Справа № 2 - 7/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2008 року Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді - Літвінової Л.Ф., при секретарі - Москвіті Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист, честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

В червня місяці 2006 року до Межівського районного сууд з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.

В заяві зазначається, що 18 березня 2006 року на зборах пайщиків ТОВ «Вектор X» головуючий Харламов В.Г. звинуватив його в крадіжці людських грошей і це ним було повторено декілька разів. Він голова спілки «Факел», що займається газифікацією с Новопідгороднє. ОСОБА_2 звинуватив його в крадіжці 4 000 грн.. Перед зборами, була проведена первірка фінансів представниками ревкомісії спілки «Факел», зібраних грошей у жителів с Новопідгороднє для газифікації села. Членами комісії порушень було не знайдено. Працівниками Межівського РВ УМВС також була проведена перевірка фінансів спілки, порушень виявлено не було. Йому, як голові спілки було нанесено образу. Образа нанесена йому ОСОБА_2 вплинула на сапочуття. Він знаходився на лікуванні в Межівській ЦРЛ. Його право на повагу до його гідності гарантоване ст. ст. 28, 68 Конституції України, було брутально порушено в присутності односельців, які в подальшому можуть йому не довіряти управляти суспільними справами, а тому на підставі ст. 55 Конституції України він вирішив звернутися до суду за захистом своїх прав, честі, гідності та ділової репутації і прохає суд :

1. Примусити ОСОБА_2 вибачитися перед ним на зборах чи зібранні жителів с Новопідгороднє. 2. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь 1700 грн. моральної шкоди за порушення честі, гідності та ділової репутації.

29.06. 2006 року позивач доповнив свої позовні вимоги і прохає суд, в зв'язку з нанесенням йому образ ОСОБА_2 самопочуття його погіршилось стягти з останнього моральну шкоду в сумі 3300грн..

06.11.2006 року позивач знову доповнив свої позовні вимоги і в заяві зазначає, що в квітні, травні місяці 2006 року, точної дати назвати не може, відповідач звернувся з заявою до Межівського РВ УМВС України у Дніпропетровській області про те, що він погрожує йому фізичною розправою по мобільному телефону, чим поширив про нього недостовірну інформацію, що відволікало його від своїх звичних справ,так як був вимушений спілкуватися з працівниками міліції, чим завдав йому моральну шкоду.

В своїй книзі «Пионы», у вірші «Отверженные», номер сторінки і видавник не вказані, відповідач вказуючи на першій сторінці «Межевчанам посвящается...», тобто мешканцям Межівського району Дніпропетровської області, називаючи прізвище його сім'ї, під яким на території району більш ніхто не проживає, звичайно має на увазі його і пише: «ОСОБА_1 ... - Вы жизни мразь»,

Тим самим також ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію, завдаючи йому моральної шкоди.

Отже, відповідно до п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 28.09.1990 року «Про застосування судами законодавства, що регулює захист, честі,

2

гідності і ділової репутації громадян та організацій» поширив про нього неправдиві відомості шляхом їх опублікування з використанням друкованих засобів масової інформації, викладення їх в заявах, листах адресованих іншим особам. Повідомлення в публічних виступах, а також в інших формах невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

Завдана йому моральн шкода полягає в тому, що поширені неправдиві відомості про нього принижують його в горомадській думці односельців, які доручили йому вести суспільну справу по газифікації с Новопідгороднє. Це тягне за собою порушення його стосунків з людьми, впливає на активність його громадського життя.

Прохає суд витребувати з. Межівського РВ УМВС України в Дніпропетровській області матеріали перевірки за заявою ОСОБА_2 поданою ним в квітні і чи травні місяці 2006 року про погрози на адресу ОСОБА_2 з його боку. Витребувати з ТОВ «Вектор X» протокол зборів пайщиків від 18.03.2006 року.

29.11.2006 року позивач у відповідності зі ст. 31 ЦПК України збільшив розмір відшкодування завданої йому моральної шкоди і прохає суд: Визнати такими, що не відповідають дійсності та ганблять його честь, гідність і ділову репутацію, відомості які були поширені :

- ОСОБА_2 18.03.2006 р. на зборах пайщиків в ТОВ «Вектор - X» в будинку

культури с Новопідгороднє Межівського району Дніпропетровської області де його було

звинувачено в крадіжці громадських коштів ;

В письмовій заяві ОСОБА_2 поданій 31.03.2006 року в Межівський РВ УМВС України в Дніпропетровській області про погорозу йому вбивством;

В книзі ОСОБА_2 «Пионы» у вірші «Отверженные»;

«ОСОБА_1, Терезы, Женьки - встаньки Вы жизни мразь».

Зобов»язати ОСОБА_2 спростувати поширені про нього відомості у такий же спосіб, у який вони були поширені, а саме :

- на зборах чи сходках мешканців с Новопідгороднє Межівського району

Дніпропетровської області;

-шляхом подання заяви до Межівського РВ УМВС України в Дніпропетровській області;

- шляхом друку книги .

Встановити строк на протязі якого поширена інформація має бути спростована. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в розмірі 10 000грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач заперечує проти вимог позивача.

Суд вислухавши думку сторін, допитавши свідків, перевіривши зібрані по справі докази, прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні вимог позивача, виходячи зі слідуючих обставин матеріалів справи.

У відповідності зі ст. З Основного Закону - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 28 Конституції України гарантовано право кожному громадянинові на повагу до його гідності.

Ніхто не може бути підданий ...такому, що принижує його гідність ...

Стаття 275 ЦК України передбачено захист особистого немайнового права фізичної особи котра має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

Стаття 297 ЦК України врегульовано право на повагу до гідності та честі - кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Гідність та честь фізичної особи є недоторканими.

Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

3

Стаття 280 ЦК України визначає право фізичної особи, особисте немайнове право якої порушено, на відшкодування шкоди - якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової або моральної шкоди,ця шкода підлягає відшкодуванню.

Ці положення закріплені судовою практикою та відповідною Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосуавння судами законодавства, що регулюють захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» № 7 від 28 вересня 1990 р. (зі змінами, внесеними постановами від 4 червня 1993 року № 3, від 31 березня 1995 року № 4, від 25 грудня 1996 року № 14 та від 3 грудня 1997 року № 12).

Не зважаючи на те, що державою надано громадянам ряд гарантій при вирішенні даних спорів і дані гарантії знайшли своє законодавче закріплення, як в Основному Законі нашої країни, так і в інших нормативних актах, але судом при вирішенні даних спорів підлягає обов'язковому з'ясуванні наявність такої шкоди , протиправність діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Підставою звернення до суду ОСОБА_1 з даною позовною заявою послужило те, що 18 березня 2006 року, перебуваючи на зборах пайщиків ТОВ «Вектор - X» в будинку культури с Новопідгороднє Межівського району засновник товариства ОСОБА_2 звинуватив позивача, як голову спілки «Факел», котра займається газифікацією села Новопідгороднє у крадіжці людських грошей у розмірі 4000грн..

За клопотанням позивача у судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Даючи правову оцінку показанням свідка ОСОБА_3, суд виходить з тих обставин, що останній в своїх свідченнях конкретно не вказує на ті обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, оскільки із - за давності подій не може точно сформулювати слова, які говорив відповідач позивачу на вищевказаних зборах.

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_4 суд піддає їх справедливій критиці оскільки в судовому засіданні було з'ясовано, що остання знаходиться у неприязних відносинах з відповідачем, так як вважає що в авторській книзі відповідача « Пионы «, він ганьбить, як ОСОБА_1, так і її в свєму вірші «Отверженные». В 2006 році Межівським районним судом слухалася цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 (чоловіка останньої ) про захист честі гідності та ділової репутації, що служить ще одним підтвердженям упередженості при дачі свідчення по даній справі з боку ОСОБА_4.

В судовому засіданні за клопотанням відповідача ОСОБА_2 були допитані свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, котрі були присутні на даних зборах і які заперечують у своїх свідченнях відносно того, що ОСОБА_2 звинувачував ОСОБА_1 в розкраданні людських коштів в сумі 4 000грн. зібраних на газифікацію села. Вказуючи у своїх свідченях на ті обставини, що ОСОБА_2 прохав лише призначити фінансову перевірку тих осіб, які збирали кошти на газифікацію села. Оцінюючи показання даних свідків суд вважає їх неупередженими , достовірними і сумніву у їх правдивості не викликають.

