Справа № 750/12780/13-ц
Провадження № 6/750/541/13
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.12.2013 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого – судді Супруна О.П.,
при секретарі – Носенко М.Ю.,
розглянувши подання державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Чернігівського районного управління юстиції ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань,
в с т а н о в и в:
17 грудня 2013 року державний виконавець відділу ДВС Чернігівського районного управління юстиції ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань.
Державний виконавець ВДВС Чернігівського районного управління юстиції ОСОБА_1 судове засідання не з’явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена завчасно і належним чином, у поданні заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Чернігівського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-763/2002, виданого 05 листопада 2002 року місцевим судом Чернігівського району про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини усіх видів заробітку, починаючи з 21 жовтня 2002 року і до його повноліття (а.с. 3-4).
На підставі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа (а.с. 5).
Як вбачається із місту подання, з часу відкриття виконавчого провадження боржником суми в рахунок погашення боргу не сплачувались, а отже, на думку заявника, боржник від виконання своїх зобов’язань ухиляється. Станом на 01 жовтня 2013 року заборгованість по аліментах становить 35059 грн. 50 коп.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзд в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов’язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Згідно зі ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
З аналізу цих правових норм вбачається, що особі, яка має паспорт для виїзду за межі України, та має такий намір, може бути відмовлено у виїзді за кордон у випадку ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов'язань.
Таким чином, звертаючись до суду з вказаним поданням, органи державної виконавчої служби повинні послатися на обставини та підтвердити їх відповідними доказами про те, що боржник має паспорт для виїзду за кордон, ухиляється від виконання зобов'язань та його дії свідчать про намір виїхати за кордон.
Проте, при зверненні до суду з зазначеним поданням державний виконавець ВДВС Чернігівського районного управління юстиції ОСОБА_1 не навела жодних з перелічених обставин, не надала доказів на їх підтвердження, а посилалась, як на підставу для обрання такого обмеження особі, тільки на наявність боргових зобов’язань.
З матеріалів подання не вбачається, що боржник належним чином повідомлений про відкриття виконавчих проваджень.
При зверненні до суду з зазначеним поданням державний виконавець не надав доказів на підтвердження того, що боржник свідомо ухиляється від виконання своїх зобов’язань. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності самого лише факту невиконання зобов’язань, а за ухилення від їх виконання, а тому враховуючи необізнаність боржника про відкриття щодо нього виконавчого провадження та строк його добровільного виконання, суд не вбачає свідомого невиконання ОСОБА_2 своїх зобов’язань і підстав для задоволення подання про встановлення тимчасового обмеження йому у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань не знаходить.
Керуючись ст. ст. 209, 210, 377-1 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
у задоволенні подання державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Чернігівського районного управління юстиції ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань – відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.П. Супрун