ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.12.2013 Справа № 901/3574/13
За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Приватбанк"
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
Суддя Ейвазова А.Р.
Представники:
від позивача - Подпльота О.В. за довіреністю № 755-О від 14.03.2013;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21 831,14 грн., що складається з:
- 15 000, 00 грн. заборгованості за кредитом;
- 4 350,00 грн. заборгованості з процентів за користування кредитом;
- 1 469,33 грн. пені;
- 1011,81 грн. комісії.
В обґрунтування заявлених вимог, ПАТ КБ «Приватбанк» посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором б/н від 07.11.2012 банківського обслуговування, відповідно до якого відкрито поточний рахунок № 26002054909597 та встановлено кредитний ліміт, в частині повернення кредиту у встановлений строк, сплати процентів та комісії (а.с.2-5).
Відповідач у справі - ФОП ОСОБА_1 відзиву на позов суду не надала.
Розгляд справи здійснювався без повноважного представника відповідача, за відсутності його відзиву на позовну заяву, за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України, оскільки:
- копія ухвали про порушення провадження у справі, направлена за адресою, яка вказана у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.12.2013 (а.с.81), повернута відділенням зв'язку № 3 м. Сімферополя із зазначенням причини невручення поштового відправлення: «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 50-53);
- факт направлення копії ухвали від 09.12.2012 про відкладення розгляду справи підтверджується списком згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів (а.с. 79);
- клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило;
- матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
07.11.2012 ФОП ОСОБА_1 (відповідачем) подано заяву про відкриття поточного рахунку (а.с.29).
Відповідно до поданої заяви, відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), тарифів банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 07.11.2012 (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах позивача (а.с.30-37).
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
Відповідно до п. 3.18.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення платежів клієнта, у межах кредитного ліміту; про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на власний розсуд або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта.
Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів і винагороди; кредитний ліміт може бути збільшено для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами (п.3.18.1.3).
Відповідно до Умов, відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточному рахунку НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.
Згідно довідки від 11.10.2013 за вих. № 08.7.0.0.0/131011114046 відповідачу 08.11.2012 встановлено кредитний ліміт у сумі 15 000,00 грн. (а.с.40).
Пунктом 3.18.1.8 передбачено, що при належному виконанні клієнтом зобов'язань, передбачених Умовами, за відсутності заперечень за місяць до закінчення строку обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той же строк; строк також може змінюватись банком; при порушенні клієнтом зобов'язання за кредитом, банк на власний розсуд, починаючи з 91 дня порушення будь-якого зобов'язання має право встановити інший строк повернення кредиту.
Для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка; процентна ставка залежить від строку здійснення непогашеного залишку по кредиту; процентна ставка може змінюватись банком (п.3.18.1.12).
Відповідно до п.3.18.2.2.5 Умов клієнт зобов'язується повернути кредит у строки, встановлені п.п. 3.18.1.10, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17 Умов .
Відповідний договір, виходячи з аналізу прав та обов'язків сторін, за правовою природою відповідає кредитному договору.
Так, згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як визначено ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Зокрема, згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Порушення зобов'язання в частині повернення кредиту у встановлений строк, сплати процентів та комісії, стало підставою для використання позивачем права, визначеного п.3.18.2.3.4. Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування.
Так, претензією від 11.09.2013 за вих. № 21107SIA6SOCH, яка направлена відповідно до адреси відповідача, зазначеній у Єдиному державному реєстрі, позивач вимагав негайно погасити прострочену заборгованість (а.с. 45).
Відповідна претензія не виконана і кредитні кошти позивачу не повернуті.
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язків за договором в частині повернення кредиту, сплати процентів та комісії.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
В силу ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем зобов'язання з повернення кредиту не виконані у встановлений строк; станом на 20.09.2013 відповідач має заборгованість 21 831,14 грн., з яких заборгованість за кредитом - 15 000,00 грн. (а.с.43).
Порушенням зобов'язання, за змістом ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, відповідач, не виконавши зобов'язання з повернення кредитних коштів, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 15 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 3.18.4 Умов, яким затверджено порядок розрахунків, визначено, що за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом.
Так, п. 3.18.4.1.1 Умов передбачено, що за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну із дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти у розмірі 24.00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п.3.18.4.1.2).
Як визначено п.3.18.4.1.3 Умов, у випадку не погашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, у якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, у якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта по погашенню заборгованості вважаються порушеними, При цьому, при порушенні будь-якого грошового зобов'язання, відповідач сплачує позивачу проценти за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Відповідно до п. 3.18.4.9 розрахунок процентів за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році; розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом; день повернення кредиту у часовий інтервал нарахування відсотків не включається; нарахування відсотків здійснюється у дату сплати.
Враховуючи зазначене, заявлені вимоги в частині стягнення процентів у розмірі 4 350,00грн., розмір яких обрахованих за ставками, визначеними вищевказаними нормами Умов, які відповідач взяв зобов'язання виконувати, також є мотивованими, оскільки встановлено і не доведено відповідачем шляхом подання відповідних доказів факту сплати нарахованих процентів.
Як визначено п.3.18.4.4 Умов, відповідач сплачує позивачу винагороду за використання ліміту відповідно до пп.3.18.1.6, 3.18.2.3.2 першого числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існує на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, визначеного Умовами та правилами надання банківських послуг.
Разом з тим, відповідні зобов'язання не виконані відповідачем; заборгованість з комісії складає 1 011,81грн.
Крім того, відповідно до п. 3.18.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених пп. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3 Умов, строків повернення кредиту, передбачених пп. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої пп. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу; а у разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Встановлений відповідним пунктом договору розмір пені не перевищує максимального розміру, визначеного ст.4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 3.18.5.4 Умов, передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Таким чином, фактично змінено загальне правило, визначене ч.6 ст.232 ГК України, щодо періоду нарахування пені, що відповідає диспозитивним положенням відповідної норми, яка дозволяє зміну відповідного загального правила, зокрема, шляхом встановлення іншого строку у договорі.
Зважаючи на встановлення факту прострочення грошових зобов'язання відповідачем, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 1 469,33грн. є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, а саме в сумі 1720,50 грн.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення, повне рішення складено 24.12.2013.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» 15 000грн. основної заборгованості за кредитом, 4 350грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 469,33грн. пені, 1 011,81грн. заборгованості з комісії, а також 1 720,50грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.Р. Ейвазова