УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" грудня 2013 р. Справа № 906/1599/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Жигадло І.Б., довіреність №266/10 від 14.12.2012 р.,

від відповідача: Івашкевич О.Г., довіреність №260 від 28.10.2013 р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м.Київ)

до Комунального підприємства "Малинтеплоенерго" (м.Малин Житомирська область)

про стягнення 824951,69 грн.

з перервою в судовому засіданні, оголошеною згідно ст.77 ГПК України

з 03.12.2013 р. до 12.12.2013 р.,

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Малинтеплоенерго" про стягнення 824951,69 грн., з яких 608377,79 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 116618,74 грн. пені, 58830,81 грн. 3%річних за несвоєчасні розрахунки та 41124,35 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.11.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/1599/13 та призначено її розгляд на 14 листопада 2013 р.

В судове засідання 14.11.2013р. сторони своїх представників не направили.

11.11.2013р. до господарського суду надійшла телеграма від позивача з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання повноважного представника ДК "Газ України".

Комунальним підприємством "Малинтеплоенерго" факсом передано до суду клопотання (вих.№289 від 14.11.2013р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направлення уповноваженого представника відповідача для участі в судовому засіданні та необхідністю надання витребуваних доказів.

За таких обставин, ухвалою суду від 14.11.2013 р. відкладено розгляд справи на 03.12.2013р.

03.12.2013р. до суду надійшов відзив КП "Малинтеплоенерго" на позовну заяву (а.с.44), в якому відповідач просить прийняти до уваги наявність обставин, які унеможливлювали КП "Малинтеплоенерго" здійснити розрахунок за природний газ у повному обсязі в установлені договором строки, зокрема, невідповідність фактичним комунальних тарифів на послуги з теплопостачання, які надає споживачам КП "Малинтеплоенерго", встановлених рішенням виконкому Малинської міської ради №263 від 13.12.2010р., фактичним витратам підприємства та невідшкодування різниці між тарифами та собівартістю послуг державою. Посилаючись на зазначене, відповідач просить зменшити розмір пені, нарахованої ДК "Газ "України" НАК "Нафтогаз України" за прострочення виконання грошового зобов'язання - оплати заборгованості за природний газ. До відзиву додані документи, які разом з відзивом долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 03.12.2013р. представник відповідача подала письмове клопотання (вх.№19495/13 від 03.12.2013р.) про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів на підтвердження доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, а саме, наявності невідшкодованої підприємству різниці в тарифах напослуги теплопостачання для ІІ групи споживачів (бюджетні установи, організації, інші суб'єкти господарювання), для потреб яких КП "Малинтеплоенерго" закуповувався природний газ за договором №06/10-2470-50-10 від 20.10.2010р., що призвело до порушення терміну виконання договірних зобов'язань.

Представник позивача в судовому засіданні 03.12.2013р. підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Проти клопотання відповідача щодо зменшення суми пені категорично заперечила, вважає таке клопотання безпідставним, оскільки виняткові обставини у даному випадку відсутні, а неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від відповідальності за його порушення.

Представник відповідача, надаючи пояснення в засіданні суду 03.12.2013р. зазначила, що відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем, водночас, просить задовольнити клопотання про зменшення суми пені.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність для надання можливості сторонам подати до справи додаткові докази в обґрунтування своїх доводів та заперечень, з урахуванням також заявленого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, частково задовольнити останнє та оголосити перерву в судовому засіданні до 12 грудня 2013 року.

12.12.2013р. від КП "Малинтеплоенерго" через діловодну службу суду надійшло письмове клопотання Комунального підприємства "Малинтеплоенерго" №304 від 11.12.2013р. про долучення до матеріалів справи довідки про розмір заборгованості бюджету за різницю в тарифах для 2 групи споживачів та розрахунок обсягу заборгованості за 2009-2013р.р. з різниці в тарифах по 2 групі, з додатками - довідкою №323 від 11.12.2013р. та розрахунком обсягу заборгованості з різниців тарифах. Вказані документи долучені до матеріалів справи (а.с.61-63).

Після продовження розгляду справи в судовому засіданні після оголошеної перерви, 12.12.2013 р., представником позивача подано для долучення до матеріалів справи письмові пояснення (вх.№20125/13 від 12.12.2013р., а.с.64-66), в яких позивач проти задоволення клопотання відповідача про зменшення суми пені заперечив, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача підтримала позовні вимоги, просить задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача підтвердила наявність заборгованості та правомірність здійснених позивачем розрахунків, проте, просить задовольнити клопотання про зменшення суми пені, враховуючи наявність передбачених законом для цього підстав. Просить врахувати, що існували об'єктивні причини несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань за договором, так як і неможливо було погашення заборгованості після зміни особи постачальника газу за наявності поточної заборгованості за прийнятий відповідачем природний газ.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2010 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Малинтеплоенерго" (покупець) укладено договір №06/10-2470-БО-10 про закупівлю природного газу за державні кошти (а.с.14-17), за яким постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2. цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також, інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Додатковою угодою №1 від 28.01.2011р. до договору про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2470БО-10 від 20.12.2010 р., зокрема, викладено назву договору у наступній редакції: "Договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання" (а.с.18).

