РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 109/4710/2013-цГоловуючий суду першої інстанції:Шевченко І.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.
РІШЕННЯ
"11" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Кірюхіної М.А.,
СуддівБерещанської І.І. Руснак А.П.,
При секретаріРижих М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,
за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 17 жовтня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона знаходилась з відповідачем у шлюбі, від якого в них є дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається у Сімферопольському ВПУ сфери обслуговування та будівництва і потребує матеріальної допомоги з боку батька в період навчання. У зв'язку з викладеним позивачка просить стягнути на свою користь аліменти на утримання дочки в розмірі ? частки всіх доходів відповідача щомісячно.
Рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 17 жовтня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період навчання в розмірі ? частини всіх доходів, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного відду щомісячно, починаючи з 02.10.2013 року по досягненню дитиною 23 - річного віку або припинення навчання.Вирішено питання про розподіл судових витрат.
На зазначене судове рішення відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про стягнення з нього аліментів у твердій грошові сумі в розмірі 300 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки повнолітня дочка сторін, ОСОБА_8, продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, яку батько в змозі надавати, він зобов'язаний утримувати дочку до закінчення нею навчання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо можливості стягнення аліментів, але не може погодитися із визначеним судом розміром стягнутих аліментів - з ? часткою від всіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Рішення суду першої інстанції взагалі не містить мотивованих висновків, оцінки доказів. Зокрема, не вказано, чи враховано обов'язок не лише батька а й матері на надання допомоги дочці; не зазначено та не проаналізовано дохід (стипендію) позивачки у порівняні з доходами відповідача; не наведено мотивів стягнення аліментів в частині з усіх видів заробітку з урахуванням того, що відповідач не працює, то в такому разі аліменти підлягають стягненню у грошовому виразі.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом зі своє матір'ю - ОСОБА_6 та знаходиться на її утриманні. Наведене не спростовується сторонами по справі.
Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 є студенткою Кримського Республіканського професійно-технічного навчального закладу «Сімферопольське вище професійне училище сфери обслуговування і будівництва», за спеціальністю продавець продовольчих товарів, контролер -касир. Термін навчання з 01.09.2013 року по 25.02.2015 року.
ОСОБА_8 навчається на бюджетному відділенні та отримує стипендію, з якої оплачує проживання в гуртожитку. Їй також потрібні гроші на проїзд, придбання підручників, харчування тощо.
Вказані обставини підтверджується довідкою з Кримського Республіканського професійно-технічного навчального закладу «Сімферопольське вище професійне училище сфери обслуговування і будівництва» №510 від 13.09.2013 року.
ОСОБА_8 доходу, якій би забезпечував її навчання і проживання не має, знаходиться на утриманні своєї матері і потребує матеріальної допомоги.
Батько ОСОБА_8- ОСОБА_7 є працездатною особою, проте на даний час ніде не працює, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Новопокровської сільської ради Красногвардійського району АР Крим.
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що має змогу сплачувати аліменти в сумі 300 грн., а до досягнення дочкою 18 років він щомісячно сплачував аліменти в розмірі 450 грн.
Відповідно до положень ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 15.05.2006, № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Однак, судом першої інстанції, в супереч наведених норм закону, вищезазначені обставини у повному обсязі враховані не були.
Обґрунтовано встановивши наявність у позивачки потреби у матеріальній допомозі у зв'язку із навчанням дитини, суд першої інстанції належним чином не мотивував свій висновок про визначення розміру аліментів.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає нормам матеріального, процесуального права та ухвалено по висновкам, які не відповідають обставинам справи, що відповідно до п.4,3 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, 308, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 17 жовтня 2013 року скасувати.
Позов ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Котюжини Збаразького району Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_6, аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 02 жовтня 2013 року до закінчення ОСОБА_8 навчання, але не пізніше досягнення нею двадцяти трьох років.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави судові витрати в сумі 229,40 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: