Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року справа №812/8286/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі № 812/8286/13-а за позовом Приватного підприємства «Сантехсервіс» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 р. позовні вимоги Приватного підприємства «Сантехсервіс» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволені. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області від 18 вересня 2013 року форми «Р» № 0000442201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 188531,25 грн., та № 0000452201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 150848,75 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень є встановлення порушень позивачем податкового законодавства при господарських операціях з ПП «Лугбудпрофі» та ТОВ «Старттрейд», що було виявлено в ході планової виїзної перевірки позивача. Підставою для таких висновків стали акти перевірок вищезазначених підприємств, якими встановлено неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місцезнаходження майна та обсягу матеріальних ресурсів, про відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень економічно необхідних для реалізації товарів тощо. Крім того, позивачем до перевірки не було надано документів, що свідчать про рух активів у процесі здійснення господарської діяльності. Наведене, на думку апелянта, свідчить про відсутність реального товарного характеру господарських операцій позивача з вищенаведеними контрагентами.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, є платником податку на додану вартість і перебуває на податковому обліку відповідача.

Посадовими особами відповідача проведено планову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2013 р., за результатами якої складено акт від 02.09.2013 р. за № 136/22-01/25364654 (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки встановлено порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток за 3 квартали 2010 року в сумі 150849,00 грн.; пп. 7.2.6 п. 7.2. пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на суму 120 679,00 грн., в тому числі, за серпень 2010 року - 36777,00 грн., вересень 2010 р. - 83902,00 грн.

18.09.2013 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000442201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 188531,25 грн., в тому числі за основним платежем 150 849,00 грн.. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 37 712,25 грн., та № 0000452201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 150848,75 грн., в тому числі за основним платежем 120679,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 30169,75 (т.1 а.с. 68-69).

Позивачем в 2010 році з ПП «Лугбудпрофі» було укладено ряд договорів на виконання будівельних робіт (на умовах субпідряду), вивіз будівельного сміття та послуги будівельної техніки, а з ТОВ «Старттрейд» було укладено господарські договори на постачання будівельних матеріалів, інструментів та комплектуючих.

Фактичне виконання вказаних угод позивача з ПП «Лугбудпрофі» та ТОВ «Старттрейд» та їх оплата підтверджується наданими накладними та податковими накладними, актами виконаних будівельних робіт, довідками про вартість будівельних робіт, платіжними документами (т.1 а.с.141-250, т. 2 а.с.1-251, т. 3 а.с. 1-43). Отримані від вказаних контрагентів послуги та матеріали були використані позивачем у господарській діяльності при виконанні будівельних та ремонтних робіт за договорами підряду, що підтверджено належними первинними документами (т.1 а.с. 229-235, 248-249, т.2 а.с. 1-6, 24-30, 49-61, 81-90, 117-129, 144-151, 167-173, 190-197, 236-244, т.3 а.с. 73-131).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про відсутність реального товарного характеру господарських операцій позивача з ПП «Лугбудпрофі» та ТОВ «Старттрейд» не знайшли свого підтвердження, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає, що вказані висновки зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпункт 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону визначає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів вважає, що підставою для включення сум за господарськими операціями до складу валових витрат та податкового кредиту є належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, які засвідчують зміст господарської операції, за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ПП «Лугбудпрофі», ТОВ «Старттрейд» сформовано з дотриманням Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент здійснення відповідачем перевірки реальність господарської операції між позивачем та ПП «Лугбудпрофі», ТОВ «Старттрейд» підтверджено долученими до справи первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а також встановлено використання придбаних товарів і послуг у господарській діяльності позивача.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП «Лугбудпрофі», ТОВ «Старттрейд» і правомірність формування позивачем валових витрат та віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Крім того, колегія суддів зазначає, що якщо контрагент порушує вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення включених у ціну товару сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі № 812/8286/13-а за позовом Приватного підприємства «Сантехсервіс» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова