Справа № 22ц-794                                            Головуючий у першій інстанції -Ковершев В.О.

Категорія - цивільна                                         Доповідач -Бойко О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2006 року     Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - Бойко О.В.

суддів - Горобець Т.В., Школьного В.В.

при секретарі - Приймачок Ю.М.

за участі представника відповідача обласного онкодиспансеру

ОСОБА_1, позивачки ОСОБА_2, її представника

ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Чернігівського обласного онкологічного диспансеру на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2до комунального лікувально-профілактичного закладу "Чернігівський обласний онкологічний диспансер" про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

18 січня 2006 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що 20 листопада 1997 року в Чернігівському обласному онкодиспансері їй було проведено операцію, під час якої в її черевній порожнині були залишені сторонні предмети, а саме марлева серветка розміром 18 х 30 см та катушка ниток, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи №125 від 04 квітня 2005 року. За даним фактом була порушена кримінальна справа за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 105 КК УРСР, досудове слідство по якій ще не закінчено. Внаслідок залишення в організмі сторонніх предметів, у неї почався розвиток запального процесу, кишкової непрохідності, розвинулась слабкість, не можливо було працювати, що стало причиною проведення 17 березня 1998 року ще одної хірургічної операції, під час якої їй було видалено частину кишечника та сформовано сигмастоми. Внаслідок вказаних обставин у неї погіршився стан здоров"я, вона ніде не працює, позбавлена можливості жити повноцінним сімейним життям, а тому ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача завдану їй моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 березня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково. Стягнуто з комунального лікувально-профілактичного закладу "Чернігівський обласний онкологічний диспансер" на її користь 20 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди та 8 грн 50 коп. у відшкодування судових витрат.

1

В апеляційній скарзі відповідач Чернігівський обласний онкодиспансер просить скасувати рішення місцевого суду і направити справу на новий розгляд через неповне Гясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права. Посилається, що на даний час кримінальна справа, по якій позивачка визнана потерпілою, знаходиться в провадженні слідчого відділу Чернігівського управління внутрішніх справ, в скоєнні злочину обвинувачують конкретну особу, якій ще не пред'явлено обвинувачення. Чернігівський обласний онкодиспансер не залучався до участі по кримінальній справі і факт наявності протиправних дій працівника відповідача при проведенні хірургічної операції 20. і 1.1997 року ні слідчими органами, ні судом не встановлена. Вказує, що працівник відповідача, відносно якого розслідується кримінальна справа, не залучався до участі в розгляді цивільної справи, але суд вирішив питання про його права та обов'язки, пославшись на норму закону, яка регулювала питання відповідальності організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника.

Вислухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов язків.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновком судово-медичної експертизи №125 від 04.04.2005 року було підтверджено залишення сторонніх предметів в черевній порожнині позивачки під час операції, проведеної відповідачем 20.11.1997 року, при цьому відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували відсутність його вини у заподіянні моральної шкоди, спростовували доводи відповідачки та висновок судово-медичної експертизи.

Проте, судом першої інстанції до участі в розгляді справи не було залучено в якості третьої особи працівника (працівників), який (які) проводив (проводили) операцію 20.11.1997 року, оскільки за правилами ст..35 ЦПК України підставою для участі у справі третьої особи без самостійних вимог є зацікавленість у справі, яка полягає в тому, що рішення суду у справі впливає на її права та обов"язки.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване судове рішення безпосередньо зачіпає права та обов"язки особи, яка перебуває в трудових відносинах з відповідачем. За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Таким чином, прийняте по справі судове рішення може бути підставою для звернення Чернігівського обласного онкодиспансеру до суду з регресним позовом про відшкодування шкоди до третьої особи, яка судом першої інстанції безпідставно не була залучена до участі в справі при розгляді даного спору.

При цьому, у випадку неможливості розгляду даного спору до вирішення іншої справи,  що розглядається  в порядку конституційного, цивільного,  господарського.

' 2

кримінального   чи   адміністративного   судочинства,   статтею   201    ЦПК   України встановлений обов'язок суду зупинити провадження у справі.

Відповідно до п.4 ч.І ст.311 ЦПК України безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд є вирішення питання про права та обов"язки осіб, які не брали участь у справі.

За таких обставин рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим, на підставі п.4 ч.І ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді суду 1 інстанції відповідно до ст. 36 ЦПК України слід вирішити питання про залучення до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Крім того, суду 1 інстанції слід звернути увагу на письмові докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, їх відповідність вимогам ст. 64 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.І ст.311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу комунального лікувально-профілактичного закладу "Чернігівський обласний онкологічний диспансер" - задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 березня 2006 року -скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.