Справа № 761/25876/13-к
Провадження №1-кп/761/903/2013
В И Р О К
іменем України
24 грудня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Радуцької Л.В.
суддів Овсеп'ян Т.В.
Радчикової О.П.
секретаря судового засідання Сердюка М.А.
за участю прокурора Панова В.Є.
обвинуваченого ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12013110100007124 відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця с. Прохеркіно Олександрівського району Томської області Російської Федерації, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який не одружений, не працює, зареєстрований по АДРЕСА_2, проживає по АДРЕСА_1, раніше судимий: 21 червня 2007 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки; 07 грудня 2007 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; 07 червня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
в с т а н о в и в:
21 квітня 2013 року, приблизно о 02 годині 10 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, вступив в словесний конфлікт зі своїм знайомим ОСОБА_4, в ході якого у нього виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, ОСОБА_2, перебуваючи на кухні зазначеної квартири, схопив зі столу кухонний ніж та, тримаючи його в правій руці, наніс ним ОСОБА_4 один удар в передню поверхню грудної клітини зліва, чим спричинив йому тяжке тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 надав показання, що 21 квітня 2013 року ввечері він прийшов додому, зайшов на кухню, присів за стіл та заснув, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_4 почав його будити, в результаті чого у них виник конфлікт. Він схопив зі столу ніж правою рукою та наніс один удар ОСОБА_4 Після чого продовжив спати.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дав показання, що він знімав у квартирі АДРЕСА_1 кімнату. 21 квітня 2013 року він прийшов додому і ліг спати. Десь о 2 годині його розбудила ОСОБА_6 Зайшовши на кухню, він побачив обвинуваченого ОСОБА_2, який спав, а також ОСОБА_4 у якого на футболці він помітив сліди крові. На столі він побачив ніж з плямами крові. На його запитання, що трапилось ОСОБА_4 не зміг нічого пояснити. Коли він розбудив ОСОБА_2 він також не зміг нічого пояснити.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дав показання, що він проживав у АДРЕСА_1, оскільки робив там ремонт. У квітні 2013 року вночі його розбудили. Він пішов на кухню та побачив там обвинуваченого ОСОБА_2, який спав за столом та ОСОБА_4 у якого на футболці була кров. Коли ОСОБА_2 розбудили, він не зміг нічого пояснити.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дала показання, що 21 квітня 2013 року обвинувачений ОСОБА_2 прийшов в стані алкогольного сп'яніння та пішов на кухню, де заснув за столом. ОСОБА_4, який також був у стані алкогольного сп'яніння, намагався його розбудити. У них виник конфлікт, вона звернулася до них щоб вони заспокоїлись та пішла спати. Потім коли вона вийшла на кухню, побачила, що ОСОБА_2 спить за столом, а ОСОБА_4 знаходиться поруч на стільці з ножем в грудній клітині. Вона дістала ніж і пішла кликати інших осіб, які перебували в квартирі. Коли ОСОБА_2 розбудили з приводу того, що сталося, він не зміг нічого пояснити.
Крім наведених вище доказів, винуватість обвинуваченого підтверджується перевіреними у судовому засіданні доказами, а саме:
- даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 21 квітня 2013 року з фототаблицею до нього, відповідно до яких в АДРЕСА_1 вилучено ніж з наявними слідами речовини бурого кольору;
- даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 21 квітня 2013 року, відповідно до яких в приміщенні приймального відділення Київської міської клінічної лікарні №17 вилучено одяг ОСОБА_4, зокрема, футболку світлого кольору з плямами речовини бурого кольору;
- даними, що містяться у висновку експерта № 869/е, відповідно до яких: «Вивчивши та проаналізувавши надану медичну документацію на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, відповідаючи на питання постанови, приходжу до висновків, що у нього, на звернення за медичною допомогою після подій 21.04.2013. було виявлено таке ушкодження:
- проникаюче колото-різане поранення грудної клітки: колото-різана рана передньої поверхні грудної клітки (відповідно клінічного опису розмірами 0,5x2,5 (см) у 5 міжреберному проміжку зліва по середньо-ключичній лінії, від якої спрямований рановий канал, що проходить у напрямку з переду назад, ззовні у середину, з пошаровим ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м'язів передньої грудної стінки, міжреберних судин, жирового привіску серця, нижньої долі лівої легені (відповідно клінічного опису 0,2x0,5 (см)), яке супроводжувалося лівобічним гемотораксом (відповідно клінічного опису об'ємом 400 (мл) у вигляді рідкої крові та 400 (мл) у вигляді згортків). Характер та морфологія виявленого тілесного ушкодження, відомі часові дані та обставини події, дозволяють стверджувати, що виявлене тілесне ушкодження утворилося у строк, вказаний у описовій частині постанови, тобто. 21.04.2013, від однократної дії предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості. Дане тілесне ушкодження повинне оцінюватись за критерієм загрози (небезпеки) для життя, відповідно п.п. 2.1.2 та 2.1.3./й «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, і відповідно відносяться до тяжкого тілесного ушкодження;
- даними, що містяться в протоколі огляду речей від 07 травня 2013 року з фототаблицею до нього;
- даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 21 квітня 2013 року за участю підозрюваного ОСОБА_2
На досудовому слідстві дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України як вчинення замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, не доведений до кінця з причин, які не залежали від його волі.