У відповідності з п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 року № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулюють захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» з наступними змінами вказано, що - відповідач повинен довести, що поширені ним відомості не відповідають дійсності. На позивача покладається обов'язок довести лише факт поширення відомостей, які його порочать, особою , до якої пред'явлено позов. Проте позивач має право подавати докази невідповідності дійсності таких відомостей.

На необхідність застосування даного пункту вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України вказує і п. 11 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

4

Виходячи з положень даного пункту постанови, суд вважає, що позивачем в достатній мірі не доведено у судовому засіданні факт поширення відомостей відповідачем, які порочать честь, гідність та ділову репутацію останнього і не надано доказів невідповідності дійсності таких відомостей. Відповідачем доведено, що факти на які посилається позивач не відповідають дійсності.

У судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що між сторонами склалися цивільно- правові відносини, які регулюються на загальних підставах цивільно - правової відповідальності і даним законодавством допускається відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, оскільки Цивільний Кодекс набрав чинності 1 січня 2004 року, дані правовідносини склаалися у 2006 році в перод дії даного Кодексу.

Ст. 1176 ЦК України передбачено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

ч.2 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 (зізмінами, внесеними постановою від 25.05.2001 року № 5 ) «Про практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди врегульвано, що - відповідно до загальних підстав цивільно- правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрати немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини ...

Позивач в своїх позовних вимогах посилається на ті обставини, що в зв'язку з нанесеною йому образою відповідачем 18.03.2006 року на зборах пайщиків ТОВ «Вектор - X» він знаходився на лікуванні в Межівській ЦРЛ. В підтвердженні цьому позивач надав до суду довідку Межівської ЦРЛза № 938 від 03.08.2006 року (л. с 27) за підписом лікаря психіатра та головного лікаря вищезазначеної лікарні в, якій вказується на ті обставини, що ОСОБА_1 01.04.2006 року звертався за медичною допомогою до лікаря психіатра. Однак дана довідка не вказує на причини звернення позивача до лікарні і що послужило приводом для його зверненя. Посилання ОСОБА_1 на те, що це пов'язано зі звинуваченням його ОСОБА_2 у крадіжці людських грошей суд вважає безпідставними, оскільки події, які послужили зверненням до суду відбулися 18.03.2006 року позивач звертається за медичною допомогою лише 01.04.2006 року доказів, які б підтверджували дані обставини суду не надав, і тому суд вважає їх безпідставними по відношенню до відповідача.

В доповненні до позовної заяви ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_2 поширив неправдиві відомості та принизив громадську думку односельчан відносно нього в своїй книзі «Пионы», у вірші «Отверженные», де як він вважає мова йдеться про нього: «ОСОБА_1...- Вы жизни мразь...», тим самим відповідач зганьбив його честь , гідність та ділову репутацію. В своїх доводах позивач посилається на п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 28.09.1990 року «Про застосування судами законодавства, що регулюють захист чест, гідності та ділової репутації громадян та організацій» вважаючи, що відповідач поширив відносно останнього відомості шляхом їх опублікування з використанням друковапних засобів масової інформації, викладених в заявах, листах іншим особам. Суд вважає, що дані доводи позивача невідповідають дійсності, оскільки публікація даних рядків відбулася в авторській книзі ОСОБА_2 і

5

посилання на ті обставини, що дані рядки ганьблять його честь, гідність та ділову репутацію судом не можуть розцінюватися, як спосіб яким відповідач ганьбит честь, гідність та ділову репутацію відповідача так, як виданий відповідачем збірник віршів у відповідності з Законом України «Про авторське право і суміжні права» ввденим в дію Постановою Верховної Ради України № 3793 - XIIвід 23.12.1993 року (із змінами, внесеними згідно із Законами № 75/95 від 28.02.1995 року, № 998 - XIVвід 16.07.1999 року) (В редакції Закону № 2627 - 111 від 11.07. 2001 р.) (ОСОБА_7 змінами, внесеними згідно із Законами № 850 - IVвід 22.05.2003 року, № 1294 - IVвід 20.11.2003 р.) охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва і вищезазначений збірник віршів автором яких є відповідач є об'єктом авторського права і у відповідності з п. 4 ч.1 ст.14 цього ж Закону автор має право - вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь - якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь -якому посяганню на твір ... Дані норми закріплені і ст. 439 ЦК України - автор має право протидіяти будь - якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь -якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора....

Позивач у своїй позовній заяві вказує на ті факти, що за письмовими заявами відповідача в яких останній звинувачував його в різного роду протиправних діях Межівським РВ УМВС України у Дніпропетровській області проводились перевірки правдивості викладених в заявах обставинах і це суттєво вплинуло на його ділову репутацію.

Суд вважає дані обставини безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного Суду України від 10.04.2003 № 8-рп/2003 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_9 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей) у п. З абзаці 5 та в резолютивній частині даного рішення Конституційний Суд України вважає, що звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх первірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами . Тому такі звернення за змістом частини першої статті 7 Цивільного кодексу (1540 - 06) не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам посадової чи службової особи правоохоронного органу.

Пунктом 3 абзац 10 цього ж рішення передбачено, що підставою цивільно -правової відповідальності заявника передбаченої статтею 7 Цивільного кодексу (1540 -06), може бути поширення недостовірної інформації стосовно особистого (сімейного) життя посадових чи службової особи правоохоронного органу як людини і громадянина.

У даному випадку позивачем у позовній заяві посилання на дані факти відсутні.

Позивач при пред'явленні позову до суду, де однією з вимог є відшкодування моральної шкоди, не вказав на наявність такої шкоди, а лише допускає узагальнення, що внаслідок того, що ОСОБА_2 назвав його «вором», а в книзі написаною відповідачем «Пионы» вірші «Отверженные», як він вважає, що мова йде про нього, та перевірки які проводились РВ УМВС за заявою ОСОБА_2 суттєво вплинули на його ділову репутацію. Таким чином позивачем не доведена наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

В позовній заяві не викладені факти, які б підтверджували заподіяння позивачеві моральної шкоди, дані обставини не знайшли свого підтвердженя і у судовому засіданні. Оцінюючи моральну шкоду в сумі 15 000 грн. позивач у своїх вимогах не виклав з чого він при цьому виходить.

6

У підсумку та загальній сукупності доказів, фактичних даних та проведеному аналізу обставин справи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 212- 215 ЦПК України, ст. 1176 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990року № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулюють захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій (зі змінами, внесеними постановами від 04.06.93 р. № 3, від 31.03.95 р. № 4, від 25.12.96 р. № 14, від 03.12.97 р. № 12 та за змінами від 25.05.2001 р. № 5), рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2003 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_9 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_10 про захист честі, гідності та ділової репутації.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволені вимог стосовно примусу ОСОБА_10 вибачитися перед ним на зборах жителів с Новопідгороднє Межівського району Дніпропетровської області.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні вимог стосовно визнання такими, що не відповідають дійсності та ганблять його честь, гідність та ділову репутацію: відомості які, були поширені ОСОБА_2 на зборах пайщиків ТОВ «Вектор - X» в будинку культури с Новопідгороднє Межівського району Дніпропетровської області, де його було звинувачено в крадіжці громадських коштів ; письмовій заяві ОСОБА_2 поданій 31.03.2006 року до Межівського РВ УМВС України у Дніпропетровській області про погрозу йому вбивством; в книзі ОСОБА_2 « Пионы» у вірші «Отверженные» «ОСОБА_1, Терезы, Женьки - встаньки.

Вы жизни мразь «Зобов'язанні ОСОБА_2 спростувати поширені про ОСОБА_1 відомості на зборах мешканців с Новопідгороднє Межівського району. Шляхом подання заяви до Межівського РВ УМВС України у Дніпропетровській області. Шляхом друку книги. Встановленні строку на протязі якого поширена інформація повинна бути спростована. Відшкодуванні моральної шкоди у сумі 15 000 грн.

Заява про апеляційне оскарженння рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.