ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1803/10/1970

"31" серпня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Костецькій Н.Т.

за участю:

представника позивача: Самотяги О.В.

представника відповідача 1. - Тернопільської районної державної адміністрації -Гути О.М.;

представника відповідача 2. -управління Держкомзему в Тернопільському районі -Кравченюк Г.В.

третіх осіб -не зявилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовом приватного підприємства «Онікс»

до Тернопільської районної державної адміністрації та управління Держкомзему в Тернопільському районі

про скасування розпоряджень голови Тернопільської районної державної адміністрації №316 від 29 березня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради», №319 від 29 березня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради», №325 від 30 березня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_6 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради», №88 від 9 лютого 2010 року «Про дозвіл ОСОБА_6 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради», №89 від 9 лютого 2010 року «Про дозвіл ОСОБА_5 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради», №90 від 9 лютого 2010 року «Про дозвіл ОСОБА_4 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради»та зобов'язання Тернопільської районної державної адміністрації та управління Держкомзему у Тернопільському районі привести у відповідність земельно-облікові документи форми 6-зем в частині об лікування земель загального користування (пасовищ) 12 га за правонаступником ПП. «Онікс»-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Онікс»(далі по тексту -ПП «Онікс»або позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільської районної державної адміністрації (далі по тексту -Тернопільська РДА або відповідач 1) та Управління Держкомзему в Тернопільському районі про скасування розпоряджень голови Тернопільської районної державної адміністрації №316 від 29 березня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради», №319 від 29 березня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради», №325 від 30 березня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_6 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради», скасування розпорядження голови Тернопільської РДА №355 від 10 травня 2006 року та зобов'язання Тернопільської районної державної адміністрації привести у відповідність земельно-облікові документи форми 6-зем в частині облікування земель загального користування (пасовищ) 12 га за правонаступником ПП «Онікс».

В ході судового розгляду справи позивачем було змінено позовні вимоги. Позивач, зокрема, зменшив позовні вимоги в частині скасування розпорядження голови Тернопільської РДА №355 від 10 травня 2006 року та просив зобов'язати Тернопільську районну державну адміністрацію та Управління Держкомзему в Тернопільському районі привести у відповідність земельно-облікові документи форми 6-зем в частині облікування земель загального користування (пасовищ) 12 га за правонаступником ПП «Онікс», а також збільшив позовні вимоги та просив суд скасувати розпорядження голови Тернопільської РДА №88 від 9 лютого 2010 року «Про дозвіл ОСОБА_6 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради», №89 від 9 лютого 2010 року «Про дозвіл ОСОБА_5 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради», №90 від 9 лютого 2010 року «Про дозвіл ОСОБА_4 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради».

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оспорювані розпорядження відповідача 1, порушують права та інтереси приватного підприємства «Онікс»як правонаступника товариства власників «Поділля» (далі -ТВ «Поділля»), яке в свою чергу є правонаступником агрофірми «Поділля»., яка на підставі Державного Акту серії ТР №0095від 17 вересня 1995 року мала у колективній власності 1 750, 6 га земель, з них на території Великогаївської сільської ради -455. 3 га земель, в тому числі земель загального користування 43, 3 га з яких 12 га пасовищ.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що саме з 12 га пасовищ на території Великогаївської сільської ради 5 га було незаконно оспорюваними розпорядженнями голови Тернопільської РДА передано в приватну власність трьох громадян. Представник позивача вважає, що Тернопільська РДА взагалі не мала права розпоряджатися даними землями, оскільки з моменту реорганізації Агрофірми «Поділля»шляхом перетворення у товариство власників «Поділля», а саме з 30 січня 1996 року, землі колективної власності, що належали реорганізованому сільськогосподарському підприємству на підставі Державного Акта на право колективної власності на землю, згідно земельно-облікових документів форми 6-зем обліковувались за ТВ «Поділля», а з 31 жовтня 2007 року ТВ «Поділля»було припинено шляхом приєднання до приватного підприємства «Онікс»та останнє визнано правонаступником усіх майнових та немайнових прав та зобов'язань приєднаного товариства власників «Поділля».

Представник позивача ствердив, що дії Тернопільської РДА та Управління Держкомзему в Тернопільському районі з приводу розпорядження земельною ділянкою площею 12 га (пасовища) на території Великогаївської сільської ради є незаконними, оскільки суперечать вимогам ст.142 Земельного кодексу України, якою передбачено укладення угоди про передачу права власності на земельну ділянку, а такої угоди з товариством власників «Поділля»Тернопільська районна державна адміністрація не укладала. З врахуванням цього, представник позивача вважає, що спірна земельна ділянка по правонаступництву перейшла до ПП. «Онікс», а тому розпорядження даною земельною ділянкою Тернопільською РДА є неправомірним, а звідси випливає і незаконність прийнятих оспорюваних розпоряджень головою Тернопільської РДА.

Також представником ПП. «Онікс»звернуто увагу суду на те, що оспорюваними розпорядженнями змінено цільове призначення спірної земельної ділянки із земель загального користування в землі резервного фонду.

З вищевикладених мотивів представник позивача також просить зобов'язати Тернопільську районну державну адміністрацію та управління Держкомзему у Тернопільському районі привести у відповідність земельно-облікові документи форми 6-зем в частині об лікування земель загального користування (пасовищ) 12 га за правонаступником ПП «Онікс».

Представник відповідача 1 Тернопільської районної державної адміністрації в судовому засіданні позов не визнала.

Свою позицію обґрунтувала у відповідності до письмових заперечень, які були подані попереднім представником. Згідно письмових заперечень відповідача 1 позов не підлягає до задоволення, оскільки оспорювані розпорядження Головою РДА були прийняті на підставі та в межах повноважень, які визначені Конституцією України, Земельним кодексом України та Законом України «Про місцеві державні адміністрації». В запереченнях також вказується, що оспорюваними розпорядженнями жодним чином не можуть порушуватися права та інтереси позивача, оскільки ПП «Онікс»немає правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.

Крім того, в запереченнях Тернопільської РДА зазначено, що Державний акт на право колективної власності Агрофірми «Поділля»серії ТР №0095 втартив свою чинність у зв'язку з видачею Державних актів на право колективної власності колишнім членам Агрофірми «Поділля», а правонаступник ТВ «Поділля» правовстановлюючого документа на землі не отримало, господарської діяльності з 2001 року не проводило.

Представник відповідача 2 -управління Держкомзему в Тернопільському районі у вирішенні даного спору покладається на рішення суду. Крім того, відповідачем 2 до матеріалів справи долучено письмове заперечення на позов, згідно якого Управління Держкомзему в тернопільському районі вважає, що немає підстав для задоволення позову. Свої заперечення відповідач 2 мотивує тим, що відповідно до статутів ПП «Онікс»та ТВ «Поділля», останнім належать майнові та немайнові права які передаються, але в них нічого не говориться про землю, яка належала на праві колективної власності Агрофірмі «Поділля». Крім того в запереченні вказується на те, що ТВ «Поділля»не виготовлено державний акт на право колективної власності, а з вступом в дію нового Земельного кодексу України (з 1 січня 2002 року) інститут «колективної власності на землю»припинив своє існування, а тому на думку відповідача 2 ПП «Онікс»немає ніякого відношення до земель колишньої Агрофірми «Поділля».

Треті особи без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -ОСОБА_4, ОСОБА_6 ( який згідно доручення виступив і представником ОСОБА_5) проти позову заперечили, вважають, що розпорядження голови Тернопільської районної державної адміністрації якими їм було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради та затверджено проекти землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради є законними. Пояснили, що коли їм виготовлявся проект землеустрою то землевпорядною організацією досліджувалось, що дані земельні ділянки знаходяться в державній власності і ніхто ними на даний час не користується.

Крім пояснень представників сторін та третіх осіб судом було досліджено письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем, відповідачем та витребовувалися з ініціативи суду.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, представників відповідачів та третіх осіб, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що розпорядженнями Голови Тернопільської районної державної адміністрації від 9 лютого 2010 року №88 було надано дозвіл ОСОБА_6, на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі резервного фонду -рілля) за межами населеного пункту на території Великогаївської сільської ради. Аналогічні розпорядження було видано ОСОБА_5 - №89 від 9.02.2010 р. (площею 2 га) та ОСОБА_4 - №90 від 9.02.2010 р. (площею 1 га).

Після виготовлення вищезазначеними громадянами проектів землеустрою, Головою Тернопільської РДА було видано розпорядження якими було затверджено проекти землеустрою та передано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі резервного фонду -рілля) за межами населеного пункту на території Великогаївської сільської ради, а саме розпорядженням №316 від 29 березня 2010 року передано 1 га землі ОСОБА_4, розпорядженням №319 від 29 березня 2010 року - 2 га землі ОСОБА_5 та розпорядженням №325 від 30 березня 2010 року -2 га землі ОСОБА_6

Досліджуючи вищенаведені розпорядження, суд вважає, що прийнятті вони головою Тернопільської районної державної адміністрації законно, на підставі та в межах визначених повноважень, а також жодними чином не порушують прав та законних інтересів позивача, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Тернопільської районної ради народних депутатів від 31 серпня 1995 року Агрофірмі «Поділля»було передано в колективну власність 1 750, 6 га земель, з них на території Великогаївської сільської ради 455, 3 га земель в тому числі земель загального користування 43, 3 га з яких 12 га -пасовищ та видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ТР №0095 від 17 вересня 1995 року.

