ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 грудня 2013 року Справа № 914/2108/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ комерційна науково-інженерна фірма "Композит"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.09.2013

у справі№914/2108/13

господарського судуЛьвівської області

за позовомЗаступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

доТОВ комерційна науково-інженерна фірма "Композит"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державний університет інформаційно-комунальних технологій в особі Львівського коледжу Державного університету інформаційно-комунальних технологій

прозвільнення орендованого майна та повернення балансоутримувач,

ВСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ комерційна науково-інженерна фірма "Композит" б/н від 01.10.2013 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2013. у справі №914/2108/13 господарського суду Львівської області не може бути прийнято до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011р., що набрав чинності 01.11.2011 р.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду справляється в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. За подання позовної заяви немайнового характеру до господарського суду судовий збір справляється в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з вимог касаційної скарги, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р., якою залишено без змін рішення господарського суду Львівської області від 22.07.2013р. у справі №914/2108/13 (яким позов задоволено, зобов'язано ТОВ комерційна науково-інженерна фірма "Композит" звільнити орендоване державне майно та повернути його балансоутримувачу) оскаржується скаржником в повному обсязі.

Однак, як вбачається з долученого скаржником до касаційної скарги платіжного доручення № 161 від 01.10.2013, заявником сплачено лише 573,50 грн., що не відповідає розміру встановленої Законом ставки судового збору.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Окрім того, в порушення п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України (згідно з якою касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права) скаржник не зазначив які саме норми матеріального і процесуального права порушено апеляційним господарським судом і в чому саме полягає порушення апеляційним господарським судом вказаних норм матеріального і процесуального права.

Зміст касаційної скарги фактично зводиться до детального викладення обставин справи, посилань на неповне дослідження судом обставин справи та неналежну оцінку наявних у справі доказів.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Слід зазначити, що викладення у касаційній скарзі фактичних обставин справи не свідчить про виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин касаційна скарга ТОВ комерційна науково-інженерна фірма "Композит" підлягає поверненню відповідно до п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення обставин, зазначених у п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України, касаційна скарга може бути подана повторно.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений ТОВ комерційна науково-інженерна фірма "Композит" судовий збір у сумі 573,50грн. за платіжним дорученням №161 від 01.10.2013 підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ТОВ комерційна науково-інженерна фірма "Композит" б/н від 01.10.2013 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 у справі №914/2108/13 господарського суду Львівської області повернути скаржнику без розгляду.

Повернути ТОВ комерційна науково-інженерна фірма "Композит" судовий збір у сумі 573,50 грн., сплачений за платіжним дорученням №161 від 01.10.2013.

Головуючий К. Грейц

Судді: С. Бакуліна

О. Глос