Разом з цим, проаналізувавши в сукупності вищенаведені докази, користуючись своїм правом, визначеним ст. 337 КПК України, суд вважає за необхідне вийти за межі висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, враховуючи, що це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження та викликано необхідністю надання правильної правової кваліфікації діям обвинуваченого ОСОБА_2
Відповідно до положень діючого законодавства закінчений замах на умисне вбивство особи може бути вчинено лише з прямим умислом, тобто коли винна особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Замах на умисне вбивство потерпілого з непрямим умислом неможливий.
Питання про умисел слід вирішувати, виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого злочину, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер та локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, попередню поведінку винного і потерпілого, що має значення для з'ясування змісту та спрямованості умислу винної особи.
Так, сукупність досліджених та перевірених судом доказів вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_2 заподіяв потерпілому ОСОБА_4 одне проникаюче колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітки, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження.
Виходячи із кількості, характеру і локалізації поранення, спричиненого обвинуваченим ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4, а саме, одного ножового поранення, обставини його заподіяння, поведінку обвинуваченого до та після вказаних подій, те, що сам обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що на момент вчинення злочину був у стані алкогольного сп'яніння та наніс удар не розбираючи куди саме конкретно він його наносить, викликав після того як йому повідомили про те, що він наніс удар ножем потерпілому, швидку допомогу, суд приходить до висновку, що злочинний умисел обвинуваченого не був направлений на умисне вбивство потерпілого. Враховуючи висновок експерта №869/е тілесне ушкодження, нанесене потерпілому, повинне оцінюватись за критерієм загрози (небезпеки) для життя. Крім того, як зазначив сам обвинувачений ОСОБА_2 після нанесення потерпілому удару ножем, він продовжив спати. Такі показання узгоджуються із показаннями свідків, наданих під час судового розгляду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором не доведено, що спричиняючи удар ножем, обвинувачений ОСОБА_2 мав умисел на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_4, та приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію злочину, дані про особу обвинуваченого.
Зокрема, судом враховано, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем попереднього відбування покарання характеризується посередньо, суспільно-корисною працею не займається.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції його від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для його виправлення й попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Крім цього, оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин до постановлення вироку Шевченківським районним судом м. Києва від 07 червня 2013 року, суд вважає йому необхідним призначити покарання відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань.
Речовий доказ - ніж, вилучений з приміщення квартири АДРЕСА_1, який передано на зберігання до камери схову речових доказів Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити.
Речовий доказ - одяг ОСОБА_4, вилучений під час огляду місця події від 21 квітня 2013 року в приміщенні приймального відділення Київської міської клінічної лікарні №17, який передано на зберігання до камери схову речових доказів Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави витрати, пов'язані із залученням експерта.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд,
з а с у д и в:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2013 року, визначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 21 квітня 2013 року.
Речовий доказ - ніж, вилучений з приміщення квартири АДРЕСА_1, який передано на зберігання до камери схову речових доказів Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити.
Речовий доказ - одяг ОСОБА_4, вилучений під час огляду місця події від 21 квітня 2013 року в приміщенні приймального відділення Київської міської клінічної лікарні №17, який передано на зберігання до камери схову речових доказів Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов'язані із залученням експерта, в сумі 391 грн. 20 коп.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: Л.В. Радуцька
Судді: Т.В. Овсеп'ян
О.П. Радчикова