Загальними зборами Агрофірми «Поділля»30 січня 1996 року було прийнято рішення про реорганізацію підприємства та перетворено його у товариство власників земельних і майнових паїв «Поділля».

Згідно п.1.1. статуту товариство власників «Поділля»є колективним підприємством, котре створене внаслідок реорганізації КСП «Агрофірма «Поділля»і є його правонаступником.

Як вбачається з протоколу загальних зборів членів товариства власників «Поділля»від 31 жовтня 2007 року, представниками членів товариства було прийнято рішення про припинення товариства власників «Поділля»шляхом приєднання (реорганізації) до приватного підприємства «Онікс». Згідно п.1.2 статуту ПП «Онікс»в новій редакції, зареєстрованого 28 січня 2008 року, підприємство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та зобов'язань приєднаного товариства власників «Поділля», в тому числі і щодо виплати грошових коштів колишнім пайовикам вартості майнових паїв згідно наявних у них сертифікатів.

Прийнятим у 2001 році Земельним кодексом України (далі -ЗКУ) встановлені приватна, державна та комунальна форми власності на землю та не передбачено колективної власності на землю.

Право колективної власності на землю було передбачено Земельним кодексом України від 18 грудня 1990 року (далі -ЗКУ 1990), який втратив свою чинність 25 жовтня 2001 року з прийняттям нового Земельного кодексу.

Суб'єктами права колективної власності на землю відповідно до ст. 5 ЗКУ-1990 були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Проте статус земель колективної форми власності, переданих згідно з положеннями чинного на момент передачі законодавства таким суб'єктам права колективної власності на землю, на сьогодні не встановлено.

Законодавством України визначено напрями переходу права колективної власності у приватну щодо розпайованих земель (укази Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки»від 03.12.99 р. № 1529/99 (далі -Указ Президента України № 1529/99) та «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»від 08.12.95 року № 720/95 (далі -Указ № 720/95)). Проте порядок і умови переходу та переоформлення прав на землі, які були надані суб'єктам права колективної власності та які згідно із законодавством не підлягають паюванню, не визначені. В Земельному кодексу України не передбачено умови зміни (переходу) колективної форми власності на землі в інші форми власності.

Прямі норми ЗКУ застосовуються у лише випадку ліквідації (а не реорганізації) сільськогосподарських підприємств, більшість з яких були засновані на праві колективної власності. Так, згідно з ст. 30 ЗКУ при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, які перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв). У разі недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку.

Слід зважати, що відповідно до статті 30 ЗКУ несільськогосподарські угіддя колективних сільськогосподарських підприємств можуть бути розподілені за згодою власників земельних часток (паїв) відповідно до цієї статті лише у випадку, якщо землі сільськогосподарського підприємства були передані у колективну власність, а ліквідація (не реорганізація) підприємства здійснюється під час дії цієї норми, тобто після набрання чинності діючим ЗК України. Тому стаття 30 ЗКУ не вирішує долі несільськогосподарських угідь у тих випадках, коли ліквідація сільськогосподарського підприємства відбулася до 1 січня 2002 року (моменту набрання чинності ЗК України) та не поширюється на правовідносини, які пов'язані із припиненням агрофірми «Поділля».

Поряд з цим, з метою встановлення правомочностей ПП «Онікс»щодо земельної ділянки площею 12 га на території Великогаївської сільської ради поза межами населеного пункту, суд вважає за необхідне дослідити перехід прав на землі колективної форми власності та форми власності на ці землі в разі здійснення реорганізації суб'єктів права колективної власності.

У пункті 7 Розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України зазначено, що громадяни та юридичні особи, які одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, передбачених раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Статтею 22 чинного на момент утворення товариства власників «Поділля»Земельного Кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-XII, передбачалося, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, заборонялося.

Судом встановлено, що товариство власників «Поділля»не отримувало акт на право власності на землі, що належали агрофірмі «Поділля»згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії ТР №0095 від 17 вересня 1995 року

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 23 ЗКУ-1990, право власності або право постійного користування землею посвідчувався державними актами, які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видавався колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додавався список цих громадян.

Поряд з цим судом встановлено, що землі відображені в Державного акту на право колективної власності на землю серії ТР №0095 в подальшому надавалися у приватну власність у процесі розпаювання колишніми членами агрофірми «Поділля», а тому цей акт є недійсним у зв'язку із зміною меж земельної ділянки.

