УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 876/12434/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.02.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Озерцівської сільської ради Ківерцівського району про визнання нечинним, скасування рішення та зобов»язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

23.04.2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Озерцівської сільської ради Ківерцівського району про визнання нечинним, скасування рішення №8/12 від 27.01.2007 року в частині відмови в безоплатній передачі земельної ділянки для житлового будівництва та обслуговування. Одночасно просить зобов»язати Озерцівську сільську раду вчинити дії щодо передачі земельної ділянки площею 25 ар. в с.Небіжка Ківерцівського району та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 09.12.2006 року звернувся із заявою до Озерцівської сільської ради про виділення земельної ділянки та дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку з господарськими спорудами. 27.01.2007 року рішенням №8/12 Озерцівської сільської ради відмовлено у виділенні земельної ділянки під будівництво в зв'язку з тим, що немає затвердженої проектної документації.

Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.02.2009 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Непогодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу за якою просить скасувати постанову суду та прийняти нову за якою задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити.

За змістом ст.121 ЗК України слідує, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Частиною 1 ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч.6 та 7 ст.118 ЗК України, що діяла на час виникнення даних правовідносин, слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в грудні 2006 року звернувся із завою до Озерцівської сільської ради про виділення земельної ділянки та дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку з господарськими спорудами.

Пунктом першим рішення УІІІ сесії У скликання Озерцівської сільської ради №8/12 від 27.01.2007 року позивачу та іншим громадянам відмовлено у наданні земельних ділянок для будівництва в зв'язку з тим, що немає затвердженої проектної документації.

Пунктом другим зазначеного рішення рекомендовано заявникам звернутися з письмовими заявами про виділення земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво після затвердження проектної документації.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог покликався на те, що на час прийняття відповідачем рішення були відсутні земельні ділянки по яких затверджено проектна документація житлового кварталу с. Небіж Ківерцівського району.

На підтвердження зазначеного представлено рішення ІХ сесії У скликання Озерцівської сільської ради №9/6 від 13.03.2007 року про затвердження проекту планування житлових кварталів в с. Небіжка Ківерцівського району.

Щодо вимоги позивача про зобов»язання відповідача передати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 25 ар. в с. Небіжка Ківерцівського району та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, то в задоволенні таких необхідно також відмовити, оскільки питання передачі земельної ділянки у користування є виключним правом органу місцевого самоврядування, що визначено ч.1 ст.116 ЗК України.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем під час розгляду справи в суді надано достатньо доказів на підтвердження правомірності своїх дій та прийнятого рішення.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що Озерцівська сільська рада при прийнятті оскаржуваного рішення діяла лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.02.2009 року у справі № 2а-1/09 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: І.О.Яворський

Р.Б.Хобор