ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
23.12.2013Справа № 901/4119/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримхозснаб», с. Чистеньке
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПП Вадим», м. Сімферополь
про стягнення 458,48 грн.
Суддя Гризодубова А.М.
Представники:
Від позивача - Смирнова Л.Є., представник за довіреністю б/н від 09.12.2013 року.
Від відповідача - Величко І.В., представник за довіреністю б/н від 09.10.2013 року.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримхозснаб» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПП Вадим» про стягнення 45 458, 48 грн., серед яких 45 000, 00 грн. - суми основного боргу, 458, 48 грн. - пені.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору поставки в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, що і стало приводом для звернення до суду та стягнення заборгованості у примусовому порядку.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначений на 23.12.2013 року.
Крім того, до позовної заяви додано заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться в банківських установах, клієнтами яких являється відповідач, в межах суми позову.
Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Вищий господарський суд України в пункті 1 Постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначив, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Проте, позивач не надав суду необхідних і достатніх доказів, з яких можна зробити достатньо обґрунтоване припущення, що існує загроза ускладнення виконання рішення господарського суду або взагалі неможливості його виконання. Будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених в обґрунтуванні зави про забезпечення позову, позивачем не надано.
Таким чином, ненадання суду необхідних доказів, з якими закон пов'язує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову є підставою для залишення вказаного клопотання без задоволення.
Керуючись статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримхозснаб» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться в банківських установах, клієнтами яких являється відповідач, відмовити.
Суддя А.М. Гризодубова