ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.12.06 р.                                                                               Справа № 10/343                               

Господарський суд Донецької області у складі:        головуючого судді -  Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Черняк Л. А.;

за участю представники сторін:

                  від позивача  - Садовнікова Н. О. - довіреність;

                  від відповідача – не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом  Відкритого акціонерного товариства „Світлофор” м. Дніпропетровськ   

до відповідача: Державного підприємства „Експертно-аналітичний центр сприяння технічному переозброєння галузі Мінпаливенерго” м. Донецьк    

про стягнення 11 000грн., -

В С Т А Н О В И В :

           До господарського суду звернувся позивач - Відкрите акціонерне товариство „Світлофор” м. Дніпропетровськ, з позовом до Державного підприємства „Експертно-аналітичний центр сприяння технічному переозброєння галузі Мінпаливенерго” м. Донецьк    про стягнення суми несплачених векселів в розмірі 11 000грн.   

          

           В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №ПЗ/НХ-051743/НЮ/17ю/05 від 06.07.2005р., прості векселі №6433559328384  на суму 1000грн., №6433559328571 на суму 10 000грн.; акт прийому-передачі векселів б/н від 09.09.2005р.; діюче законодавство; невиконання  відповідачем своїх зобов’язань.  

Відповідач  у судовому засіданні та відзиві на позов заперечував проти позовних вимог.  Посилався на ст. 38 Уніфікованого закону, у порушення якої позивач не пред’явив векселя до платежу у встановлені строки, тому вважає його вимоги безпідставними. Крім того, посилався на те, що при здійсненні індосаменту векселів у порушення ст. 5 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, не вбачається, що підписи на алонжі були здійснені уповноваженими особами.

          У судовому засіданні оглянуті оригінали векселів векселі №6433559328384  на суму 1000грн., №6433559328571 на суму 10 000грн.    

         Розглянувши  матеріали  справи,  додатково  представлені  сторонами  документи,  заслухавши їх  пояснення,  оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги підлягають задоволенню з  наступних  підстав.

       Судом встановлено, що  Державним підприємством „Експертно-аналітичним центром сприяння технічному переозброєння галузі Мінпаливенерго” 08.11.2004р. були емітовані прості векселі №6433559328384  на суму 1000грн., №6433559328571 на суму 10 000грн., Донецькій залізниці зі строком платежу  31.12.2005р.  

         Дослідивши вищевказані векселі судом встановлено, що їх форма відповідає „Положенню про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків”, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 листопада 2001 року N338.

Донецька  залізниця  індосувала  вказані  векселі  Південно-Західній залізниці і  на  підставі  безобортного індосаменту  останнього    векселі  були  одержані  позивачем  за  актом прийому-передачі векселів б/н від 09.09.2005р.

Передача векселів позивачу відбулась на підставі договору купівлі-продажу № ПЗ/НХ-051743/НЮ/17ю/05 від 06.07.2005р. між позивачем та Державним територіально-галузевим об’єднанням „Південно-Західна залізниця”, згідно якого сторони домовились, що постачальник (позивач) зобов’язався поставити і передати у зумовлені строки у власність покупцю (Південні залізниці) певну продукцію, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити цей товар відповідно до умов договору.

Згідно п.7.4 договору часткова оплата за придбаний товар здійснюється шляхом передачі простого векселя дебітора Донецької залізниці або іншій не грошовій формі номінальною вартістю 11 000грн.

Суд застосовує при вирішенні спору Конвенцію, якою затверджено Уніфікований  закон  про  переказні  і  прості векселі ( далі – Уніфікований закон ). Вказану конвенцію Україна ратифікувала 06.07.1999р. та набула Конвенція сили в Україні 06.01.2000р.

Передача  векселя  здійснюється  індосаментом – простим  і  нічим  не обумовленим  особливим  написом. Відповідно  до  статті 16 Уніфікованого  закону  про  переказні  і  прості векселі  особа,  у  якої  знаходиться  вексель,  розглядається як  законний  власник,  якщо  вона  засновує  своє право   на  безперервному  ряді  індосаментів,  навіть  якщо  останній  індосамент  бланковий.

