УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/1399/13Головуючий суду першої інстанції:Кіт М.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.

"03" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

головуючого судді Самойлової О.В.,

СуддівПриходченко А.П., Авраміді Т.С.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Виконавчого комітету Керченської міської ради, Керченської міської ради, ОСОБА_8, треті особи - заступник голови Керченської міської ради Брусаков Святослав Анатолійович, голова Керченської міської ради Осадчий Олег Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехуправління», Державна служба інтелектуальної власності України, Комітет ветеранів війни м. Керчі про захист авторських прав, стягнення збитків та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 30 серпня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Керченської міської ради, ОСОБА_8 про захист авторських прав, стягнення збитків та моральної шкоди.

У березні 2013 року позивач подав уточнюючу позовну заяву (а.с. 68) та звернув вимоги про захист авторських прав, стягнення збитків та моральної шкоди до виконавчого комітету Керченської міської ради, Керченської міської ради, ОСОБА_8, у якості третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги, зазначив заступника Керченського міського голови Брусакова С.А., Керченського міського голову Осадчого О.В., ТОВ «Будтехуправління».

Також до участі у справі були залучені у якості третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги: Державна служба інтелектуальної власності України та Комітет ветеранів війни м. Керчі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 є скульптором, заслуженим діячем мистецтв АР Крим. У зв'язку із зверненням до нього представників Комітету ветеранів війни м. Керчі ним був створений ескіз пам'ятника морякам-десантникам. Даний ескіз в березні 2012 року був ним переданий заступнику Керченського міського голови Брусакову С.А. Без укладення авторського договору посадові особи Керченської міської ради передали його ескіз скульптору ОСОБА_8 Надалі ОСОБА_8 використав його ескіз при установці пам'ятника морякам-десантникам, що привело до неможливості здійснення авторського нагляду по реалізації проекту і неотриманню авторської винагороди. Позивач вважає, що об'єкт авторського права відповідачі використали як комерційний проект, на який із бюджету м. Керчі було витрачено 999700 грн., 528 211 грн. були перераховані підрядчикові ТОВ «Будтехуправлення» на благоустрій території під пам'ятник, розробку документації і облицювання граніту, отже розмір доходу скульптора ОСОБА_8 за створення пам'ятника склав 471 489 грн. ОСОБА_6 просить стягнути з виконавчого комітету Керченської міської ради, Керченської міської ради та ОСОБА_8 солідарно завдані йому збитки в сумі 471489 грн., тобто суму доходу, що незаконно був отриманий ОСОБА_8 при використанні чужого об'єкту авторського права, а також стягнути з виконавчого комітету Керченської міської ради та ОСОБА_8 завдану йому моральну шкоду у розмірі 50000 грн., посилаючись на те, що внаслідок незаконних дій відповідачів і третіх осіб його ескіз переданий конкурентові, що привело до підриву його ділової і професійної репутації, внаслідок чого він переніс моральні страждання і переживання.

Рішенням Керченського міського суду в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено (а.с. 206).

Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі йдеться про необґрунтованість та незаконність висновку суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Апелянт зазначає, що у січні 2012 року ним був виготовлений ескіз пам'ятника у м'якому варіанті (пластиліні) та 20 березня 2012 року оригінал цього ескізу було презентовано за допомогою Інтернет видання KAFANEWS, яке опублікувало фотографії ескізу пам'ятника. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», автором є фізична особа, яка своєю творчою працею створила витвір. Таким чином, на думку апелянта, він, створивши ескіз пам'ятника морякам - десантникам, є його автором в розумінні зазначеної норми права.

Крім того, апелянт зауважує на те, що суд при ухваленні оскаржуваного рішення вийшов за межі позовних вимог та зазначив, що ОСОБА_8 користується презумпцією авторства. На думку апелянта, зазначений висновок суперечить обставинам справи та заснований виключно на поясненнях ОСОБА_8 та на припущеннях суду.

Також апелянт посилається на те, що судом при ухваленні рішення не надана належна правова оцінка тим фактам, що ОСОБА_8 неодноразово в засобах масової інформації визнавав той факт, що пам'ятник він робив по ескізу ОСОБА_6, ці обставини також підтверджуються іншими письмовими доказами, що наявні в матеріалах справ.

Апелянт не погоджується із висновками суду стосовно того, що під час розгляду справи сторонами не було заявлено клопотання про признання експертизи, оскільки ним в судовому засіданні заявлялося клопотання про призначення комплексної судової експертизи відносно об'єкта інтелектуальної власності, однак суд своєю ухвалою в задоволенні клопотання відмовив.

На думку апелянта, судом не були з'ясовані усі обставини по справі, а саме стосовно перерахування грошових коштів, призначених для виплати ОСОБА_8 за створення пам'ятника.

Відповідач ОСОБА_8 надав заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_6, в якому просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість. Відповідач звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_6 вказує не на порушення його права на твір, а на суми, які використані на виготовлення пам'ятника. ОСОБА_8 зазначає, що замовником його роботи була Рада ветеранів м. Керчі, за зауваженням якої він неодноразово вносив виправлення в свій ескіз пам'ятного знаку, грошів за свою роботу він не отримував, хоча Рада ветеранів запропонувала йому 20000 грн., він відмовився від цієї суми і вона була передана за озелення паркової зони навколо пам'ятного знаку.

