Справа № 22 - ц - 735/2006р.                              Головуючий у 1 інст. - Бойко О.В.

Доповідач - Шевченко В.М. УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

6 червня 2006 року апеляційний суд Чернігівської області у складі: Головуючого - судді Позігуна М.І. Суддів - Шевченко В.М., Скрипки А.А. При секретарі - Приймачок Ю.М.

З участю - сторін

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козелецького районного суду від 13 березня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права за спадкування за законом, -

установив:

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач не надавав допомоги померлому батьку ОСОБА_3, який являвся її братом, був інвалідом 1 групи та потребував сторонньої допомоги, яку вона йому надавала, тому просила усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом.

-   Рішенням Козелецького    районного суду від 13 березня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає обставинам справи. Зокрема суд безпідставно визнав, що померлий не знаходився у безпорадному стані, хоча згідно довідки МСЕК йому була встановлена 1 група інвалідності та зазначено, що він потребує стороннього догляду. Матеріальна допомога та догляд за ОСОБА_3 здійснювались позивачкою та його сусідами, відповідач батька не навідував, з 2002 року по 2005 рік був у нього тільки тричі, що підтверджується показами свідків.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Відповідно до ст.ч.5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунута від спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

По справі встановлено, що згідно висновку МСЕК №НОМЕР_1 ОСОБА_3 був інвалідом 1 групи та потребував стороннього догляду, однак з пояснень свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 вбачається, що в безпорадному стані спадкодавець не перебував, оскільки міг самостійно пересуватися по будинку та в разі потреби попросити сусідів про допомогу. Син спадкодавця, ОСОБА_2, періодично відвідував батька та привозив йому їжу, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

- Апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 активно ухилявся від надання допомоги своєму батьку, ОСОБА_3. Суд правильно не взяв до уваги при постановленні рішення доводів ОСОБА_1 та свідків з її боку і третьої особи ОСОБА_8 про те, що відповідач ухилявся від надання допомоги своєму батьку, оскільки відсутні фактичні дані для підтвердження вимог позивачки, що поведінка ОСОБА_2 щодо свого батька вчинялася з метою ухиляння його від підтримання родинних стосунків із своїм батьком та надання при цьому йому допомоги.

За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про відсутність передбачених ч.5 ст. 1224 ЦК України підстав для усунення відповідача від спадкування за законом.

Наведені в скарзі доводи про те, що рішення суду постановлено без врахування фактичних обставин справи не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що ОСОБА_2 спілкувався з батьком та вчиняв позитивні дії щодо нього, надаючи допомогу виходячи з наявних у нього можливостей.

Таким чином постановлене судом рішення відповідає матеріалам справи і вимогам матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, рішення Козелецького районного суду від 13 березня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців, з дня її проголошення.

.   Головуючий: