ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 806/6972/13-a
категорія 6.1
16 грудня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Панкеєвої В.А.,
при секретарі - Лукач В.Ю.,
за участю прокурора Дедяєвої О.І., представника відповідача Гриценка Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за позовом прокурора м.Житомира в інтересах держави до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування п.4 рішення № 588 від 11.07.2013 р., -
встановив:
Прокурор м.Житомира в інтересах держави звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування п.4 рішення 24 сесії 6 скликання Житомирської міської ради № 588 від 11.07.2013 року, яким затверджено детальне планування території розміщення малоповерхової житлової забудови по лінії 3-я Мар'янівська в м.Житомирі та розміщення об'єкту комерційного використання по шосе Київському в м.Житомирі.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оспорюване рішення суперечить положенням статей 51-52 Земельного кодексу України, Закону України "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах", оскільки відповідачем надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за рахунок земель, які є територією земельних насаджень громадського користування.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Пояснив, що дане рішення прийняте Житомирською міською радою згідно вимог чинного законодавства.
Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, із змінами і доповненнями, передбачено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради проходить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно зі статтею 74 цього Закону органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Відповідно до частини 1 статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. На основі цього положення Конституції України в частині 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням 24-ї сесії 6-го скликання Житомирської міської ради № 588 від 11.07.2013 року "Про приватизацію, передачу в оренду земельних ділянок громадянам та внесення змін до рішень міської ради", а саме пунктом 4 даного рішення затверджено детальне планування території розміщення малоповерхової житлової забудови по лінії 3-я Мар'янівська в м.Житомирі та розміщення об'єкту комерційного використання по шосе Київському в м.Житомирі.
Як вбачається із Генерального плану м.Житомира, затвердженого рішенням 16 сесії міської ради 23 скликання від 26.12.2001 року № 266, пояснень в.о. начальника Управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради Крижановської О.В., заступника начальника управління регулювання земельних відносин Житомирської міської ради, начальника відділу земельних відносин та кадастру Драги В.І., висновків Управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради № № 1429/13, 1423/13, 1376/13 від 09.07.2013 р., вказана земельна ділянка розташована на території зелених насаджень громадського користування.
Існування рішення № 266 від 26.12.2001 року представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалось.
Оцінюючи дане рішення на відповідність його вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.39 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Відповідно до статті 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Виходячи із змісту наведеної правової норми, спірна земельна ділянка відносяться до земель рекреаційного призначення.
Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 52 ЗК України землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.
З метою запобігання масовим проявам зміни цільового призначення і забудови окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах (зелених зон, зелених насаджень, об'єктів фізичної культури і спорту), що призводить до погіршення санітарно-гігієнічних, рекреаційних та спортивно-оздоровчих умов життя громадян, а також фізичного і естетичного виховання дітей та молоді 17 березня 2011 року за № 3159-VI прийнято Закон України "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах", який набрав чинності з 13.04.2011 р.
Відповідно до частини 1 статті 1 вказаного Закону введено мораторій строком на п'ять років на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах, а саме земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень.
Затвердивши детальне планування території розміщення малоповерхової житлової забудови по лінії 3-я Мар'янівська в м.Житомирі та розміщення об'єкту комерційного використання по шосе Київському в м.Житомирі, відповідач, фактично, змінив цільове призначення цієї ділянки, створив умови, які можуть негативно вплинути на природний стан даної землі.
Враховуючи викладене та те, що органам місцевого самоврядування заборонено змінювати цільове призначення земельних ділянок рекреаційного призначення до 2016 року, тому пункт 4 рішення 24 сесії 6 скликання Житомирської міської ради № 588 від 11 липня 2013 року є таким, який прийнятий не у межах повноважень й не у спосіб, передбачені Конституцією і законами України та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п.4 рішення рішення 24 сесії 6 скликання Житомирської міської ради № 588 від 11.07.2013 р. "Про приватизацію, передачу в оренду земельних ділянок громадянам та внесення змін до рішень міської ради".
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя В.А. Панкеєва