Позивач  надав  оригінали  векселів,  в  яких  індосаментний  ряд  не  порушений, тому  суд  приймає  його  як  законного  векселедержателя.

            Задовольняючи позовні вимог суд виходить з наступного.

          Відповідно  до  статті  77 Уніфікованого  закону  до  простого  векселя  застосовуються  постанови, що відносяться  до  переказного  векселя.

Згідно положень ст. 38 Уніфікованого  закону, держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

           Строк пред’явлення векселів №6433559328384  на суму 1000грн., №6433559328571 на суму 10 000грн. встановлений  31.12.2005р.

          21.09.2006р. (дата поштового штампу на конверті) позивач  звернувся  до  господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Експертно-аналітичний центр сприяння технічному переозброєння галузі Мінпаливенерго” м. Донецьк    про стягнення суми несплачених векселів №6433559323174  на суму 2000грн., №6433559323175 на суму 2000грн., №6433559323176 на суму 2000грн., №6433559323177 на суму 2000грн.

Відповідно до ст. 53 Уніфікованого закону, після закінчення строків, встановлених для пред'явлення переказного (простого) векселя зі строком платежу за пред'явленням або у визначений строк від пред'явлення держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта.

            Пунктом 1.2 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 року N 508, передбачено, що акцептант векселя - юридична або фізична особа, яка акцептує (підписує) вексель (тратту), беручи на себе зобов'язання здійснити платіж за переказним векселем під час настання строку платежу.

              Згідно ст. 78 Уніфікованого закону, векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

             Статею 70 Уніфікованого закону передбачено, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

             Отже, з вищевказаного убачається, що векселедержатель (позивач) має право протягом трьох років від визначеного строку платежу (31.12.2005р.), тобто до 31.12.2008р., заявити позов про стягнення суми непогашених простих векселів до акцептанта (векселедавця) в незалежності від подання протесту про неакцепт або неплатіж.

            Судом встановлено, що векселедержателем позов поданий у межах позовної давності, обґрунтований доведений належним чином та підлягає задоволенню.

  Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на ст. 38 Уніфікованого закону, у порушення якої позивач не пред’явив векселя до платежу у встановлені строки, тому вважає його вимоги безпідставними. Крім того, посилався на те, що при здійсненні індосаменту векселів у порушення ст. 5 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, не вбачається, що підписи на алонжі були здійснені уповноваженими особами.

Судом не приймаються до уваги вказані доводи відповідача, оскільки дані ствердження спростовуються матеріалами справи (документами, які надані Державним підприємством „Донецька залізниця”) та не відповідають законодавству.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Інших доказів у підтвердження вимог позивачем не надано.  

     Судові  витрати  підлягають  віднесенню  у  порядку  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

      На підставі п. 1.2 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 року N 508, статей 16, 38, 53, 70, 77, 78 Уніфікованого  закону  про  переказні  і  прості векселі керуючись, статтями 22, 30, 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

 Задовольнити  позовні  вимоги  Відкритого акціонерного товариства „Світлофор”                      м. Дніпропетровськ до Державного підприємства „Експертно-аналітичний центр сприяння технічному переозброєння галузі Мінпаливенерго” м. Донецьк про стягнення суми несплачених векселів в розмірі 11 000грн.

Стягнути з   Державного підприємства „Експертно-аналітичний центр сприяння технічному переозброєння галузі Мінпаливенерго” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 97, ЄДРПОУ 24654479) на користь Відкритого акціонерного товариства „Світлофор” (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Новомосковська, 1, ЄДРПОУ 00656551) суму несплачених векселів в розмірі 11 000грн.

Стягнути з   Державного підприємства „Експертно-аналітичний центр сприяння технічному переозброєння галузі Мінпаливенерго” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 97, ЄДРПОУ 24654479) на користь Відкритого акціонерного товариства „Світлофор” (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Новомосковська, 1, ЄДРПОУ 00656551) витрати по сплаті державного мита в сумі 110грн. та витрати по сплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 118грн.  

          

Суддя                                                                         Приходько І.В.                               

Пом. с.: Давидовська Т.В.

тел.: 305-75-46

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.