УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 р.Справа № 818/2154/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2013р. по справі № 818/2154/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафтмаш"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергонафтмаш", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах №0008171502/64942 від 17 грудня 2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб на загальну суму 113699 грн. 27 коп. в частині збільшення суми на 93914,74 грн.;

- стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про плату за землю", приписів Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України в частині регулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 27.11.2012 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Енергонафтмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства за 2010-2011 р.р., січень-жовтень 2012 р., за результатами, якої ДПІ в м. Сумах складено акт перевірки від 28.11.2012 р. за №3982/152/32318138 (а. с. 10-16).

17.12.2012 р. на підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення - рішення №0008171502/64942, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб на суму 113699,27 грн., з яких: 95294,05 грн. - за основним платежем, 18405,22 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с. 17).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Сумах №0008171502/64942 від 17 грудня 2012 р. в частині збільшення суми на 93914 грн. 74 коп. прийнято з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст.2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 5 березня 2005 року ЗАТ «Енергонафтмаш» (орендар) уклав договір оренди земельні ділянки з Сумською міською радою, площею 9874 кв. м. по вул. Машинобудівників, 4 терміном до 23.06.2024 року (а.с. 19-20).

Як вбачається з акту перевірки, підставами для прийняття відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення слугували висновки відповідача про порушення ЗАТ «Енергонафтмаш» вимог статей 2, 17, 21, 23 Закону України "Про плату за землю" та порушення вимог Податкового кодексу України щодо визначення розміру орендної плати за землю.

Слід зазначити, що в 2010 році розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначав Закон України "Про плату за землю" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст.2 Закону України "Про плату за землю", плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, а за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст. 14 закону України "Про плату за землю", платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Відповідно до ст.13 Закону України "Про плату за землю", підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що при розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку і визначенні податкового зобов'язання на 2010 рік позивач правомірно застосував дані договору оренди земельної ділянки про грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 99,72 грн. за 1 кв.м., зазначену у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 53).

Випадок зміни розміру орендної плати в зв'язку з підвищенням цін, тарифів, що в тому числі, стосується і розміру нормативної грошової оцінка земельної ділянки, складовою розрахунку якої є базова ціна на землю, передбачено розділом 3 та п.4.1 Договору оренди земельної ділянки, де зазначено, що розмір орендної плати за землю може бути переглянуто на вимогу орендодавця, з моменту отримання орендодарем повідомлення про перерахунок орендної плати з причини підвищення цін, тарифів, збільшення розміру ставки земельного податку, тощо.

Колегія суддів також відзначає, що розмір орендної плати за землю є істотною умовою договору, його зміна допускається виключно шляхом внесення - змін до договору оренди, які відповідно до п.5.5 Розділу 5 договору здійснюються у письмовій формі та підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Зазначені умови договору оренди земельної ділянки визначені Типовим договором оренди землі затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220 і відповідають вимогам його пунктів 13, 36. (а.с. 52).

Оскільки, з моменту укладення договору оренди земельної ділянки, зміни до нього не вносились, тому позивач, згідно з діючим законодавством та умовами договору оренди, правомірно застосував відомості про нормативну грошову оцінку земельної зазначені в договорі при розрахунку розміру орендної плати і визначенні податкового зобов'язання на 2010 рік.

Отже, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що при визначенні розміру нарахування грошового зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку за 2010 рік відповідачем безпідставно застосовано поточні дані державного земельного кадастру, зазначені у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 246,08 грн. за 1 кв. м., наданому управлінням Держкомзему в м. Суми, оскільки відповідно до норми ст.13 Закону України "Про плату за землю", такі дані державного земельного кадастру є підставою для нарахування іншого виду плати за землю - земельного податку, що призвело до незаконного збільшення податкового зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку за 2010 рік

Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки складовими розрахунку розміру орендної плати є:

- коефіцієнти індексації за 2005 р. - 1,035, за 2007 р. - 1,028, за 2008 рік - 1,152, за 2009 рік - 1,059 (нормативна грошова оцінка земель за 2004, 2006 рік не індексувалась).

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки зазначена в договорі станом на момент його укладання - 99,72 грн.

Проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Ц1) на 2010 рік становить:

Ц1= 99,72 x 1,035 x 1,028 x 1,152 x 1.059= 129,43 грн.

- 2% - розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що застосовується при розрахунку річної орендної плати згідно договору для земельної ділянки 3189 кв. м.

-1 % - розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що застосовується при розрахунку річної орендної плати згідно договору для земельної ділянки 6685 кв. м.

Отже, орендна плата (Ц) по договору на 2010 рік становить:

Ц= 129,43 х 3189 x 2% + 129,43х 6685 х 1% = 16907,45 грн.

Колегія суддів зазначає, що з 01.01.2011 р. плата за землю здійснюється на підставі Податкового кодексу України .

Згідно п. 286.1 ст.286 Податкового кодексу України для нарахування земельного податку підставою є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до своїх повноважень податковий орган подає запит до органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів і застосовує поточні дані державного земельного кадастру у випадку коли плата за землю у вигляді земельного податку відбувається на підставі їх рішення - повідомленням згідно їх розрахунку.

Згідно п. 286.2. ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Справляння податку у вигляді орендної плати визначено ст. 288 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 288.1., 288.4., 288.5. та підпункту 288.5.1. ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем і орендарем, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою (для нашого випадку) трикратного розміру земельного податку.

Зміст цієї статті встановлює, що орендна плата за землю та земельний податок, який розраховується відповідачем та справляється на підставі їх рішення-повідомлення, це різні види плати за землю як податку.

Згідно п. 289.1. статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянок.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Зазначена норма Податкового кодексу України визначає, що орендна плата за землю та земельний податок є різні види плати за землю як податку і вказує саме на те, що при щорічному перерахунку розміру орендної плати за землю слід застосовувати нормативну грошову оцінку землі, зазначену в договорі оренди землі з подальшим її корегуванням, застосовуючи коефіцієнту індексації кумулятивно.

Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки складовими розрахунку розміру орендної плати на 2011 рік є:

Коефіцієнти індексації за 2005 р. - 1,035, за 2007 р. - 1,028, за 2008 рік - 1,152, за 2009 рік - 1,059 (нормативна грошова оцінка земель за 2004, 2006, 2010 роки не індексувалась).

Проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Ц1) на 2011 рік становить:

Ц1= 99,72 х 1,035 х 1,028 x 1,152 х 1,059= 129,43 грн. розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що застосовується при розрахунку річної орендної плати згідно норми встановленої п.288.5.1. ст.288 Податкового кодексу України.

Отже, орендна плата (Ц) по договору на 2011 рік становить:

Ц= Ц1 х 3,0 % = 9874 х 129,43 х 3% = 38339,75 грн.

Розрахунок орендної плати за 2012 рік складає:

Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки складовими розрахунку розміру орендної плати на 2012 рік є:

Коефіцієнти індексації за 2005 р. - 1,035, за 2007 р. - 1,028, за 2008 рік - 1.152, за 2009 рік - 1.059. Нормативна грошова оцінка земель за 2004, 2006, 2010-2011 роки не індексувалась.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначено в договорі, станом на момент його укладення - 99,72 грн.

Проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Ц1) на 2012 рік становить:

Ц1= 99,72 x 1,035 x 1,028 x 1,152 x 1,059= 129,43 грн.

3% - розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що застосовується при розрахунку річної орендної плати згідно норми встановленої п.288.5.1. ст.288 ПКУ.

Орендна плата (Ц) по договору на 2012 рік становить:

Ц= Ц1 х 3.0 % = 9874 х 129,43 х 3% = 38339,75 грн.

Позивач погоджується зі збільшенням суми грошового зобов'язання з орендної плати на земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб на загальну суму 16706,89 грн. (основного платежу), та не погоджується з сумою 78587,16 грн. (основного платежу).

Штрафні (фінансові) санкції з якими погоджується позивач складають (572,31 грн. + 8800,69 грн. / 2+7333,89 грн.) х 25% +1 грн. = 3077,64 грн.

Отже, штрафні (фінансові) санкції, що підлягають скасуванню складають 18405,22 - 3077, 64=15327, 58 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Сумах №0008171502/64942 від 17 грудня 2012 р. в частині збільшення суми на 93914 грн. 74 коп. прийнято з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року по справі № 818/2154/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2013р. по справі № 818/2154/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.

Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.