Представник відповідача Керченської міської ради також надав заперечення на апеляційну скаргу, де зазначив, що апелянт не взяв до уваги те, що макет (ескіз) мистецького твору, створений ОСОБА_6, та скульптура, виготовлена під керівництвом та задумом ОСОБА_8 і встановлена в листопаді 2012 року на набережній м. Керчі, є двома різними об'єктами матеріального миру, отже, апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_8, його представника та представників Керченської міської ради, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог ОСОБА_6, не надання ним доказів стосовно порушення відповідачами його авторських прав, не доведеності суми збитків у розмірі 471489 грн., яку він просив стягнути з відповідачів, оскільки вимоги про стягнення моральної шкоди, є похідними від інших вимог, то вони також не підлягають задоволенню.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Згідно ст.7, п.10 ч.1 ст.8, ч.1 ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» №3792-ХІІ, ч.1 ст.435 ЦК України - суб'єктами авторського права є автори фотографічних творів, у тому числі творів, виконаних способами подібними до фотографії, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Таке ж положення міститься в ст. 11 Закону України «Про авторське прав та суміжні права», де також зазначено, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Стаття 437 ЦК України передбачає, що авторське право виникає з моменту створення твору. Особа, яка має авторське право, для сповіщення свого права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, відповідно до статті 431 ЦК України тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Види порушень авторського права, порядок і способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав передбачені статтями 50-52 Закону України «Про авторське право та суміжні права».

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що у листопаді 2012 року на міській набережній міста Керчі відбулося відкриття пам'ятного знаку морякам-десантникам на честь річниці Керченсько - Ельтігенського десанту, для чого за розпорядженням Керченського міського голови від 11.10.2012 року була створена робоча група (а.с. 35).

Ідея та концепція пам'ятного знаку по увічненню пам'яті Керченського десанту, який складається з фігур матроса, солдата та медичної сестри, належить Керченському комітету ветеранів війни, який у травні 2010 року у відкритому зверненні до громадян запропонував надати пропозиції для створення знаку (а.с. 135). Таке ж звернення було направлено на адресу Керченського міського голови і оприлюднено у пресі (а.с. 134). У подальшому із Радою ветеранів м. Керчі було погоджено місце встановлення композиції. Встановлення пам'ятного знаку є часткою загального проекту по об'єкту «Капітальний ремонт об'єктів благоустрою міського парку культури та відпочинку із встановленням пам'ятного знаку в м. Керчі». На виконання проектних і будівельно-монтажних робіт по указаному об'єкту укладений договір підряду з ТОВ «Будтехуправління» від 07.05.2012 року, що підтверджено листами Керченської міської ради від 24.10.12 року, 17.10.2012 року, 14.09.2012 року (а.с. 37, 38, 40, 150).

З листа першого заступника міського голови від 17.10.2012 року (а.с. 40) слідує, що пам'ятник морякам-десантникам є малою архітектурною формою, а тому його встановлення не передбачає проведення суспільних слухань та процедури узгодження, передбаченої ст. 21 Закону України «Про врегулювання місце будівної діяльності».

З акту ревізії фінансово-господарської діяльності в Управлінні капітального будівництва Керченської міської ради за період з 01.03.2010 року по 28.02.2013 року № 06-21/1-65 від 01.06.2013 року (а.с. 177-182) вбачається, що роботи по об'єкту «Капітальний ремонт благоустрою міського парку культури та відпочинку з установленням пам'ятного знаку у м. Керчі» виконувалися за рахунок коштів місцевого бюджету, які були передбачені рішенням 19 сесії 6 скликання Керченської міської ради від 22.03.2012 року згідно додатку № 5 у сумі 740000,00 грн., додатково передбачено рішенням 20 сесії 6 скликання від 26.04.2012 року 70000,00 грн., рішенням 22 сесії 6 скликання від 12.06.2012 року ще додано 189700,00 грн. При проведенні робіт на об'єкті був встановлений пам'ятний знак, який є локальним тематичним витвором з обмеженою сферою сприяння, присвячений увічненню події або особи. Згідно з наказом державного комітету України з будівництва і архітектури і Міністерства культури і мистецтв України від 30.11.2004 року № 23/806 «Про затвердження порядку спорудження (утворення) пам'ятників і монументів», проекти пам'ятних знаків місцевого значення не потребують отримання висновку Міністерства культури АР Крим. Перевіркою вартості кошторису на проектні роботи порушень не встановлено.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечувалося сторонами при розгляді справи судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_6 створив ескіз пам'ятного знак, який представляє фігурну композицію із трьох пілонов, на яких розташовані фігури солдата, матроса та санінструктора. З наданих позивачем матеріалів, які додані до позовної заяви і викладені в інтернет-ресурсах, слідує, що, зі слів ОСОБА_6, композиція буде виконана в техніці викладки по меді, а архітектурна частина - постамент буде виконана з полірованого граніту (а.с. 22). ОСОБА_6 виконав ескіз, але робота зроблена не по ньому, він бачив пам'ятник по-іншому, його концепція використана іншим автором (а.с. 32).

