АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Ковальської В.В.
суддів Лук'янець Л.Ф., Чорного О.М.
при секретарі Василевському Я.П.
за участю захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією
захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1, як захисника ОСОБА_2, про поновлення строків для звернення зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1, як захисника ОСОБА_2, про поновлення строків для звернення зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна, а скарга ОСОБА_1 як захисника ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна повернута скаржнику.
В апеляції на вказану ухвалу захисник ОСОБА_1, просить поновити строк на звернення зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у не поверненні тимчасово вилученого майна, скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду від 16 серпня 2013 року та постановити нову ухвалу якою визнати бездіяльність старшого слідчого з ОВС відділу розслідувань особливо важливих справ слідчого управління Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, капітана податкової міліції Кольцова О.П., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна та зобов'язати старшого слідчого капітана податкової міліції Кольцова О.П. повернути ОСОБА_2 вилучене майно.
При цьому апелянт посилається на те, що його скарга на бездіяльність слідчого була розглянута слідчим суддею без участі скаржника, який не був повідомлений по час розгляду справи в суді.
Слідчим суддею було проігноровано клопотання про поновлення строку на оскарження бездіяльності слідчого стосовно не повернення тимчасово вилученого у ОСОБА_2 майна, чим було порушено право власності особи.
Причиною пропуску строку на оскарження бездіяльності слідчого було те, що ОСОБА_2 неодноразово звертався до слідчого з приводу повернення вилученого у нього майна та чекав відповіді щодо статусу цього майна або його повернення.
Зокрема, 18.06.2013 року ОСОБА_2 звертався до слідчого Кольцова О.П. з клопотанням про повернення вилученого майна, але відповіді на дане клопотання так і не отримав, як і не отримав свого майна.
Апелянт вважає, що бездіяльність слідчого продовжується, оскільки правовий статус майна, вилученого у ОСОБА_2, не визначений та майно не повернуто його володільцю.
Також слідчим суддею при винесені ухвали було грубо порушено ст. ст. 370, 372 КПК України, оскільки дана хвала не відповідає вимогам ст.370 КПК щодо обґрунтованості, законності і вмотивованості судового рішення, тому, що в вищезазначеній ухвалі відсутнє будь-яке обґрунтування та мотивування прийняття такого судового рішення.
Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає, а ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, виходячи з таких підстав.
Як убачається з матеріалів провадження, 31 травня 2013 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва частково задовольнив клопотання старшого слідчого з ОВС відділу розслідувань особливо важливих справ слідчого управління Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, капітана податкової міліції Кольцова О.П. та дав дозвіл на обшук у квартирі АДРЕСА_1, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4, що є дружиною ОСОБА_2, з метою відшукання і вилучення фінансово-господарських документів та комп'ютерної техніки, які свідчать про обставини вчинення кримінального правопорушення і знаряддя вчинення кримінального правопорушення з відповідним переліком документів.
Обшук у зазначеній квартирі відбувся 11 червня 2013 року, про що складено відповідний протокол.
З протоколу обшуку від 11 червня 2013 року убачається, що окрім документів та речей, на відшукання і вилучення, яких був даний дозвіл ухвалою слідчого судді від 31 травня 2013 року, в ході обшуку слідчим було виявлено та вилучено інша речі, а саме:
1 ) Дискета чорного кольору з написом «ОСОБА_4. «первичка каси»;
2) USB -накопичувач інформації Sandisk (sdc250- 004 G8111104 VJYB);
3) Аркуш формату А-4 з вказаними номерами телефонів;
4) Зошит білого кольору з написам «clever» на дванадцять аркушів;
5) Системний блок Bravo SN00053789-7, які за твердженням ОСОБА_2, належать йому на праві приватної власності.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
За змістом ч. 1 та ч. 5 ст. 171 КПК України слідчий, прокурор не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна мають подати до слідчого судді клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої воно вилучено.
Припинення тимчасово вилученого майна та підстави його повернення особі, у якої воно було вилучено, передбачено ст. 169 КПК України.
В матеріалах провадження відсутні будь-які дані про те, що слідчий чи прокурор звертались до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого у ОСОБА_2 майна чи це майно йому поверталось.
Згідно з вищевикладеними обставинами та вимогами згаданих норм кримінально-процесуального закону, клопотання про арешт тимчасово вилученого у ОСОБА_2 майна мало бути подано слідчим чи прокурором до слідчого судді не пізніше 12 червня 2013 року, тобто наступного робочого дня після проведеного обшуку 11 червня 2013 року.
Неподання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна та негайне неповернення такого майна є бездіяльністю слідчого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, може бути оскаржена під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
А ч. 1 ст. 304 КПК України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність слідчого, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту вчинення дії або бездіяльності.
Отже, скарга на бездіяльність слідчого, яка полягала у негайному неповерненні ОСОБА_2 тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, мала бути подана до слідчого судді протягом десяти днів, починаючи з 12 червня 2013 року.
З матеріалів провадження убачається, що така скарга була подана захисником ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 15 серпня 2013 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 304 КПК України.
У клопотанні про поновлення строку на оскарження бездіяльності слідчого по неповерненню тимчасово вилученого майна захисник ОСОБА_1 посилався на те, що слідчий не виніс будь-якого процесуального документу щодо статусу вилученого майна, зокрема, постанови про визнання майна речовими доказами.
У зв'язку з цим колегія суддів відмічає, що сам скаржник визначив статус вилученого у ОСОБА_2 майна згідно з вимогами ч. 5 ст. 171 КПК України, і саме з таких підстав вимагав його повернення, тому посилання на те, що слідчий мав винести процесуальний документ про речові докази є некоректним.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що слід відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строків для звернення із скаргою на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
Посилання апелянта на те, що бездіяльність слідчого продовжується, оскільки правовий статус майна, вилученого у ОСОБА_2, не визначений та майно не повернуто його володільцю, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки момент вчинення бездіяльності слідчого по неповерненню тимчасово вилученого майна чітко визначений вимогами ч. 5 ст. 171 КПК України про те, що слідчий не пізніше наступного робочого дня після проведення обшуку мав подати клопотання про арешт майна або негайно повернути його особі, у якої його було вилучено.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 неодноразово звертався до слідчого з приводу повернення вилученого у нього майна та чекав відповіді щодо статусу цього майна або його повернення, не можуть бути взятими до уваги, оскільки законом передбачено право на оскарження бездіяльності слідчого по неповерненню тимчасово вилученого майна слідчому судді, яким ОСОБА_2 чи його захисник мали скористатись у визначений строк, незалежно від звернення безпосередньо до слідчого з клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна.
Колегія суддів зважає на доводи апеляції про те, що в у ухвалі слідчого судді не вмотивований висновок про відсутність підстав для поновлення строку на звернення зі скаргою на бездіяльність слідчого, але враховуючи те, що судове рішення слідчого судді є правильним по суті, колегія суддів вважає, що порушення слідчим суддею вимог ст. ст. 370, 372 КПК України при складанні ухвали не є достатніми підставами для її скасування.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1, як захисника ОСОБА_2 про поновлення строків для звернення зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
Ковальська В.В. Лук’янецьЛ.Ф. Чорний О.М.
[1] Справа № 11-сс/796/1529 /2013 Категорія КК:
Головуючий у першій інстанції Демидовська А.І.
Доповідач Ковальська В.В.