушенням земельного законодавства і правова підстава для набуття права власності позивачем відсутня.
Однак, з такими висновком суду погодитись не можна, оскільки він не грунтуються на вимогах закону та суперечить матеріалах справи. Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Проте зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає. Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України (у редакції, чинній на час видачі державного акту на спірну земельну ділянку) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідно до ч. 1 ст. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідного їх повноважень. Статтею 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.
Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства. Згідно з п. 5 Прикінцевих положень ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. ст. 57, 212 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З матеріалів справи вбачається наступне.
17 грудня 2009 було прийнято розпорядження № 1051-р «Про затвердження матеріалів вибору земельної ділянки і надання згоди на розробку проекту землеустрою ОК ДБК «Горний-2» для організації і будівництва дачно-будівельного кооперативу з розвитком інфраструктури», яким ОК «ДБК «Горний- 2» затверджено матеріали вибору земельної ділянки та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою ділянки орієнтовною площею 17 га в районі ДОЛ «Ласпі» для організації будівництва дачно-будівельного кооперативу з розвитком інфраструктури.
29 березня 2010 року Севастопольською міською державною адміністрацією видано розпорядження «Про передачу у власність громадянам - членам обслуговуючого кооперативу ОК « ДБК « Горний-2 » № 825 - р земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно додатку до цього розпорядження відповідач ОСОБА_3 є членом ОК « ДБК « Горний-2 ». Відповідно до вказаного розпорядження членам ОК "ДБК "Гориний-2"» надано у власність земельні ділянки загальною площею 17 га для індивідуального дачного будівництва, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, з віднесенням цих земель до категорії земель рекреаційного призначення( а. с. 3). Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 067100, виданого СМФ ДП «Центр Державного земельного кадастру», ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, кадастровий № 8536300000:58:002:0606 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ( а. с. 7). Державний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, з зазначенням підстави видачі - розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 29 березня 2010 року № 825-р( а. с. 7 ). 20 серпня 2010 року прокурором м. Севастополя було внесено протест на спірне розпорядження до Севастопольської міської державної адміністрації з вимогою про його скасування через перевищеня повноваженнь Севастопольською міською державною адміністрацію під час його прийняття.
На підставі зазначеного протесту, розпорядженням Голови Севастопольської міської державної адміністрації № 1794-р від 13 вересня 2010 року, спірне розпорядження, на підставі якого відповідачу ОСОБА_3. був виданий державний акт на спірну земельну ділянку, було скасоване. Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 24 грудня 2010 року залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року дії СМДА з прийняття розпоряджень від 13 вересня 2010 року № 1798-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 17 грудня 2009 року №1051-р», № 1794-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 29 березня 2010 року №825-р» визнано протиправними, а також визнано протиправними та скасовано самі розпорядження від 13 вересня 2010 року № 1798-р і № 1794-р.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 1 червня 2012 року і у задоволенні адміністративного позову заступника прокурора м. Севастополя про визнання протиправними та скасування розпоряджень №1051-р від 17 грудня 2009 року «Про затвердження матеріалів вибору земельної ділянки і надання згоди на розробку проекту землеустрою ОК ДБК «Горний-2» для організації і будівництва дачно-будівельного кооперативу з розвитком інфраструктури» та № 825 - р від 29 березня 2010 року «Про передачу у власність громадянам-членам кооперативу «Дачно- будівельний кооператив «Горний-2» земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва, розташованих за адресами: АДРЕСА_1», визнання протиправними дій Головного управління Держкомзему міста Севастополя щодо підготування та направлення на реєстрацію державних актів громадян-членів ОК «ДБК «Горний-2», визнання протиправними дій СМФ ДП «Центр Державного земельного кадастру» щодо державної реєстрації державних актів громадян-членів ОК «ДБК «Горний-2» відмовлено. Постанова набрала законної сили.
Згідно ч. З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі обставини про те, що громадянами-членами ОК ДБК «Горний-2» дотримано усіх законодавчо передбачених умов щодо відведення (безоплатної приватизації) земельних ділянок, які супроводжувались державним наглядом, проект землеустрою з відведення вказаної земельної ділянки погоджений в установленому законом порядку, Севастопольська міська державна адміністрація, видаючи правові акти індивідуальної дії - розпорядження № 1051-р від 17 грудня 2009 та № 825-р від 29 березня 2010 діяла на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, прокурор не мав законних підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради, а спірна земельна ділянка через відсутність державної реєстрації права постійного користування та права її оренди до земель ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» не відноситься, доказуванню по даній справі не підлягають. Наведені обставини та вимоги закону, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, судом першої інстанції залишено поза увагою. Крім того, районним судом не взято до уваги таке. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки є необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що право власності має абсолютний характер та є непорушним.
Забезпечуючи усім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
Рівність умов захисту прав власності на землю випливає з норм ст. ст. 21, 55 Конституції України та ст.152 ЗК України.
Особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Згідно зі ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).
Таким чином, за змістом ст. ст. 152 і 155 ЗК України, визнання недійсним державного акта на право власності на землю як самого по собі правовстановлюючого документа не передбачено зазначеними нормами, тому вимога про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.
Аналогічні правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 року № 6-53цс12 та від 18 вересня 2013 року N 6-92цс13 які, відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для застосування у практиці загальних судів.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням у справі нового рішення про відмову в позові.
Відповідно до п. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл витрат.
Таким чином, з Севастопольської міської Ради на користь держави судовий збір у сумі 114, 7 грн.
Тому, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Севастополя, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Заочне рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 01 серпня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_3, третя особа: Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Горний - 2», про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування з незаконного володіння земельної ділянки відмовити.
Стягнути з Севастопольської міської Ради на користь держави судовий збір у сумі 114, 7 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: /підпис/ С.В. Лівінський
Судді: /підпис/ Н.Г. Алєєва
/підпис/ О.В. Козуб
Згідно оригіналу:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя С.В. Лівінський