Як до набрання чинності Земельним кодексом України 25 жовтня 2001 року № 2768-III, так і після набрання ним чинності, товариство власників «Поділля»не зверталося до відповідної місцевої ради та Тернопільської районної державної адміністрації про надання йому у власність земель, що залишилися після розпаювання між колишніми членами агрофірми «Поділля».

Таким чином, товариство власників «Поділля»після реорганізації агрофірми «Поділля»протягом 5 років (термін чинності Земельного кодексу України від 1990 року), а також після набрання чинності Земельним кодексом України 25 жовтня 2001 року № 2768-III - до моменту свого припинення не набуло права власності на землі відображені в Державному акті на право колективної власності на землю серії ТР №0095 та не отримало правовстановлюючого документу на землі, що залишилися після розпаювання між колишніми членами агрофірми «Поділля»та відображалися у цьому Акті.

З врахуванням цього, суд вважає, що товариство власників «Поділля»як юридична особа не була суб'єктом права колективної власності на землю та не набула права власності на землі, що залишилися після розпаювання. Що ж до приватних підприємств, то Земельним кодексом України не передбачено виникнення права колективної власності на землю в юридичних осіб, що засновані на інших формах власності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що приватне підприємство «Онікс»не довело свого права власності чи іншого права на землі колишньої Агрофірми «Поділля», які не були розпайовані, а розпайованими землями, відповідно до вимог чинного Земельного кодексу України, позивач може користуватись на умовах договору оренди, укладеного між ним та власниками земельних паїв.

Таким чином судом встановлено, що діями Тернопільської районної державної адміністрації та управління Держкомзему в Тернопільському районі оспорюваними розпорядженнями не можуть порушуватися права позивача не землю, оскільки він таких прав не набув у встановленому законом порядку та жодних правовстановлюючих документів на ці землі позивач не має.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача на порушення ст.142 ЗКУ. Ця норма врегульовує добровільну відмову від права власності або права постійного користування земельною ділянкою. Проте її дія не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки товариство власників «Поділля»не набуло права власності та не мало жодних правовстановлюючих документів на спірні землі, і, відповідно, не могло добровільно відмовитись від права власності чи права користування земельною ділянкою.

Що стосується земельних ділянок, переданих оспорюваними розпорядженнями у власність для ведення особистого селянського господарства то суд, вважає,що передані вони були Тернопільською районною державною адміністрацією на підставі повноважень та в спосіб, що передбачені Земельним кодексом України.

Так, відповідно вимог п.12 розділу Х «Перехідні положення»ЗКУ, розпорядження земельними ділянками, які знаходяться поза межами населеного пункту, відноситься до компетенції райдержадміністрації.

При винесенні оспорюваних розпоряджень головою Тернопільської РДА дотримано вимог ст.116 ЗКУ в частині підстав набуття права на землю та ст.121 ЗКУ щодо норм безоплатної передачі громадянам земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається що в даному випадку оспорюваними розпорядження передано у приватну власність землі сільськогосподарського призначення -сільськогосподарські угіддя., а тому судом не приймаються до уваги твердження представника позивача, щодо того, що в розпорядженнях було змінено цільове призначення земельних ділянок.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи оспорювані розпорядження голови Тернопільської районної державної адміністрації ради суд прийшов до висновку, що вони прийняті без порушення вимог Конституції України, Земельного законодавства, Закону України «Про місцеві державні адміністрації», а тому не вбачає підстав для їх скасування, а також не порушують права та інтереси позивача.

Крім того, суд вважає, що відповідачами не порушено прав позивача, в частині необлікування земель площею 12 га за ПП «Онікс», оскільки останнє не набуло у встановленому порядку прав на вищевказану земельну ділянку та не отримало відповідних правовстановлюючих документів, а тому суд приходить до переконання про відмову в задоволенні позову.

Згідно ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 69, 70, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову приватного підприємства «Онікс»до Тернопільської районної державної адміністрації та управління Держкомзему в Тернопільському районі про скасування розпоряджень голови Тернопільської районної державної адміністрації №316 від 29 березня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради», №319 від 29 березня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради», №325 від 30 березня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_6 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради», №88 від 9 лютого 2010 року «Про дозвіл ОСОБА_6 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради», №89 від 9 лютого 2010 року «Про дозвіл ОСОБА_5 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради», №90 від 9 лютого 2010 року «Про дозвіл ОСОБА_4 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великогаївської сільської ради» та зобов'язання Тернопільської районної державної адміністрації та управління Держкомзему у Тернопільському районі привести у відповідність земельно-облікові документи форми 6-зем в частині об лікування земель загального користування (пасовищ) 12 га за правонаступником ПП. «Онікс», відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 6 вересня 2010 року.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.