КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 754/1647/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Саламон О.Б.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Кріль В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 04.04.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 04.04.2013 року в задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання неправомірними дій державного виконавця ВДВС Деснянського районного управляння юстиції в м. Києві у відкритті виконавчого провадження за наявності підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого листа до суду та зобов'язання ВДВС Деснянського районного управління юстиції в м. Києві скасувати постанову від 27.08.2012 р. та зняти арешт з АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, оскільки воно ухвалено не на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що державним виконавцем ВДВС Деснянського районного управління м. Києва проведено необхідні виконавчі дії, оскільки державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Однак, колегія суддів з такими висновками Деснянського районного суду м. Києва погодитись не може.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання нечинним рішення.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 травня 2011 року заборонено вчиняти будь - які дії, пов'язані з відчуженням АДРЕСА_1.

Виконання ухвали доручено ВДВС Деснянського районного управляння юстиції м. Києва.

01 червня 2011 року державним виконавцем ВДВС Деснянського районного управляння юстиції м. Києва винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

15 серпня 2008 року державним виконавцем ВДВС Деснянського районного управління юстиції м. Києва закрито виконавче провадження.

В.о. начальника ВДВС Деснянського районного управління юстиції м. Києва 09 вересня 2011 року винесено постанову про скасування документів, а саме: «постанови про відкриття виконавчого провадження» та «постанови про закінчення виконавчого провадження».

08 листопада 2011 року постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області позов ОСОБА_4 до ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання дій неправомірними, скасування постанови, задоволено частково.

Визнано дії ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві щодо виконання ухвали Стрийського міськрайонного суду про забезпечення позову від 17 травня 2011 року, неправомірними.

Скасовано постанову від 09 вересня 2011 року в.о. начальника ВДВС Деснянського районного управління юстиції м. Києва.

Зобов'язано ВДВС Деснянського районного управління юстиції м. Києва виконати ухвалу Стрийського міськрайонного суду від 17 травня 2011 року про заборону вчиняти будь - які дії, пов'язані з відчуженням квартири з внесенням до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

На виконання постанови від 08 листопада 2011 року, Стрийським міськрайонним судом 29 грудня 2011 року видано виконавчий лист в частині зобов'язання ВДВС Деснянського районного управління юстиції м. Києва виконати ухвалу від 17 травня 2011 року про заборону вчиняти будь - які дії, пов'язані з відчуженням квартири з внесенням до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 листопада 2011 року залишено без змін.

27 серпня 2012 року постановою державного виконавцям ВДВС Деснянського районного управління юстиції м. Києва Данилюка Р. при примусовому виконанні ухвали від 17 травня 2011 року постановлено накласти арешт на АДРЕСА_1; заборонити здійснювати відчуження майна, проте будь-якого оригіналу виконавчого листа на адресу відділу не надходило.

Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 р. (із змінами та доповненнями) визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу і здійснюється державними виконавцями, що діють на підставі Закону України «Про державну виконавчу службу».

За змістом норм цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, як такі що є виконавчими документи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 р. (із змінами та доповненнями) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

В контексті зазначених положень Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 р. (із змінами та доповненнями) можна зробити висновок, що державний виконавець після надходження заяви стягувача перевіряє чи відповідає виконавчий документ встановленим вимогам і якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, то він зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р. (із змінами та доповненнями) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в мотивувальній частині постанови Стрийського міськрайонного суду від 08.11.2011 року зазначено: зобов'язати ВДВС Деснянського РУЮ в м. Києві виконати ухвалу Стрийського міськрайонного суду від 17.05.2011 року про заборону вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1, що передбачало застосування вимог ч.4 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», але державний виконавець застосував вимогу ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та постановив: накласти арешт квартиру АДРЕСА_1.

Отже, резолютивна частина ухвали від 17.05.2011р. не відповідає резолютивній частині постанови державного виконавця від 27.08.2012р. у частині щодо виконання зазначеної ухвали, що призвело до заборони на відчуження майна, арешту на майно, що є порушення чинного законодавства.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що у державного виконавця були всі підстави для прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 75 Закону, державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений вище акт відсутній.

Крім того, в резолютивній частині зазначеної ухвали не було конкретизовано кому заборонити вчиняти дії, пов'язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1 та не було визначено стягувана та боржника та не було вказано їхньої адреси, що є також порушенням чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, Постанова Деснянського районного суду м. Києва від 04.04.2013 року постановлена судом з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового рішення по справі.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 04.04.2013 року - задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 04.04.2013 року - скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 04.04.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Деснянського районного управляння юстиції в м. Києві Данилюка Р.В. щодо відкриття виконавчого провадження за наявності підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого листа до суду.

Зобов'язання ВДВС Деснянського районного управління юстиції в м. Києві скасувати постанову від 27.08.2012 р. та зняти арешт з кв. АДРЕСА_1.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Постанови виготовлений 17.12.2013 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.