В судовому засіданні при розгляді справи судом апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_8 пояснив, що на звернення Ради ветеранів м. Керчі та за їх ідеєю, з урахуванням вимог про наявність фігур моряка, матроса та медичної сестри, він створив ескіз пам'ятного знаку морякам-десантникам, який неодноразово допрацьовував і узгоджував з Радою, пам'ятний знак він виготовив з бетону та встановив на набережній м. Керчі самостійно за допомогою членів своєї сім'ї, під контролем Ради ветеранів, грошів за виготовлення знаку не брав, зробив подарунок місту і ветеранам.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про те, що сторонами не оспорюється факт виготовлення ОСОБА_6 ескізу пам'ятного знаку морякам-десантникам, проте позивачем не надано належних та допустимих доказів про те, що саме його ескіз був використаний ОСОБА_8 при створенні пам'ятного знаку морякам-десантникам на набережній м. Керчі.

Позивачем не спростований такий висновок суду і його доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що він є автором ескізу, оскільки 20.03.2012 року провів публічний показ ескізу пам'ятника через інтернет-видання, є безпідставними. Позивач не заперечує проти того, що виготовлений і встановлений на набережній м. Керчі пам'ятний знак має значні розбіжності з його ескізом, що також підтверджується і висновком засідання художньої ради Кримської організації національної спілки художників України (а.с. 114-117), на який, як на доказ посилається ОСОБА_6 і в якому зазначено, що авторство в розробці художньої концепції, принципової композиційної схеми, емоціонально-образного, формального ряду форескізов пам'ятника морякам-десантникам належить ОСОБА_6, при цьому, об'єкт, встановлений в м. Керчі був оглянутий в натурі, оглянуті ксерокопії ескізів ОСОБА_8, зазначені недоліки, але ескізи, виготовлені позивачем, не представлені і не досліджувалися. Висновок художньої ради має суперечності, носить рекомендувальний характер і не може бути підставою для установлення авторства роботи, що слідує з листа голови Кримської організації національної спілки художників України від 11.06.2013 року (а.с. 113). Письмові пояснення ОСОБА_8, надані голові спілки 05.11.2012 року, на які посилається апелянт, в обґрунтування своїх доводів щодо суперечностей цих пояснень і висновків художньої ради, не спростовують висновків суду і зведені до того, що в Керченській міській раді відповідачу показали макет, далі інформацію і побажання ветеранів, які він повинен був прийняти до відома, він створив свій ескіз знаку, який був погоджений з радою та комітетом ветеранів, виліпив модель, після чого приступив до виконання моделі в натуральну величину.

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Таким чином, доводи апелянта про порушення його права автора відповідачами, є необґрунтованими, спростовуються обставинами справи і не засновані на нормах права. Посилання апелянта на те, що висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_8 користується презумпцією авторства, заснований на припущеннях, також є необґрунтованим, оскільки як позивач ОСОБА_6 так і відповідач ОСОБА_8 відповідно до ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» мають презумпцію авторства на твори, які ними створені.

Колегією суддів також не приймаються доводи апелянта стосовно того, що судом під час розгляду справи було відмовлено у задоволенні його клопотання про призначення судової експертизи про визначення об'єкту права інтелектуальної власності, оскільки вони суперечать матеріалам справи, а саме змісту заяви представника позивача про призначення бухгалтерсько-товарознавчої експертизи від 29.08.2013 року (а.с. 191-192) для визначення вартості ескізу пам'ятника, факту витрачання грошових коштів міської ради на виконання об'єкту «Капітальний ремонт благоустрою міського парку культури та відпочинку з установленням пам'ятного знаку у м. Керчі». Клопотань про призначення судової експертизи об'єкту інтелектуальної власності позивачем та його представником не було заявлено як при розгляді справи місцевим судом так і судом апеляційної інстанції.

Доводи апелянта стосовно того, що судом не з'ясовані обставини щодо перерахування грошових коштів Керченською міською радою відповідачу ОСОБА_8 за створення пам'ятника, не приймаються колегією суддів, оскільки з матеріалів справи (платіжні доручення, розрахунки, акт ревізії фінансово-господарської діяльності) слідує, що грошові кошти ОСОБА_8 не перераховувалися.

Частиною 3 статті 10 і частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначені вимоги позивачем не виконані, ним не надані належні та допустимі докази в огрунтування своїх вимог щодо порушення його авторського права відповідачами, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_6 за недоведеністю.

Доказів, надання яких могло б вплинути на правильність вирішення справи, та які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції або свідчили про наявність обставин, що дійсно мають суттєве значення для правильного вирішення справи, апелянтом суду апеляційної інстанції не надано.

Інші доводи не спростовують правильність висновків місцевого суду і підстав для скасування оскаржуваного рішення не містять.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 30 серпня 2013 року відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 30 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

О.В. Самойлова Т.С. Авраміді А.П. Приходченко