До вказаного договору сторонами підписано ряд додаткових угод, а саме:

- №2 від 31.03.2011 р., в якій визначено обсяг газу, що передається за договором, в т.ч. по місяцях, а також погоджено, що дана додаткова угода поширює всою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2011 р. (а.с.19);

- №3 від 04.04.2011 р., в якій викладено у новій редакції пункт 3.1. договору щодо ціни за 1000 куб.м. природного газу та тарифу на транспортування. Вказана додаткова угода поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.04.2011 р. і діє протягом дії договору (а.с.21);

- №4 від 11.07.2011 р., в якій викладено у новій редакції пункт 3.1. договору щодо ціни за 1000 куб.м. природного газу та тарифу на транспортування. Дана додаткова угода діє на відносини, що склалися між сторонами з 01.07.2011 р. і діє протягом дії договору (а.с.22);

- №5 від 03.10.2011 р., за якою сторонами погоджено вважати договір №06/10-2470-БО-10 від 20.12.2010р. припиненим в частині поставки природного газу з 01.10.2011р. (а.с.23).

Відповідно до умов п.6.1. договору, покупець зобов'язаний підписувати акт приймання-передачі газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки; своєчасно та у повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

Згідно п.4.1. договору, остаточний розрахунок за спожитий газ здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 629 цього ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" свої зобов'язання постачальника за вищевказаним договором виконала, передавши відповідачу протягом січня-квітня 2011 року природний газ на загальну суму 2244570,71грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с.24-27).

КП "Малинтеплоенерго", в свою чергу, виконало зобов'язання за договором щодо своєчасного здійснення розрахунків лише частково, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 608377,79 грн. (розрахунок суми боргу, а.с.28-32).

З огляду на встановлений з матеріалів справи факт невиконання відповідачем у визначений договором строк своїх зобов'язань, такі дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст.612 Цивільного кодексу України), що є підставою для застосування встановленої законом та договором відповідальності (ст.611 ЦК України).

Зокрема, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

Відповідно до вказаної норми закону позивачем нараховано до стягнення з відповідача на суму заборгованості інфляційні за період з лютого 2011 року по вересень 2013 року в загальній сумі 41124,35 грн. та 3% річних за період з 11.02.2011 р. по 22.10.2013 р. у загальній сумі 58830,81 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок (а.с.6-9), суд встановив його правомірність, а отже, обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з вдіповідача 41124,35 грн. інфляційних та 58830,81 грн. 3% річних.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому нарахування штрафних санкцій (пені) припиняється через шість місяців від днів з яких відповідач є таким, що прострочив по кожному платежу окремо.

У відповідності до п.7.3.1. договору, у разі порушення покупцем умов п.4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно п.9.3. договору строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання щодо сплати коштів за поставлений природний газ, позивачем, відповідно до умов договору, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та з урахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України, нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ з моменту виникнення зобов'язання, в загальній сумі 116618,74 грн., з якої

- по акту за січень 2011 року за період з 11.02.2011р. по 26.04.2011р. в сумі 7686,81грн.;

- по акту за лютий 2011 року за період з 11.03.2011р. по 29.07.2011р. в сумі 34366,44 грн.;

- по акту за березень 2011 року за період з 11.04.2011р. по 11.10.2011р. в сумі 51749,68 грн.;

- по акту за квітень 2011 року за період з 11.05.2011 р. по 11.11.2011 р. в сумі 22815,81 грн.

Розрахунок позивача (а.с.3-6) судом перевірено та встановлено його правомірність.

Разом з тим, як уже зазначалось, у відзиві на позові відповідачем заявлено по справі клопотання про зменшення розміру пені (а.с.44). Розглядаючи дане клопотання суд враховує наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Суд враховує статус відповідача, який відповідно до Статуту (а.с.45-47), є комунальним підприємством (власником майна якого є Малинська міська рада), метою та предметом діяльності якої є забезпечення потреб населення, підприємств, установ, організацій в комунальних побутових послугах з теплопостачання та гарячого водопостачання.

Зокрема, за договором, який є підставою для позовних вимог у даній справі, відповідач придбавав природний газ у позивача виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

При цьому, з поданих до справи доказів (довідка №323 від 11.12.2013р. та розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах по ІІ групі споживачів а.с.62,63) вбачається, що загальний обсяг заборгованості з різниці в тарифах (різниця між фактичними витратами та фактичними нарахуваннями) по ІІ групі споживачів перед КП "Малинтеплоенерго" за 2009-2013 р.р. становить 9390497,93 грн.

Відповідно до рішення виконкому Малинської міської ради від 13.12.2010р. №263 "Про встановлення тарифів на послуги з теплопостачання, які надає КП "Малинтеплоенерго" встановлено і до даного часу діючі тарифи.

Суд приймає до уваги: ступінь виконання зобов'язання, а саме, здійснення під час дії договору платежів в оплату отриманого природного газу; наявність об'єктивних причин порушення зобов'язання відповідачем, а також, соціальна значущість підприємства, від господарської діяльності якого залежить забезпечення потреб населення, підприємств, установ та організацій в комунальних побутових послугах з теплопостачання та гарячого водопостачання в м.Малині.

Разом з тим, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан обох сторін та враховує доводи позивача, а тому, оцінивши співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з можливими збитками кредитора, враховуючи інтереси обох сторін, в т.ч. майнові, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача. На розсуд суду, заявлений до стягнення у даній справі розмір пені підлягає зменшенню на 40%, а саме, до 69971,24 грн.. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до п. 3.16.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Зважаючи на зазначене та відповідно до приписів ст.49 ГПК України, судові витрати, пов'язані із розглядом даної справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені до 69971,24 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Малинтеплоенерго" (11601, Житомирська обл., м.Малин, вул.Василя Стуса, буд.23, ідентифікаційний код 32277167) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.1, ідентифікаційний код 31301827):

- 608377,79 грн. основного боргу за поставлений природний газ,

- 69971,24 грн. пені,

- 58830,81 грн. 3% річних,

- 41124,35 грн. інфляційних,

- 16499,03 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.12.13

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

(реком.)