ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
19.12.06р. | Справа № А17/442-06 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Южсинтезпроект”, м. Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про скасування податкових повідомлень-рішень №00001002306/0 від 02.11.2006р., №00001012306/0 від 02.11.2006р.
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.
Представники:
від позивача: Радченко А.І., довіреність без номеру від 20.11.2006р., представник; Дмитренко Д.Д., довіреність без номеру від 20.11.2006р., представник; Звягінцева О.М., довіреність без номеру від 20.11.2006р., представник;
від відповідача: Домніна С.В., довіреність № 14826/10/10-039 від 14.04.2006р., державний податковий інспектор.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Южсинтезпроект” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про скасування актів ненормативного характеру —податкових повідомлень-рішень № 00001002306/0 від 02.11.2006р., № 00001012306/0 від 02.11.2006р. Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (у подальшому —відповідач), якими позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування за травень і червень 2006р. на загальну суму 657837,41 грн., а також визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 3246,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач зробив неправильний висновок щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки чинне податкове законодавство не передбачає можливості відмови у здійсненні бюджетного відшкодування у випадку визнання банкрутами осіб, які не прямими постачальниками позивача і сплату податкових зобов’язань якими неможливо було перевірити на час складання відповідачем акту перевірки. Також позивач посилається на те, що податкові накладні, податковий кредит за якими не був визнаний відповідачем, мають всі необхідні реквізити і повністю відповідають пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (у подальшому —Закон “Про ПДВ).
Відповідач проти позовних вимог заперечує, у судовому засіданні, яке відбулось 19.12.2006р., оголосив усне клопотання про зупинення провадження у справі у зв’язку із хворобою перевіряючого.
У судовому засіданні 19.12.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —
в с т а н о в и в :
Відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.06.2006р., за результатами якої було складено акт перевірки від 30.10.2006р. № 97/1735/23-5/24227909.
Актом перевірки було встановлено, що у порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.1, п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” позивачем було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 660002,00 грн., у т.ч. за березень 2006р. на суму 360016,00 грн., за травень 2006р. на суму 299986,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
– №00001002306/0 от 02.11.2006р., яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 657837,41 грн., у тому числі за травень 2006р. —357851,41 грн., за червень 2006р. —299986,00 грн.
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
– 10.05.2006р. позивач подав в адресу відповідача Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2006р., у якій позивач просив відшкодувати йому на банківський рахунок суму бюджетного відшкодування у розмірі 360016,00 грн.;
– 20.07.2006р. позивач подав в адресу відповідача Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2006р., у якій позивач просив відшкодувати йому на банківський рахунок суму бюджетного відшкодування у розмірі 299986,00 грн.;
– 22.05.2006р. позивач подав в адресу відповідача Розрахунок суми бюджетного відшкодування за квітень 2006р., відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, становить 360016,00 грн.;
– 26.07.2006р. позивач подав в адресу відповідача Уточнюючий розрахунок суми бюджетного відшкодування за червень 2006р., відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, становить 299086,00 грн.;
– актом перевірки (арк. 18-19) встановлено, що одними з основних постачальників позивача є ПП “Макоп-Ексім” та ПНВП “Контур”, які в свою чергу є посередниками, що придбали товари у ТОВ “Аванта” (визнаний банкрутом рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2006р. по справі №Б15/98/06) та ТОВ “Агроіндустрія” (визнано банкрутом рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2006р. по справі №Б15/99/06);
– з наведеного відповідач робить висновок, що сплата податку на додану вартість позивачем не підтверджено, оскільки на час здійснення перевірки здійснити зустрічні перевірки зазначених СПД не є можливим, тому від’ємне значення податкової декларації з ПДВ за березень 2006р. є завищеним на суму 309892,56 грн.;
– аналогічні вимоки перевіряючі роблять і при перевірці правильності формування податкового кредиту травня 2006р., а саме у відповідності з актом перевірки (арк. 25) одним з основних постачальників позивача є ПП “Макоп-Ексім”, який в свою чергу є посередником, що придбав товари у ТОВ “Аванта” (визнаний банкрутом рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2006р. по справі №Б15/98/06) та ТОВ “Агроіндустрія” (визнано банкрутом рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2006р. по справі №Б15/99/06);
– з наведеного відповідач робить висновок, що сплата податку на додану вартість позивачем не підтверджено, оскільки на час здійснення перевірки здійснити зустрічні перевірки зазначених СПД не є можливим, тому від’ємне значення податкової декларації з ПДВ за травень 2006р. є завищеним на суму 299986,00 грн.;
– також в акті перевірки (арк. 19) відповідач посилається на те, що певні податкові накладні, надані позивачем до перевірки, не містять обов’язкового реквізиту “опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг)”, у зв’язку з чим, на думку відповідача, позивачем було завищено податковий кредит березня 2006р. на суму 50247,93 грн.;
– позивачем надані у матеріали справи копії податкових накладних №14 від 02.03.2006р., №42 від 31.03.2006р., №23/1 від 23.02.2006р. на загальну суму податку на додану вартість 50247,93 грн.;
– зміст вказаних податкових накладних свідчить про наявність у них такого реквізиту як опис (номенклатура) товарів (у графі “номенклатура поставки товарів (послуг) продавця”), а саме роботи по виготовленню виробу “Модель ізложниці з проушиною”, розміщення рекламного банеру під інформаційним табло, розміщення фірмового логотипу в програмах турніру, TV під час трансляції, рекламні послуги у сфері професійного спорту Розміщення банеру на трибунах), поролон EL-2540/80;
– оригінали зазначених податкових накладних були оглянуті в судовому засіданні, при цьому, було встановлено, що копії податкових накладних, наявні у матеріалах справи, тотожні оригіналам.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі на підставі наведеного.
У відповідності з п. 1.7 ст. 1 Закону “Про ПДВ” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону “Про ПДВ” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
– або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
– або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону “Про ПДВ” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.
Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону “Про ПДВ” передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону “Про ПДВ” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.
Оскільки відповідачем не доведено, що безпосередні контрагенти позивача ПП “Макоп-Ексім” та ПНВП “Контур” не мали права на виписування податкових накладних, то підстав для виключення відповідних сум зі складу податкового кредиту березня і травня 2006р. відсутні.
Твердження відповідача про необхідність підтвердження сплати податкових зобов’язань з ПДВ по всьому ланцюгу руху товару і грошових коштів не підтверджується чинним законодавством і є розширеним тлумаченням норм Закону “Про ПДВ”.
Посилання відповідача на п. 1.8 ст. 1 і пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону “Про ПДВ” є такими, що не відповідають матеріалам справи на підставі наступного.
Дійсно, у відповідності з п. 1.8 ст. 1 Закону “Про ПДВ” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Але при цьому відповідачем не враховано, що наведена норма стосується податку на додану вартість, який безпосередньо був сплачений позивачем, а не його контрагентами.
Оскільки відповідачем не доведено несплату саме позивачем своїх податкових зобов’язань з ПДВ, вказане посилання відповідача не розповсюджується на спірні правовідносини.
У пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону “Про ПДВ” передбачений перелік осіб, що не мають права не бюджетне відшкодування. Водночас, відповідачем не здійснено посилання на конкретний абзац цього переліку і взагалі не надано доказів, які б свідчили про відсутність у позивача права на здійснення бюджетного відшкодування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту березня і травня 2006р. суми ПДВ у зв’язку з придбанням товарів у ПП “Макоп-Ексім” та ПНВП “Контур”.
Стосовно невизнання відповідачем податкового кредиту позивача у березні 2006р. у зв’язку з відсутністю у податкових накладних обов’язкового реквізиту “опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг)”, то у цій частині позовні вимоги також відповідають задоволенню, з огляду на таке.
Дійсно, відповідності з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону “Про ПДВ” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити, зокрема, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).
Водночас, матеріали справи свідчать що всі податкові накладні, перелічені в акті перевірки як такі, що не мають цього реквізиту, містять опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг).
У відповідності з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
З наведеного вбачається, що єдиною підставою невизнання податкового кредиту є відсутність податкової накладної.
Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону “Про ПДВ” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
– або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
– або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З наведеного вбачається, що позивач правомірно збільшив податковий кредит березня 2006р. на суму ПДВ у розмірі 50247,93 грн.
У порушення ч. ч. 1, 2, 4 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано у матеріали справи належних доказів правомірності заниження позивачеві суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2006р. у розмірі 357851,41 грн., за червень 2006р. у розмірі 299986,00 грн., а також доказів правомірності нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 3246,88 грн.
За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а спірні податкові повідомлення-рішення мають бути скасовані.
Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки у матеріалах справи наявні всі матеріали, необхідні для повного і об’єктивного розгляду справи (акт перевірки, податкові накладні, податкові повідомлення-рішення).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
п о с т а н о в и в :
Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Южсинтезпроект” повністю.
Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 00001002306/0 від 02.11.2006р.
Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 00001012306/0 від 02.11.2006р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Южсинтезпроект” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 15, к. 68, код ЄДОРПОУ 24224709) 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
25.12.2006р.