Справа № 101/5706/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2013 року Алуштинський міський суд АР Крим
в складі
головуючого судді Скісова Є.М.,
при секретарі Ремжиной К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Алушті справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: служба у справах дітей Алуштинської міської ради АР Крим про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 звернулась до суду до ОСОБА_2 з позовом про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та визначення місця проживання дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що 26.07.2007 року уклала шлюб з відповідачем, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вже більше трьох років разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Шлюбне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння, сварки на побутовому ґрунті. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім’ю. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, не займається вихованням дитини. Він не має можливості постійно перебувати у межах України у зв’язку із тим, що він за фахом є моряк, не приймає участі в утриманні та вихованні дітей, що є підставою для визначення місця проживання дитини разом із нею. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем неможливе, дитина мешкає з нею, спору стосовно спільного майна немає. Відповідач постійно дитину не утримує. Просить розірвати шлюб між ними, стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 1210 гривень, та визначити місце проживання дитини. Позивач також просила суд змінити призвіще «Соснина» на її дівоче «Чупрун».
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлений позов.
Відповідач ОСОБА_1 .В.А. до суду не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність з позовними вимогами згодний.
Представник служби у справах дітей Алуштинської міської ради АР Крим ОСОБА_4 з позовом погодилась, просила його задовольнити.
Вислухавши позивача, представника служби у справах дітей Алуштинської міської ради АР Крим, дослідивши письмові докази по справі, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 26 липня 2007 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії 1-ЖД № 057621, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області, 26 липня 2007 року. (а.с. 6).
Від спільного шлюбу вони мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить свідоцтво про народження серії 1-ЖД № 1115042, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області, 10 січня 2007 року (а.с. 7).
3 роки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією родиною не проживають, спільне господарство не ведуть через відсутність взаєморозуміння.
Примирення вважають неможливим. Спору стосовно спільного майна немає.
Згідно ст.112 ч.2 Сімейного Кодексу суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам однієї з них.
Суд дійшов висновку про те, що формальне збереження шлюбу не відповідає інтересам позивача.
На підставі статті 180 Сімейного Кодексу батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. З цієї підстави з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного Кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
ОСОБА_2 згодний сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1210 гривень.
Позивачка просить визначити місце проживання сина із нею, оскільки відповідач не має можливості постійно перебувати у межах України, що пов’язано із його професією і він не приймає участі в утриманні та вихованні дитини, що є підставою для визначення місця проживання дитини із позивачем. Крім того, сам відповідач не заперечує проти того, щоб дитина проживала з позивачкою.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_5 слід залишити з з матір'ю ОСОБА_1.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір за розгляд справи.
Керуючись статтями 110-112, 160, 180, 184 Сімейного Кодексу України, статтями 10, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ
Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 26 липня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис № 333, - розірвати.
Прізвище позивачці після розірвання шлюбу залишити – «Чупрун».
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1210 ( одна тисяча двісті десять гривень), щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 13 листопада 2013 року.
Визначите місце проживання малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матір’ю ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 229 гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 229 гривень 40 копійок.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України, а саме: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Алуштинського
міського суду ОСОБА_6