Справа № 439/194/13 Головуючий у 1 інстанції: Бунда А.О.
Провадження № 22-ц/783/6628/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.
Категорія: 52
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючий суддя: Шумська Н.Л.
судді: Струс Л.Б., Шандра М.М.
секретар: Дідусь О.Р.
особи, які беруть участь у справі: ОСОБА_2, пр-к. ОСОБА_3, пр-к. ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу представника відділу культури та охорони культурної спадщини - Сидор А.В. на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу культури та охорони культурної спадщини Бродівської РДА про поновлення на роботі, стягнення вихідної допомоги, оплати праці за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 20 серпня 2013 року позов ОСОБА_2 до відділу культури та охорони культурної спадщини Бродівської РДА про поновлення на роботі, стягнення вихідної допомоги, оплати праці за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди задоволено частково; поновлено пропущений строк звернення до суду; визнано нечинним та скасувано наказ начальника відділу культури та туризму Бродівської РДА №21 від 26.12.2011 р. про проведення позачергової атестації відносно ОСОБА_2; визнано нечинними та скасувано результати атестації від 27.12.2011 року відносно ОСОБА_2; визнано нечинним та скасувати наказ №7 від 28.12.2011 р. «Про звільнення з роботи директора РНД ОСОБА_2»; поновлено ОСОБА_2 на посаді директора районного Народного дому з 30 грудня 2011 року; стягнуто з відділу культури та охорони культурної спадщини Бродівської РДА на користь ОСОБА_2 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 30.12.2011 р. по 20.08.2013 р. в розмірі 10 080.24 грн. та 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди; стягнуто з відділу культури та охорони культурної спадщини Бродівської РДА в користь держави судовий збір в розмірі 214.60 грн; рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць в сумі 1243.77 грн. допущено до негайного виконання.
Рішення суду оскаржив представник відділу культури та охорони культурної спадщини - Сидор А.В. В апеляційній скарзі покликається на нез»ясування обставин у справі в повному обсязі та порушення норм процесуального і матеріального права. Зокрема зазначає, що підставою для прийому на роботу позивача була заява ОСОБА_2, а жодних документів про вищу освіту відповідного напряму в особовій справі немає. Отже, відомості вказані ОСОБА_2 в особовій справі про наявність в неї вищої освіти відповідного напрямку підготовки є такими, що не відповідають дійсності. Також, під час проходження атестації 27.12.2011 року відсутність спеціальних знань передбачених посадовою інструкцією стали причиною того, що ОСОБА_2 не відповіла на жодне питання задане членами атестаційної комісії. Крім того, для зайняття посади керівника клубного закладу, а саме - директора Народного дому є ряд кваліфікаційних вимог: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки, післядипломна освіта в галузі управління, стаж роботи за професіями керівників нижчого рівня: для спеціаліста не менше 2 років, бакалавра - не менше 3 років. Однак, жодній із зазначених вимог кандидатура ОСОБА_2 не відповідає, а пропозицію атестаційної комісії 27.12.2010 року розпочати здобуття вищої освіти відповідного напряму позивач проігнорувала. Просить рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, з"ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду та задоволення апеляційної скарги.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, згідно вимог ч.1ст.303 ЦПК, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 23.04.2010 року ОСОБА_2 була прийнята на посаду директора районного Народного дому м.Броди з трьохмісячним випробувальним терміном та 23.07.2010 року була переведена на посаду директора районного Народного дому м.Броди постійно. Відповідно до наказу №7 від 28.12.2011 року ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади 29.12.2011 року. Підставою звільнення вказано атестаційний лист, протокол атестаційної комісії №2 від 27.12.2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 направлено копії атестаційного листа від 27.11.2010 року та від 27.12.2011 року, протоколу засідання атестаційної комісії від 27.11.2010 року та від 27.12.2011 року після звернення до голови Бродівської РДА і лише тоді позивачка змогла оскаржити їх у судовому порядку, тому, суд правомірно поновив пропущений строк на звернення до суду, адже такий пропущено з поважних причин.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про визнання нечинним та скасування наказу начальника відділу культури та туризму Бродівської РДА №21 від 26.12.2011 року про проведення позачергової атестації відносно ОСОБА_2, а також результатів повторної атестації від 27.12.2011 року відносно ОСОБА_2, оскільки при проведенні атестації порушено вимоги Положення про проведення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів галузі культури і туризму України №44 від 16.07.2007 року.
