Головуючий у 1 інстанції - Чапланова О.М.
Доповідач - Осипчук О.В.
Категорія 37
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„ 24" грудня 2013 року Апеляційний суд Донецькоїобластіускладі:
головуючого-судді: Осипчук О.В.,
суддів: Смєлік С.І, Кішкіної І.В.,
при секретарі: Біляєві М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Торезької міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про встановлення факту набуття права власності, прийняття спадщини, визнання права власності на майно в порядку спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Торезького міського суду Донецької області від 20 листопада 2013 року, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити факт набуття права власності і прийняття спадщини ОСОБА_5 на ? частки земельних ділянок, які розташовані за адресою АДРЕСА_1,: площею - 0,1000 га, наданої для обслуговування житлового будинку, кадастровий номер1414700000:25:018:0008; площею 0,1247 га., наданої для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер 1414700000:25:018:0009, зареєстровані на праві власності за ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Також просила визнати за нею право власності на ? частки вказаних земельних ділянок, які належали її батькові ОСОБА_5 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 23 листопада 2011 року.
В обґрунтування позову посилалася на те, що після смерті дружини її батька ОСОБА_6 відкрилася спадщина, яка складається з АДРЕСА_1 та двох земельних ділянок за цією ж адресою, які належали спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 10 вересня 1997 року. Свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку вказаного майна видано ОСОБА_5, а на ? частки спадкового майна - ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько і вона у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки вона не може, оскільки батько за життя не встиг зареєструвати право власності на ? частки вказаних земельних ділянок.
Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 20 листопада 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
З вказаним судовим рішенням не погодилась позивач ОСОБА_2 і подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог, дійшов хибного висновку про те, що у зв'язку з тим, що спадкодавець не зареєстрував своє право на ? частину земельних ділянок, то право власності у нього на них не виникло, а отже вона як спадкодавець після смерті ОСОБА_5 не має підстав для набуття в порядку спадкування права власності на певну частку земельних ділянок. Суд не зважив на те, що її батько у встановлений законом строк прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_6, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, проте помер і не встиг за життя провести державну реєстрацію. Нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину земельних ділянок і своє право вона може захистити тільки в суді.
Сторони до апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_7 та представника третіх осіб ОСОБА_8 надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що батько позивачки ОСОБА_5 звернувся у встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті його дружини - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після отримання свідоцтва про право на частину домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5 зареєстрував своє право в органах, які здійснюють держану реєстрацію нерухомого майна . З моменту цієї реєстрації у ОСОБА_5 виникло право власності на зазначене нерухоме майно. Після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, яка складається з земельної ділянки, розташованої на території Торезької міської ради в АДРЕСА_1, належної спадкодавцеві на підставі державного акту на праві приватної власності на землю серії 1-ДН № 154632, виданого виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області 10 вересня 1997 року, та зареєстрованого в книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 2360, яка складається з двох земельних ділянок : площею - 0,1000 га., наданої для обслуговування вказаного житлового будинку, кадастровий номер - 1414700000:25:018:0008; - площею 0,1247 га., наданої для ведення особистого підсобного господарства; кадастровий номер якої - 1414700000:25:018:0009, ОСОБА_5 право на спадщину на ці земельні ділянки в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, не зареєстрував. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер.
Згідно із державним актом про право приватної власності на землю та витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.08.2013 року та від 07.08.2013 року (а.с. 19-25) земельні ділянки, розташовані за адресою АДРЕСА_1,: площею - 0,1000 га, наданої для обслуговування житлового будинку, кадастровий номер- 1414700000:25:018:0008; площею 0,1247 га., наданої для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер якої - 1414700000:25:018:0009, зареєстровані на праві власності за ОСОБА_6 На зазначеному державному акті відсутня відмітка органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, про перехід права власності на спірну земельну ділянку від ОСОБА_6 до ОСОБА_5
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області по реєстру № 2-215 та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_2 є власницею ? частини домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.46-48).
