Справа № 2-о- 67 /2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

11 січня 2008 року                   Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді Шум Л.І., при секретарі Токаревій Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: комунальне житлове підприємство «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності правоусановлюючого документу, посилаючись на наступні обставини, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бейрут республіки Ліван, де проживав на протязі тривалого часу. У 1992 році проїхав до України на постійне проживання. У відповідності до закону України «Про статус іноземців» на його ім'я видано тимчасову посвідку на постійне проживання серії ДП № 5461, згідно якого ім'я записано на російській мові - ОСОБА_1. 25 березня 2002 року він вступив у договірні правовідносини з громадянкою України ОСОБА_2, уклавши договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Договір посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Панченко А.А. та зареєстровано у реєстрі 2148. Вказаний договір він зареєстрував у комунальному підприємстві «Криворізьке бюро Технічної інвентаризації» та право власності зареєстровано у реєстровій книзі 28Ж за реєстровим № 123 від 29 березня 2002 року. Реалізовуючи права власника реконструював квартиру, чим здійснив перехід об'єкта нерухомості з житлового фонду в нежитловий. На підставі вчинених дій 27 грудня 2002 року йому видано свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, за яким власність визнавалась за ОСОБА_1, що зареєстровано у комунальному підприємстві «Криворізьке бюро Технічної інвентаризації» у реєстровій книзі 10«Н»-64 за реєстровим № 4064 від 27 грудня 2002 року. 01 серпня 2005 року він отримав паспорт громадянина України, у якому прізвище, ім'я та по-батькові на українській мові записано як «ОСОБА_1», в той час як на російській мові звучить «ОСОБА_1». На теперішній час він не має можливості реалізувати своє право власності на нерухомість, оскільки відсутній факт належності за правоустановлюючими документами права власності. Факт належності нерухомості підтверджується тим, що його прізвище, ім'я та по-батькові на українській мові записано як «ОСОБА_1», в той час як на російській мові звучить «ОСОБА_1», тимчасова посвідка на постійне проживання серії ДП № 5461 хоча і має заповнюватись на українській мові, проте відомості зазначені на російській мові. Тому право власності закріплено за ним, проте відомості записані виключно російською мовою.

У судовому засіданні заявник вимоги заяви подтримав, просив суд задовольнити заяву у повному обсязі.

Представник заицікавленої особи у судове засідання не з явився, причини неявки суду не відомі.

Вислухав заявника, дослідивши матеріали справи, суд рахує, що заява підлягає задоволенню за наступними підставами.

У судовому засіданні встановлено, що заявник, ОСОБА_1. народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бейрут республіки Ліван, де проживав на протязі тривалого часу, що підтверджується матеріалами справи.

Починаючи з 1992 року заявник проживає в Україні.

У відповідності до закону України «Про статус інощемців» на ім'я заявника видано тимчасову посвідку на постійне проживання серії ДП № 5461, згідно якого ім'я записано на російській мові - ОСОБА_1.

Реалізовуючи, закріплені законодавством України, права заявник 25 березня 2002 року вступив у договірні правовідносини з громадянкою України ОСОБА_2, уклавши договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Панченко А.А. та зареєстровано у реєстрі 2148, що підтверджується матеріалами справи

Договір купівлі-продажу зареєстровано у комунальному підприємстві «Криворізьке бюро Технічної інвентаризації» та право власності зареєстровано у реєстровій книзі 28Ж за реєстровим № 123 від 29 березня 2002 року.

Реалізовуючи права власника заявник реконструював квартиру, чим здійснив перехід об'єкта нерухомості з житлового фонду в нежитловий.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вчинених дій 27 грудня 2002 року видано свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, за яким власність визнавалась за ОСОБА_1, що зареєстровано у комунальному підприємстві «Криворізьке бюро Технічної інвентаризації» у реєстровій книзі 10«Н»-64 за реєстровим № 4064 від 27 грудня 2002 року.

01 серпня 2005 року заявник отримав паспорт громадянина України, у якому прізвище, ім'я та по-батькові на українській мові записано як ОСОБА_1, в той час як на російській мові звучить ОСОБА_1.

На момент отримання паспорту громадянина України заявник не звернув належної уваги на свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення, у якому відомості пор особу зазначено на російській мові, оскільки підставою для внесення відомостей про особу власника була тимчасова посвідка на постійне проживання серії ДП № 5461.

На теперішній час заявник не має можливості реалізувати своє право власності на нерухомість, оскільки відсутній факт належності заявнику за правоустановлюючими документами права власності, що має місце внаслідок невірного написання найменування.

Судом встановлено, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідний заявнику, щоб усунути перешкоди до реалізації права власника.

Дослідив матеріали справи, заслухав заявника, суд прийшов до висновку про доцільність задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.10,60,212,234,256 ЦПК України, суд -

вирішив :

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: комунальне житлове підприємство «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1, свідоцтва про право власності від 27 грудня 2002 року на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, яке видано на ім'я ОСОБА_1, та зареєстровано у комунальному підприємстві «Криворізьке бюро Технічної інвентаризації» у реєстровій книзі 10«Н»-64 за реєстровим № 4064 від 27 грудня 2002 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі: заяви на апеляційне оскарження на протязі 10 днів та апеляційної скарги на протязі 20 днів з моменту подачі заяви.