КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6538/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кириченко В.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

28 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 12 вересня 2011 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахувати пенсію, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахувати пенсію.

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 12 вересня 2011 р. позов задоволено частково.

Не погоджуючись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.

Згідно п. 2 ч. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до 4 категорії осіб, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, отримує пенсію у відповідача та доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 39 та ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідності до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 28 лютого 1991 року, передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату

Статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Всупереч ст. 39 та ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836, колегія суддів вважає, що відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39 та 51 зазначеного Закону.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача, не знайшли свого підтвердження, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає, як таке, що постановлене за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 183- 2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 12 вересня 2011 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.