Так, начальником відділу культури та туризму Бродівської РДА 26.12.2011 року винесено наказ №21 про проведення позачергової атестації працівників культури. 27.12.2011 року ОСОБА_2 було повідомлено за пів години до початку проведення атестації. За результатами атестації позивачку було визнано такою, що не відповідає займаній посаді. Згідно з п.2.1. Положення про проведення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів галузі культури і туризму України №44 від 16.07.2007 року атестація організовуються та проводиться закладом культури на підставі відповідного наказу та проводиться не частіше ніж один раз на три роки. Повторна атестація проводиться не пізніше ніж через рік у разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі та рекомендації комісії щодо направлення працівника на навчання та відповідно до п.2.2. даного Положення відповідачем не було узгоджено з відповідними профспілковими органами і не було доведено до відома працівників, які підлягають атестації перелік орієнтованих питань, що виносяться на атестацію не пізніше ніж за два місяці до її початку. Також відповідачем було сформовано атестаційну комісію без погодження її персонального складу з профспілковим комітетом, що не відповідає вимогам п.3.1. Положення про проведення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів галузі культури і туризму України №44 від 16.07.2007 року.
Крім того, згідно з п. 4.3., 4.4. даного Положення характеристика на працівника разом з атестаційним листом попередньої атестації (у разі її проведення) подається до атестаційної комісії не пізніше ніж за тиждень до проведення атестації. Працівник, який атестується, повинен бути ознайомлений зі своєю характеристикою (під підпис) не пізніше ніж за тиждень до початку атестації, при цьому він може висловити згоду чи незгоду зі змістом характеристики. Працівник подає до атестаційної комісії документи, що засвідчують зростання його фахового і кваліфікаційного рівня. В супереч вимогам п.4.4. Положення ОСОБА_2 не була ознайомлена зі своєю характеристикою, оскільки на характеристиці відсутня дата її складання, а також відсутній підпис позивачки про ознайомлення з її змістом. Ці обставини визнав на судовому засіданні апеляційного суду представник відділу культури та охорони культурної спадщини - Сидор А.В., погодившись з висновками суду щодо порушень проведення атестації позивача.
Відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.
Відповідно до абз. 1 та 3 п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року (із наступними змінами) при розгляді справ про звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв'язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами у справі.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про порушення трудових прав позивач, оскільки при її звільнені не враховано що ОСОБА_2 за наявності вищої освіти по спеціальності технік-механік пройшла курси підвищення кваліфікації та отримала свідоцтво від 20.09.2009 року реєстраційний №99 про підвищення кваліфікації. Крім того, за результатами атестації від 27 грудня 2010 року ОСОБА_2 відповідає займаній посаді, однак за умови усунення зазначених недоліків та виконання рекомендацій комісії з повторною атестацією, що не відповідає чинному законодавству.
Тому, колегія суддів, відкидає доводи апеляційної скарги як необґрунтовані.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення позивача на роботі та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з врахуванням отриманої допомоги по безробіттю та отриманої заробітної плати на посаді голови ОСББ «Злагода».
Згідно роз"ясень Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 м. Київ
"Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі
незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відтак, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості колегія суддів погоджується з відшкодуванням ОСОБА_2 моральної шкоди, оскільки незаконне звільнення позивача призвело до душевних страждань, вимушеними змінами у її життєвих та виробничих стосунках.
Під час встановлення вказаних обставин справи судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, а вказане рішення місцевого суду відповідає нормам матеріального права і встановленим обставинам.
Тому даючи оцінку рішенню суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, в межах доводів скарги, колегія суддів дійшла висновку про його законність та обгрунтованість.
Таким чином, на підставі ст.308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін.
Керуючись ст.303, п.1ч.1ст.307, 308, п.1ч.1ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу представника відділу культури та охорони культурної спадщини - Сидор А.В. відхилити.
Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення й може бути оскаржене протягом 20-ти днів шляхом подання на неї касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя Н.Л.Шумська
Судді Л.Б. Струс
М.М. Шандра