Судове рішення #34375073


ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"10" грудня 2013 р. Справа № 922/3664/13


Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Білоусової Я.О., судді Шевель О.В.,

при секретарі Фільшиній Н.І.,


від позивача - Колесник В.В. - за довіреністю 21.08.2013р. №6384-07/32;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Миропільська паперова фабрика», м. Харків (вх. № 3124Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2013р.

у справі № 922/3664/13

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, м. Харків

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Миропільська паперова фабрика», м. Харків

про стягнення 20150,36 грн.

ВСТАНОВИЛА:


Рішенням господарського суду Харківської області від 19.09.2013р. (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі; стягнуто з ПАТ «Миропільська паперова фабрика» на користь УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за квітень-червень 2013 року в сумі 20150,36 грн.; стягнуто з ПАТ «Миропільська паперова фабрика» на користь Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду з посиланням на Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003р. №21-1, ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», мотивоване доведеністю матеріалами справи факту прострочення відповідачем сплати позивачу фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених колишнім працівникам відповідача за списком №2. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що вказані зобов'язання виникли після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача ПАТ «Миропільська паперова фабрика», а отже носять характер поточних вимог до боржника та відповідно до приписів ст.ст.23, 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повинні розглядатись в позовному провадженні.

Публічне акціонерне товариство «Миропільська паперова фабрика» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2013 р. у справі №922/3664/13 в повному обсязі та припинити провадження у справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскільки відносно відповідача ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, спірні правовідносини за вимогами ст.ст. 12,16 ГПК України повинні розглядатись у межах справи про банкрутство, а отже суддею при розгляді справи в позовному провадженні порушено вимоги Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо підвідомчості вказаного спору та розглянуто справу в незаконному складі колегії суддів.

Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова відзивом на апеляційну скаргу від 10.12.2013р. заперечує проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим та просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги. При цьому зазначає, що 05.04.2013р. порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Миропільська паперова фабрика», на теперішній час відповідача не визнано банкрутом, процедура триває, в процесі розпорядження майном виникли поточні вимоги позивача до відповідача щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком №2 за квітень-травень 2013року у сумі 20150,36грн. А отже, на думку позивача, поточні вимоги кредитора до винесення постанови про визнання боржника банкрутом у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розглядаються у позовному провадженні, у тому суді, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, та просив залишити рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2013р. у даній справі без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач у справі належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Миропільська паперова фабрика» є юридичною особою і платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

15.04.2013р., 15.05.2013р., 11.06.2013р. Управління ПФУ надіслано відповідачу листи, у яких зазначено про зобов'язання відповідача перерахувати до управління УПФ України в Орджонікідзевському районі м. Харкова сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», строк перерахування та суми платежу, а також розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вказані листи та розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» отримані ПАТ «Миропільська паперова фабрика», про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення та не заперечується позивачем в апеляційній скарзі (а.с.14-21).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2013р. порушено провадження у справі №922/1226/13-г про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Миропільська паперова фабрика»; визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рогань» у розмірі 450846,77грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 48-54).

13.04.2013р. в газеті «Голос України» опубліковано оголошення про порушення господарським судом Харківської області провадження у справі № 922/1226/13-г про банкрутство ПАТ «Миропільська паперова фабрика». Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. (а.с.55).

30.09.2013р. Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з ПАТ «Миропільська паперова фабрика» на користь Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених колишнім працівникам відповідача відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у сумі 20150,36грн.

В обґрунтування позовних вимог управління ПФУ посилається на пункти «б» - «з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». пункт 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зазначає, що відповідач підтвердив право працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на призначення пільгових пенсій за роботу із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2. Крім того, вказує на те, що позивачем понесені витрати на виплату та доставку працівникам ПАТ «Миропільська паперова фабрика» пенсій призначених на пільгових умовах за період з квітня по червень 2013року у розмірі 20150,36грн. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій в порядку, встановленому законодавством, надсилалися на адресу відповідача, однак витрати відшкодовані не були.

До вказаної заяви позивач надав докази повідомлення відповідача про необхідність перерахування управлінню ПФУ в Орджонікідзевському районі фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій від 15.04.2013р., 14.05.2013р., 11.06.2013р., а також розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за квітень, червень 2013року.

19.09.2013р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення з підстав, наведених вище (а.с.68-12).


Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.


Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 р. вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -"з"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000р. порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме: норму, що регулювала дане питання у статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами та доповненнями передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені статтею 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачений статтею 2 цього Закону.

За приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону: Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір сум на відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця, до 25-го числа, вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003р., зі змінами та доповненнями).

Абзацом 5 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який з 01.01.2006р. стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "б" - "є" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядок відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

У відповідності з вимогами статті 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду в порядку, визначеному законодавством України.

Частиною 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто діяв зазначений вище порядок відшкодування.

Враховуючи аналіз даних правових норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є обов'язковим платежем, а позивачем на виконання вимоги Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003р., надіслані на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої «Прикінцевих положень» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» та повідомлення з зазначенням місячної суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та строку їх сплати.

Відповідачем не виконані зобов'язання перед позивачем у строк, встановлений у повідомленнях та визначений нормативними актами, а отже, висновок місцевого господарського суду про обов'язок ПАТ «Миропільська паперова фабрика» відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам відповідача за списком № 2 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовій позиції Верховного Суду України, неодноразово висловленій у справах цієї категорії, зокрема, у постановах від 31.01.2011р. у справі № 21-69а10 та від 13.02.2012 р. у справі № 21-11а12.

Апелянт в апеляційній скарзі не заперечує факт призначення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 пенсій на пільгових умовах та необхідність відшкодування позивачу фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, проте вказує на те, що оскільки відносно відповідача ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, спірні правовідносини за вимогами ст.ст. 12,16 ГПК України повинні розглядатись у межах справи про банкрутство, а отже суддею при розгляді справи в позовному провадженні порушено вимоги Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо підвідомчості вказаного спору та розглянуто справу в незаконному складі колегії суддів.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає доводи апелянта необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами пунктів 2, 7 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

З аналізу наведених норм права вбачається, що господарським судом розглядаються як справи про банкрутство, так і справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.

Статтею 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлений порядок розгляду позовних вимог конкурсних кредиторів.

У частині 6 вказаної статті Закону про банкрутство зазначено, що положення частини першої-четвертої цієї статті не застосовуються до позовів за вимогами кредиторів, на яких не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини 5 статті 19 Закону про банкрутство дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

За приписами статті 1 цього Закону поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість ПАТ «Миропільська паперова фабрика» перед Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, виникли після порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Миропільська паперова фабрика» за період квітень-червень 2013року та до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, а отже вимоги позивача в розумінні Закону про банкрутство є поточними.

Згідно з частиною 15 статті 16 Закону про банкрутство з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом.

Частиною 8 статті 23 Закону про банкрутство встановлено, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

З наведеного в сукупності вбачається, що поточні вимоги кредиторів до боржника до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом розглядаються у позовному провадженні, однак лише у господарському суді, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскільки заборгованість відповідача перед позивачем виникла після порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Миропільська паперова фабрика» та до визнання його банкрутом, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова обґрунтовано звернулось до місцевого господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ПАТ «Миропільська паперова фабрика», в порядку позовного провадження з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених колишнім працівникам відповідача за квітень-червень 2013року в сумі 20150,36грн., а господарський суд Харківської області у межах наданих йому повноважень з дотриманням норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розглянув позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та прийняв відповідне рішення в порядку позовного провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі, у зв'язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2013р. у справі №922/3664/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд


ПОСТАНОВИВ:


1. Апеляційну скаргу Управління ПАТ «Миропільська паперова фабрика» залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2013р. у справі № 922/3664/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складений 16.12.2013р.


Головуючий суддя Бородіна Л.І.


Суддя Білоусова Я.О.


Суддя Шевель О.В.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація