Справа № 22-Ц-895/2006                           Головуючий у першій інстанції

Мамонова О.Є.

Категорія - цивільна                                   Доповідач   Бойко О.В.

УХВАЛА Іменем України

08 червня 2006 року                             Апеляційний суд Чернігівської

області

у складі:

головуючого судді               Бойко О.В.

суддів                                  Горобець Т.В., Скрипки А.А.

при секретарі                      Мехед Т.О.

за участі                             позивача ОСОБА_1, представника відповідачки

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

В квітні 2005 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1. Свої вимоги обґрунтовував тим, що у 1995 році йому, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 була виділена дана спірна квартира. З 2000 року відповідачка не з'являється за вищевказаною адресою, при цьому їй не створюються перешкоди в проживанні, не сплачує нарахування по квартирній платі та комунальним послугам. Таким чином, відповідачка ОСОБА_3 без поважної причини не проживає в спірній квартирі на протязі більше 5 років, і відповідно до ст.7І ЖК України втратила право користування цією квартирою.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення місцевого суду і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення, та невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що документи; які свідчать про перебування відповідачки за кордоном, викликають сумніви, дозволи на її перебування в Італії належним чином не завірені. В справі відсутній договір чи контракт на роботу ОСОБА_3 за кордоном. Крім того, судом не було взято до уваги показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 про те, що відповідачка тривалий час не проживає в спірній квартирі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав; просив її задовольнити, рішення місцевого суду скасувати, задовольнити його позовні вимоги.

Представник відповідачки ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнала, просила в її задоволенні відмовити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка виїхала за кордон до Італії, де працює в даний час, а тому була відсутня в своєму постійному місці проживання з поважних причин.

Даний висновок суду грунтується на вимогах закону та відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім"ї понад шість місяців у випадку-тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.

По справі встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані : позивач ОСОБА_1, його колишня дружина ОСОБА_4 та її дочка - відповідачка ОСОБА_3.

08 вересня 2003 року відповідачка ОСОБА_3 виїхала до Італії на роботу, де проживає за адресою - АДРЕСА_2, що підтверджується копіями дозволів на перебування для іноземців, відміткою у її закордонному паспорті (а.с. 127-130).

За таких обставин, коли відповідачка ОСОБА_3 з поважних причин не проживає у спірній квартирі, у суду не було законних підстав для визнання її такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

Доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи документів, що підтверджують факт роботи ОСОБА_3 за кордоном, а також наявність актів та пояснень свідків про не проживання відповідачки в спірній квартирі, не можуть бути прийняті судом до уваги та бути підставою для скасування рішення суду.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, оскільки воно є обґрунтованим і постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст..ст..  303, 308,    313-314, 317, 319     ЦПК  України, апеляційний суд,

Ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, вона може

бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України

протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.