Справа № 130/3251/13-ц Провадження № 22-ц/772/4174/2013Головуючий в суді першої інстанції:Заярний А. М.

Категорія: 5Доповідач: Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Стадника І.М., Голоти Л.О.,

При секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою позивача позивача ОСОБА_2 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 листопада 2013 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову за матеріалами цивільної справи

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного сумісного майна, -

встановила:

ОСОБА_2 в жовтні 2013 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного сумісного майна. Також позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3

Ухвалою судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 листопада 2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити ухвалу, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права.

Колегія суддів перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів викладених в апеляційній скарзі прийшла до висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви суддя суду першої інстанції виходив із того, що на даному етапі заява про забезпечення позову заявлена передчасно, за умови, що факт сумісної власності щодо спірного майна ще не встановлювався.

Однак з такими висновками суду судова колегія не може погодитися виходячи з наступного.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення в разі задоволення позовних вимог.

Підстави для забезпечення позову визначені ст.151 ЦПК України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов майнового характеру може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 ставить питання про встановлення факту проживання однією сім'єю з відповідачем ОСОБА_3, визнання майна спільною сумісною власністю, при цьому позивачем пред'явлено вимогу майнового характеру щодо майна, відносно якого суддею відмовлено в забезпеченні позову.

В своїй ухвалі про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову суд не надав належної оцінки обґрунтованості вимог заявника, щодо необхідності вжиття відповідного заходу та не врахував наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і тими вимогами, які викладені в позовній заяві.

В порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 210 ЦПК України у мотивувальній частині ухвали, суд не зазначив мотивів, з яких дійшов висновку про те, що заява про забезпечення позову заявлена передчасно, не перевірив належним чином обставини, викладені в заяві про забезпечення позову та підстави для їх застосування, а також не з'ясував чи невжиття таких заходів не буде мати наслідком порушення інтересів позивача, оскільки такі заходи спрямовані насамперед проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає до скасування з передачею вирішення даного питання на новий розгляд з підстав порушення судом порядку, встановленого для його вирішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 листопада 2013 року скасувати, а вирішення питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Стадник І.М.

(підпис) Голота Л.О.

"З оригіналом вірно"

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.