№ справа:121/4507/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Ганич Микола Федорович
№ провадження:11-кп/190/927/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Мельник Т. О.
_________________________________________________________________________________
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" грудня 2013 р. м. Сімферополь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Євдокимової В.В.,
Суддів -Мельник Т.О., Рижової І.В.,
при секретарі -Іоновій С.Я.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 121/4507/13-к стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Котюржинці Красилівського району Хмельницької області, громадянина України, у силу ст. 89 КК України не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190, ч.1 ст. 358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, виправданого за ч.4 ст.27 ч.4 ст.369 КК України,
за участю прокурора -Аметової Д.С.,
обвинуваченого ОСОБА_6
В С Т А Н О В И Л А:
У апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати та постановити новий, яким визнати винним ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ст.27 ч.4 ст.369 ч.4 КК України, та призначити покарання за ч.2 ст.190 КК України 2 роки позбавлення волі, за ч.1 ст.358 КК 1 рік обмеження волі, за ч.3 ст.358 КК України 2 роки 1 місяць обмеження волі, за ч.4 ст.358 КК України 2 роки обмеження волі, за ст.27 ч.4 ст.369 ч.4 КК України 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна за ст.70 ч.1 КК остаточно 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна. Свої доводи мотивує тим, що обвинувачений провину визнав. Допитана потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що ОСОБА_6 прийшов до неї додому та став підбурювати її до дачі хабара у сумі 10000 грн. посадовим особам Соціального фонду України. Вона погодилася на пропозицію ОСОБА_6 та дала йому гроші для передачі службовим особам.
Злочин, передбачений ст. 369 КК України, відноситься до злочинів з формальним складом, який у формі пропозиції хабара визнається закінченим з моменту доведення пропозиції до відома службової особи. Крім того, якщо предмет хабара був здобутий злочинним шляхом або його збут містить ознаки певного складу злочину, дії хабародавця кваліфікуються за сукупністю відповідних злочинів, тому, на думку апелянта, суд незаконно виправдав ОСОБА_6 за злочин, передбачений ст.27 ч.4 ст.369 ч.4 КК України.
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок залишити без зміни, посилаючись на безпідставність його апеляційних доводів.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційні вимоги, обвинувачений просив вирок залишити без зміни.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин ОСОБА_9 у період з квітня 2012 року по червень 2012 року купував у невстановлених осіб, які представлялися медичними працівниками «Центру здоров'я людини», нібито медичні препарати, витративши 20888 гривень. У невстановлені дні у період з червня по серпень 2012 року на телефон ОСОБА_9 телефонували невстановлені особи, які шляхом обману та зловживанням довірою, маючи на меті заволодіння його грошима, повідомляли останньому завідомо неправдиві відомості про те, що вони є представниками контролюючого органу «Центру здоров'я людини», і що пацієнтам, яким не допомогло лікування, проводиться компенсація грошових коштів, витрачених на лікування, за умови, якщо пацієнт витратив не менш 35000 гривень, у зв'язку з чим ОСОБА_9 необхідно сплатити ще 14112 гривень. ОСОБА_9, сумлінно помиляючись у правомірності дій невстановлених осіб і будучи впевненим, що дійсно необхідно сплатити 14112 гривень у «Центр здоров'я людини» для отримання компенсації коштів, погодився з пропозицією невстановлених осіб, які повідомили йому, що 14112 грн. потрібно буде оплатити представнику «Центру здоров'я людини».
28 серпня 2012 року приблизно о 10 годині 15 хвилині ОСОБА_6, перебуваючи у Піонерському парку м. Ялти, шляхом обману та зловживанням довірою ОСОБА_9 повідомив, що він приїхав за грошима у сумі 14112 грн. При цьому ОСОБА_6 для надання видимості своїм діям законності, показав ОСОБА_9 два підроблених примірники квитанції №49825765 від 27.08.2012 року про отримання від нього 14112 грн. та підроблений договір на виплату грошових коштів у сумі 35000грн. до 4 вересня 2012 року. ОСОБА_9, сумлінно помиляючись у правомірності дій ОСОБА_6 та інших невстановлених осіб і будучи впевнений, що насправді «Центр здоров'я людини», куди необхідно внести 14112 гривень для отримання компенсації у сумі 35000 гривень, передав ОСОБА_6 замість 14112 гривень помилково 14162 грн. При цьому ОСОБА_6 розписався в одному примірнику підробленої квитанції №49825765 від 27.08.2012 року та передав ОСОБА_9 дану підроблену квитанцію, підроблений договір на виплату коштів №457316 від 27.08.2012 року, у яких є зображення, схожі на печатки, з написом «Соціальний фонд України», нанесені струйним способом друку за допомогою копіювально-розмножувальної техніки. Після ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 14162 гривень привласнив собі, звернувши на свою користь, заподіявши ОСОБА_9 матеріальний збиток на суму 14162 гривень.
Крім того, 27 серпня 2012 року приблизно о 12 годині ОСОБА_6, знаходячись біля будинку № 5 на вул. Видовий в'їзд у м. Ялті, за попередньою змовою з групою невстановлених осіб повідомив ОСОБА_8 завідомо неправдиві відомості, що він, нібито, є співробітником Соціального фонду України, та для вирішення питання щодо компенсації 90 процентів, раніше витрачених нею на придбання медичних препаратів, нібито призначених для лікування, грошових коштів у сумі 42680 грн, необхідно надати службовим особам «Соціального фонду України», які мають відповідні повноваження нарахувати та здійснити виплату грошової компенсації грошових коштів у сумі 10000 гривень, для здійснення нарахування та виплати грошової компенсації витрат, понесених ОСОБА_8 на лікування. ОСОБА_8, сумлінно помиляючись у правомірності дій ОСОБА_6 та невстановлених осіб, які так само у телефонному режимі підтверджували неправдиву інформацію, і, будучу впевнена, що насправді існує «Соціальний фонд України», і для отримання компенсації витрачених нею коштів необхідно передати 10000 грн., погодилась на пропозицію ОСОБА_6
28 серпня 2012 року приблизно о 12 годині ОСОБА_6 за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2, під виглядом співробітника Соціального фонду України знову підтвердив ОСОБА_8 та і ОСОБА_10 ту обставину, що для компенсації витрачених ОСОБА_10 на лікування грошових коштів необхідно передати йому 10000 гривень, після чого отримав від ОСОБА_8 та ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 10000 гривень, які належать ОСОБА_10 При цьому з метою надання своїм діям видимості законності, підтвердження того, що ОСОБА_8 сплачує гроші у сумі 10000 гривень у Соціальний фонд України, ОСОБА_6 передав ОСОБА_8 підроблений договір на виплату коштів № 457316 від 27.08.2012 року та квитанцію №49825765 від 27.08.2012, у якій поставив свій підпис. Після чого отриманні від ОСОБА_10 10000 гривень, які належать ОСОБА_8, привласнив собі, звернувши їх на свою користь, заподіявши ОСОБА_8 матеріальний збиток на вказану суму.
У невстановлений досудовим слідством день серпня 2012 року при невстановлених обставинах ОСОБА_6 отримав від невстановленої особи договір № 457316 від 27.08.2012р. на виплату коштів з двома зображеннями, які схожі на печатку з написом «Соціальний фонд України м.Київ», нанесені струйним способом друку за допомогою копіювально-розмножувальної техніки, згідно якого обумовлено надати ОСОБА_9 виплату в розмірі 35000 гривень не пізніше 04 вересня 2012 року. Після чого ОСОБА_6, не маючи жодного відношення до будь-яких підприємств, установ, організацій, надаючи зазначеному документу (договору) вигляду офіційності та справжності і такого, який, нібито, складений, посвідчений та виданий правомочною організацією, поставив в ньому свій підпис, чим підробив офіційний документ - договір, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією і надає право підтвердити факт наявності зобов'язань у сумі 35000 гривень, з метою його використання, а саме передачі ОСОБА_9 для надання під час здійснення шахрайських дій вигляду законності.
Крім того, ОСОБА_6 у невстановлений досудовим слідством день серпня 2012 року при невстановлених обставинах отримав від невстановленої особи квитанцію № 49825765 від 27.08.2012 року про отримання від ОСОБА_9 грошових коштів у сумі 14112 гривень з зображенням, яке схоже на печатку з написом «Соціальний фонд України м.Київ», нанесеним струйним способом друку за допомогою копіювально-розмножувальної техніки. Після чого ОСОБА_6, діючи повторно, не маючи жодного відношення до будь-яких підприємств, установ, організацій, 28 серпня 2012 року приблизно об 11 годині 15 хвилині, перебуваючи у Піонерському парку м.Ялти, під час здійснення дій по заволодінню майном ОСОБА_9 поставив підпис у зазначеній квитанції для надання цьому документу вигляду офіційності, таким чином повторно підробивши офіційний документ - квитанцію, який надає право підтвердити факт здійснення платежу, з метою його використання, а саме надання ОСОБА_9 взамін на отримані гроші в сумі 14112 грн., яку передав разом з зазначеним договором на виплату коштів №457316 від 27 серпня 2012 року, використавши таким чином завідомо підроблені документи.
Аналогічні дії ОСОБА_6 вчинив відносно ОСОБА_8
Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він 27 серпня 2012 р. приблизно о 12 годині, знаходячись біля будинку № 5 на вул. Видовий в'їзд у м. Ялті, за попередньою змовою групою осіб, з іншими невстановленими особами підбурював ОСОБА_8 до дачі хабара посадовим особам Соціального фонду України, повідомивши ОСОБА_8 завідомо неправдиві відомості, що він, нібито, є співробітником Соціального фонду України, і що для вирішення питання про компенсацію раніше витрачених 42680 грн. на придбання медичних препаратів, необхідно надати службовим особам Соціального фонду України, які мають відповідні повноваження нарахувати та здійснити виплату грошової компенсації 10000 гривень, за вчинення цими службовими особами дій в інтересах ОСОБА_8 з використанням наданої їм влади чи службового становища по здійсненню нарахування та виплати зазначеної грошової компенсації витрат. ОСОБА_8, сумлінно помиляючись у правомірності дій ОСОБА_6 і невстановлених осіб, які так само у телефонному режимі підтверджували зазначену неправдиву інформацію, і, будучи впевнена, що насправді існує Соціальний фонд України, службовим особам якого необхідно надати неправомірну вигоду у розмірі 10000 гривень, для отримання грошової компенсації коштів, витрачених на лікування, погодилась з пропозицією ОСОБА_6 і невстановлених осіб та передала гроші.
Судом ОСОБА_6 за ч.4 ст. 27 ч.4 ст.369 КК України виправдано за відсутністю складу злочину.
Колегія суддів, виконавши вимоги ст. 405 КПК України, вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Органами досудового слідства ОСОБА_6 пред'явлене обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого ч. 4 ст.27 ч.4 ст.369 КК України, тобто у вчиненні злочину у співучасті.
Формулювання пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення свідчить про те, що пропонуючи свою допомогу потерпілій і посилаючись при цьому на службових осіб, ОСОБА_6 не мав наміру передавати гроші цим особам, а використав їх особисто для себе. Він свідомо вводив потерпілу в оману та використовував її помилку, щоб досягти певного результату - заволодіти грошима у своїх інтересах та в інтересах інших, невстановлених слідством осіб.
Крім того, слід зазначити, що зі свідчень потерпілої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_10 вбачається, що ОСОБА_6 при виконанні дій, направлених на заволодіння грошовими коштами неодноразово підтверджував факт того, що він приїхав у м.Ялту за грошима у сумі 10000 гривень у якості кур'єра, та куди потім будуть використовуватись гроші, йому невідомо. Також потерпіла ОСОБА_8 підтвердила той факт, що стосовно дачі хабара службовим особам Соціального фонду України для виплати компенсації вона неодноразово спілкувалась у телефонному режимі з невідомим представником фонду. Крім того, ОСОБА_6 надав потерпілій підроблені квитанцію та договір, що при отриманні коштів для надання хабара не надавалися б, що свідчить лише про шахрайські дії, але не про підбурювання до дачі хабара.
З урахуванням того, що ні проти ОСОБА_11, ні проти інших осіб кримінальне провадження не розпочиналося, питання про їх кримінальну відповідальність, звільнення від неї не вирішувалося, суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину у співучасті невірно, тобто кваліфікація його дії за ч.4 ст.27 ч.4 ст.369 КК України не знайшла свого підтвердження.
Як сам же зазначає апелянт, злочин, передбачений ст. 369 КК України, є злочином з формальним складом, який у формі пропозиції хабара визнається закінченим з моменту її доведення до відома службової особи, таким чином за відсутності такої службової особи суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність у діях обвинуваченого ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.4 ст.369 КК України.
Крім того, безпідставні доводи прокурора про те, що обвинувачений визнав провину у скоєних злочинах, оскільки ОСОБА_6 провину не визнав та пояснив, що виконував лише кур'єрську роботу, яку йому запропонував невідомий чоловік у м.Київі.
Покарання ОСОБА_6 призначено з урахуванням тяжкості скоєного злочину та особи обвинуваченого та повністю відповідає вимогам ст. ст. 65-67 КК України, тому підстав для призначення йому покарання за ч.3 ст.358 КК України на один місяць більше, ніж за вироком, про що просить прокурор, колегія суддів не вбачає. Крім того, остаточне покарання призначено шляхом складання призначених покарань.
Враховуючи викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 16 вересня 2013 року відносно ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
С У Д Д І:
В.В.Євдокимова Т.О.Мельник І.В.Рижова