ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року Справа № 9104/4519/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року у справі за позовом головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до головного управління юстиції у Львівській області, відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В :

30 червня 2011 року головне управління Пенсійного фонду України (ГУ ПФУ) у Львівській області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області при винесенні постанови від 10.06.2011 року ВП №26663744 про накладення штрафу в розмірі 1 020,00 грн. та скасувати зазначену постанову.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ у Львівській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги поважні причини, які ускладнюють та унеможливлюють виконання рішення суду. Зокрема, ГУ ПФУ у Львівській області листами від 02.06.2011 року №3107/07-28 та від 17.06.2011 року №6201/06-18 було повідомило державного виконавця про виконання рішення суду.

Крім того, ГУ ПФУ у Львівській області зверталось до державного виконавця з проханням звернутись до суду з заявою про роз'яснення судового рішення та зупинення виконавчого провадження. Однак, державний виконавець не відреагував на вказане клопотання.

З огляду на викладене позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не є перешкодою для розгляду справи у їх відсутності на підставі вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що постановою від 26.05.2011 року серії ВП №26663744 головний державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області відкрив виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2а-1324-50/11, виданого 13.05.2011 року Трускавецьким міським судом, згідно якого зобов'язано ГУПФУ у Львівській області здійснити ОСОБА_1, починаючи з 01.09.2010 року, перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до положень ст.ст. 50, 54 Закону України ,,Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ст.28 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням вже нарахованої та виплаченої пенсії. При цьому державний виконавець надав боржнику строк до 02.06.2011 року для добровільного виконання судового рішення.

Оскільки боржник у встановлений державним виконавцем строк рішення суду добровільно не виконав, державний виконавець виніс постанову від 10.06.2011 року серії ВП №26663744 про накладення штрафу в розмірі 1 020,00 грн. .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були правомірно, відповідно до чинного законодавства України вжиті заходи стосовно забезпечення примусового виконання рішення суду.

Однак, такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження, права та обов'язки державного виконавця при виконанні судових рішень визначені Законом України від 21.04.1999 року № 606-XIV ,,Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 75 Закону № 606-XIV визначено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження ( ч.1).

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення (ч.2).

Згідно з ч. 1 ст. 89 Закону № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, необхідною умовою накладення штрафу є невиконання судового рішення у визначений державним виконавцем строк без поважних причин.

Листом від 02.06.2011 року за №3107/07-28 ГУ ПФУ повідомило державного виконавця про те, що судове рішення виконане: проведено перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 50 Закону України ,,Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ст.28 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням вже нарахованої та виплаченої пенсії за період з 01.09.2010 року, а також проведено виплату додаткової пенсії в межах місячної суми в розмірі 389,95 грн..

До листа позивач додав копію постанови Трускавецького міського суду від 05.04.2011 року та копію рішення ГУ ПФУ від 02.06.2011 року про перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_1

Наведені обставини є поважними, а тому державний виконавець безпідставно виніс постанову про накладення штрафу.

Крім того, приймаючи оскаржену постанову про накладення штрафу, державний виконавець не звернув уваги на ті обставини, що постанова Трускавецького міського суду від 05.04.2011 року прийнята в порядку скороченого провадження.

Відповідно до частини шостої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов'язок відповідача виконати постанову негайно.

Водночас постанови суду, які виконуються негайно, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України визначено постанови суду, для яких встановлено обов'язкове негайне виконання. До таких постанов належать, зокрема, постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 1 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України) та постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження (абзац дев'ятий частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, постанови суду про присудження виплати пенсій, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно в межах суми стягнення за один місяць.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що позивач станом на 02.06.2011 року повністю виконав судове рішення, оскільки провів перерахунок додаткової пенсії та здійснив її виплату в межах місячної суми, а тому законних підстав для застосування до нього штрафу у державного виконавця не було.

Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув уваги, а тому дійшов помилкового висновку про правомірність дій державного виконавця.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.3 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Оскільки висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду не відповідають обставинам справи, апеляційний суд визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.3 ч.1 ст. 202, ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року у справі № 2а-7289/11/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області серії ВП № 26663744 від 10.06.2011 року про накладення на головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області штрафу в сумі 1020,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 09 грудня 2013 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим