ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р. Справа № 820/6455/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника позивача Бражко С.М.

представника відповідача Усачова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2013р. по справі № 820/6455/13-а

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Національної академії аграрних наук України"

до Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

30 вересня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Національної академії аграрних наук України" - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 16.07.2013 року № 0000202220 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 362969 (триста шістдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем було порушено норми податкового законодавства у сфері надання та використання податкових пільг, а саме: судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що позивачем застосовано податкову пільгу всупереч умовам її надання зі сплати податку на додану вартість сільськогосподарськими підприємствами та безпідставно віднесено до декларації суб'єкта спеціального режиму оподаткування операції, на які не поширюються норми ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 209 Податкового кодексу України.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, вважає вимоги заявника безпідставними, не обґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом № 2/22.1-04/05460462 від 02.07.2013 року, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: підпункту 81.15.7 пункту 81.15 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 року № 23 "Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", підпункту 209.17.1 пункту 209.17 статті 209 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (загальна декларація) в розмірі 479543 грн. (т. 1 а.с. 19-87).

На підставі висновків акту перевірки № 2/22.1-04/05460462 від 02.07.2013 року, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000202220 від 16.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 820150,25 грн., з яких: основний платіж - 362969 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 457181,25 грн. (а.с. 13)

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 16.07.2013 року № 0000202220 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 362969 (триста шістдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн., суд першої інстанції виходив з того, що підстави для застосування до позивача наслідків п.123.2 ст. 123 Податкового кодексу України відсутні.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пункт 81.2 статті 81 закону України "Про податок на додану вартість", що діяв у спірний період до 31.12.2010 року та діючий пункт 209.2 статті 209 Податкового кодексу України визначають, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Проведеною перевіркою встановлено, що при складанні декларацій з ПДВ суб'єкта спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року позивачем до складу податкового зобов'язання віднесено податкові зобов'язання з доходу, отриманого від умовно постійного внеску за право користування землею від ТОВ "ДМБ", ФГ "Туз", ТОВ "СВ-Агро", ТОВ "Славія" та ФГ "Меркурій-2006", відповідальних за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність з ДП ДГ "Комсомолець".

Судом першої інстанції встановлено та не оспорювалось позивачем під час апеляційного розгляду справи, що віднесення позивачем до складу податкового зобов'язання доходу, отриманого від умовно постійного внеску за право користування землею від ТОВ "ДМБ", ФГ "Туз", ТОВ "СВ-Агро", ТОВ "Славія" та ФГ "Меркурій-2006" до скороченої декларації, є неправомірним.

При цьому штрафні (фінансові) санкції застосовані податковим органом відповідно до пунктів 123.1 та 123.2 статті 123 Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Тобто, відповідальність, передбачена пунктом 123.2. статті 123 Податкового кодексу України настає додатково із відповідальністю, передбаченою пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у випадках, коли пільгу отримано платником податків правомірно, проте ним не дотримано встановлених законом призначення та/або умов чи цілей, у відповідності з якими мають бути використані суми коштів, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) такої пільги.

Тобто штрафна санкція застосовується за використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України, оскільки стосовно нього встановлено факт неправомірного отримання податкової пільги, натомість факт використання сум ПДВ, що не сплачені до бюджету, не за призначенням не доведено.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції не обґрунтованим, оскільки позивачем було порушено саме умови використання сум ПДВ, що не були сплачені до бюджету внаслідок застосування податкової пільги, передбаченої п. 81.2 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв у спірний період до 31.12.2010 року, та діючий пункт 209.2 статті 209 Податкового кодексу України. Порушення зазначених умов відбулось в результаті віднесення сум ПДВ з доходу, отриманого від умовно постійного внеску за право користування землею від ТОВ "ДМБ", ФГ "Туз", ТОВ "СВ-Агро", ТОВ "Славія", ФГ "Меркурій-2006", до скороченої декларації по поставленим сільськогосподарським товарам, та призвело до не сплати цих сум податку до бюджету всупереч чинному законодавству.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог ДП "Дослідне господарство "Комсомолець" Національної академії аграрних наук України" щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202220 від 16.07.2013 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій немає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вбачає підстави для скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволення позову ДП "Дослідне господарство "Комсомолець" Національної академії аграрних наук України" .

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2013р. по справі № 820/6455/13-а в частині скасування податкового повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 16.07.2013 року № 0000202220 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 362969 (триста шістдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. - скасувати.

В цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову Державному підприємству "Дослідне господарство "Комсомолець" Національної академії аграрних наук України" - відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року по справі №820/6455/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 16.12.2013 р.