ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.12.06р. | Справа № 33/254-06 |
За позовом: відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Метал", м. Дніпропетровськ
про: стягнення 19783 грн. 44 коп.
За зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Метал", м. Дніпропетровськ
до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про: визнання договору недійсним
Суддя Разіна Т.І.
Представники:
від позивача: Овчаренко О.А. за довіреністю № 19-26юр від 07.02.06р.; Починок В.В. за довіреністю 19-15юр від 06.02.06р.
від відповідача: представник Онасенко О.М. за довіреністю № 1 від 10.01.06р.
в засіданні приймали участь: -
СУТЬ СПОРУ:
ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ "Метал" про стягнення 19783 грн. 44 коп. штрафу та судові витрати по справі.
Вимоги позивач обгрунтовує порушенням відповідачем умов укладеного договору № 2332 від 30.05.2006 року в чатині поставки металобрухту.
Представники позивача позов підтримали та просять задовольнити його в заявленій сумі.
Відповідач позов не визнає тавважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного: 1) специфікація № 2 в липні 2006 року сторонами не узгоджувалась та не підписувалалсь; 2) відвантаження метадобрухту здійснювалось в адресу ВАТ «Міталл Стіл Кривий Ріг»згідно специфікації № 1 від 30.05.06.; 3) всі зміни і доповнення до договору згідно п. 7.1. вважаються дійсними якщо вони зроблені в письмовій формі, підписані уповноваженими представникам исторін і завірені печатками сторін.
Представник відповідача проти позову заперечує. Просить суд в позові відмовити. повністю
Представником відповідача подано клопотання № 303 від 29.11.06р. про об'єднання однорідних господарських справ № 41/231 та № 33/254-06 в одне провадження.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою у справі №33/254-06 до відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг" про визнання договору №2332 від 30.05.2006р. недійсним з моменту укладання.
Вимоги позивач обгрунтовує невідповідності приймально-здавальних актвів форми № 69, які були складені ВАТ «Міталл Стіл Кривий Ріг» Інструкції про порядок обліку здачі (заготівлі) та відвантаження брухту і відходів чорних металів Міністерства чорної металургії СРСР та ЦСУ СРСР за погодженням з Держпалном СРСР від 05 липня 1979 р. № 9-41; порушено процедуру та правила приймання мктклобрухту, які перердбачені, регламетновані та затверджені п. 7 та п. 8 ДСТУ 4121-2002.
Посилаючись на норми ст.ст. 203, 207, 208, 215, 216, 230, 236 ЦК України просить суд визнати договір №2332 від 30.05.2006р. недійсним з моменту укладання. Застосувати наслідки нікчемного правочину.
Представник підтримав зустрічний позов та просить суд задовольнити його.
Представник відповідача за зустрічним позовом проти позову заперечує, подавши відзив на зустрічну позовну заяву № 19-2/1-54и від 29.11.06р. Вказує, що жодна із перерлічених підстав не є причиною для визнання данного договору недійсним з моменту його уклададння. Сторонни при підписання договору вільно виявили своє бажання і домовились укласти угоду в певній формі, узгодили її умови підписали її та приступили до виконання.
Посилаючись на п. 11 ст. 80, ст.86 ГПК України просить суд припинити провадження по зустрічному позову, витрати віднести на позивача.
Представники відповідача по зустрічному позову заперерчення підтримали.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін по позову та по зустрічному позову, суд
Встановив:
30.05.2006р. між сторонами був укладений договір № 2332 (далі по тексту "договір").
Термін дії договору сторони встановили до 31.12.2006 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором.
Сторонами підписана специфікація № 1 до договору.
Вказаний договір і специфікація № 1 підписані сторонами без зауважень.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Сторонами не надано доказів оскарження договору та специфікацій в судовому порядку.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).
Згідно п.1.1. укладеного договору сторони домовились, що постачальник зобов’язується поставити покупцю брухт та відходи чорних металів відповідно до нормативної документації, вказаної в специфікації № 1 до Договору.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач направив відповідачу 19.06.06. телеграму, в якій просив для підписання специфікацій на червень, липень 2006 року до 21.06.06. надати умови ціноутворення і реальні обсяги поставки металопрокату ВАТ „Міталл Стіл Кривий Ріг” залізничним транспортом. Відповідь надати по факсу.
Позивач отримав від відповідача 20.06.06 лист, в якому вказує, що в липні 2006 року має можливість поставити позивачу лом чорних металів по ДСТУ 4121-2002 в кількості 500 тон.
В доповнення до вищевказаного лита 23.06.06 за вих. № 161 відправляє факсимільним зв’язком лист про готовність поставити в липні 2006 р. на адресу позивача лом чорних металів виду 4А по ціні 1080 грн. за тону з ПДВ в кількості 300 тон. Подальші об’єми поставок і ціні будуть погоджені додатково.
Пунктом 1.1. договору № 2332 від 30.05.06 сторони встановили, що поставку щомісячного об’єму металобрухту постачальник здійснює на підставі узгодженої на один місяць Специфікації, яка є невід’ємною частиною даного договору. Постачальник не здійснює постачання металобрухту без узгодження з покупцем Специфікації.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі , якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.
Сторонами не надано суду доказів , а саме - оригіналу підписаної специфікації № 2 від 27.06.06, згідно якої повинна здійснюватись поставка в липні місяці 2006 року та самої специфікації (п.7.2. договору).
Згідно накладних №№ 438800339, 43800330 від 14.07.06 та 12.07.06 відповідачем поставлено металобрухту 86,82 тони по ціні 900 грн. за 1 тн вартістю 93765 ,60 грн. з ПДВ. Недопоставлену позивачеві металопродукції на суму 230243,40 грн.
За не виконання місячного обсягу поставки, встановленого специфікацією № 2 відповідач у відповідності до пункту 4.1 договору сплатити позивачеві штраф у розмірі 10% від вартості об'єму недопоставленого металобрухту.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно до статті 193 Господарського кодексу України відповідно до кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Перевіривши розрахунок суми штрафу, суд приходить висновку про задоволення в заявленій сумі.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Метал” у зустрічному позові просить суд визнати договір № 2332 від 30.05.06 недійсним з моменту укладання та застосувати наслідки нікчемного правочину.
Суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне:
Згідно ст.215 ЦК України, підставою для визнання угоди недійсною є недотримання в момент укладання угоди сторонами вимог, встановлених ст.203 цього Кодексу. В даному випадку це такі вимоги, як:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Право чин має вчинятись в письмовій формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вбачається з матеріалів справи сторони, з дотриманням всіх вищевказаних вимог, вільно виявили своє бажання і домовились укласти угоду у певній формі, узгодили її умови, підписали договір №2332 від 30.05.2006 р. та приступили до його виконання: позивач поставив продукцію, а відповідач її прийняв та здійснив оплату. При цьому у відповідних супроводжувальних та розрахункових документах сторони посилались на даний договір.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по позову і по зустрічному позову покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Метал" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. О.Гончара, 16; код 24446930) на користь відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг" (50095, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Орджонікідзе, 1; код 24432974)
- 19783 грн. 44 коп. штрафу, 197 грн. 83 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судовогопроцесу.
Видати наказ.
2. В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Суддя Т. Разіна
рішення оформлено та підписано
відповідно до ст. 84 ГПК України
„25” грудня 2006 року