Згідно постанови від 22.08.2013 року державним нотаріусом Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області Степанчук О.Ю. було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частину земельних ділянок, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом, на підставі якого право власності на ? частину вказаних земельних ділянок переходить до ОСОБА_5 та державний акт на право приватної власності на землю серії І-ДН № 154632, виданий виконавчим комітетом Торезької міської ради від 10 вересня 1997 року, не зареєстровані у відповідному органі державної реєстрації, що порушує вимоги, передбачені статтями 182,1299 ЦК України.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції керувався ст. ст. 181,182,203,331,334,392,640,1216,1218,1225,1268,1269,1296,1297 ЦК України і виходив з того, що підстав для встановлення факту набуття права власності і прийняття спадщини ОСОБА_5 на ? частину вказаних земельних ділянок, та визнання за ОСОБА_2 права власності на указані земельні ділянки у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 немає.
Проте апеляційний суд не може повністю погодитися з такими висновками суду з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Ч. 1,3 ст. 1296 ЦК України, визначає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно із ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Із матеріалів справи, зокрема постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частину земельних ділянок у зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ не зареєстровано спадкодавцем у відповідному органі державної реєстрації, що порушує вимоги, передбачені статтями 182,1299 ЦК України.
Питання видачі свідоцтв на право на спадщину та винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії регулюються Законом України «Про нотаріат» та порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.
Підстави відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій визначаються ст. 49 Закону України «Про нотаріат». Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) не підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, абр уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася із проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 9) в інших випадках, передбачених цим Законом.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
Таким чином, законом визначено чіткий перелік підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії.
Відсутність реєстрації правовстановлюючого документу не є підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув та прийшов помилкового висновку, про відмову у задоволенні позову, висновки суду суперечать вищевикладеним вимогам матеріального закону, а доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.
Статтею 1299 ЦК України встановлено: якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).
Вимоги щодо того, що право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна не можуть бути вирішальними, оскільки вказана правова норма, яка була чинною на момент виникнення спірних відносин, не мала обмежень у часі щодо її застосування, тобто законом не був обмежений строк у період якого особа повинна була скористуватися своїм правом щодо державної реєстрації отриманого нею відповідно до вимог ч. 1,3 ст. 1296 ЦК України, ч. 5 ст. 1268 ЦК України права на спадщину.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Та виходячи із змісту наведеної норми і відповідно до встановлених у даній справі обставин несправедливість процедури щодо реєстрації права власності на нерухоме майно не може обмежувати права власника, з огляду на що, ОСОБА_2 не може ефективно скористатися своїм правом власності, яке гарантує стаття 1 Протоколу N 1.
У той же час, у відповідності до дійсного змісту статті 386 ЦК України захисту підлягають не тільки права і законні інтереси власників майна, а й осіб які є потенційними власниками, які правомірно володіють майном на підставах передбачених законом виходячи зі змісту договору, тобто в яких із зверненням до суду лише виникне право власності.
Разом з тим апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог щодо встановлення факту набуття права власності і прийняття спадщини ОСОБА_5 на ? частину вказаних земельних ділянок, оскільки суд вірно зазначив, що позивачка просить вирішити питання про права особи, яка не є стороною процесу та у зв'язку зі смертю не має цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності, тому рішення суду в цій частині підлягає залишенню без змін.
За таких обставин рішення суду як таке, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину земельних ділянок, які розташовані на території Торезької міської ради в АДРЕСА_1, площею - 0,1000 га., наданої для обслуговування вказаного житлового будинку, кадастровий номер - 1414700000:25:018:0008; - площею 0,1247 га., наданої для ведення особистого підсобного господарства; кадастровий номер якої - 1414700000:25:018:0009.
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Торезького міського суду Донецької області від 20 листопада 2013 року скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Торезької міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Торез Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на:
? частку земельної ділянки, яка розташована на території Торезької міської ради в АДРЕСА_1, площею - 0,1000 га., наданої для обслуговування вказаного житлового будинку, кадастровий номер - 1414700000:25:018:0008;
? частку земельної ділянки, яка розташована на території Торезької міської ради в АДРЕСА_1 площею 0,1247 га., наданої для ведення особистого підсобного господарства; кадастровий номер - 1414700000:25:018:0009.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: